Арешт майна — на розсуд слідчого
Податківці знайшли лазівку в КПК для зазіхання на власність емітента
Павло ШЕРШНЬОВ, засновник Адвокатського бюро «Павла Шершньова»Здавалося б, арешт активів компанії без рішення суду — справа нереальна. Проте для податківці немає нічого неможливого! Щоправда, називають вони це «зупиненням депозитарного обліку цінних паперів». Недавно адвокати АБ «Павла Шершньова» вперше довели в суді, що зупинення обліку цінних паперів — це фактично арешт майна.
Заблоковані активи
З 2015 року прийняття працівниками слідчих органів постанов про зупинення обліку цінних паперів певних емітентів (по дозвіл до слідчих суддів вони навіть не звертаються) стало певним трендом. Унаслідок таких незаконних дій блокуються активи власників цінних паперів. Подібне свавілля викликане прогалиною в законодавстві. Адже у вичерпному переліку постанов слідчого, що підлягають оскарженню (ст.303 Кримінального процесуального кодексу), таке безглузде рішення, як «арешт майна на власний розсуд слідчого», відсутнє.
У травні минулого року в межах кримінального провадження №32015100110000351 слідчий офісу великих платників податків ДФС виніс постанову про зупинення обліку цінних паперів Компанії з управління активами «Олімп Ессет Інвестмент». На її підставі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення про заборону ПАТ «Національний депозитарій України» та іншим депозитарним установам здійснювати облікові операції щодо цінних паперів Пайового недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Фонд реконструкцій та розвитку», емітованих Компанією з управління активами «Олімп Ессет Інвестмент». Інакше кажучи, фактично на цінні папери було накладено арешт. Своє рішення слідчий мотивував начебто фіктивністю компанії-емітента.
Тим часом ця компанія створена ще у 2012 році (ліцензія НКЦПФР на управління активами від 26.12.2012 №1169), має за плечима 5-річний досвід роботи на фінансовому та фондовому ринках України, сотні реалізованих інвестиційних проектів. Суб’єкт господарювання надає послуги високої якості щодо повного циклу управління активами.
У лютому 2017 року інший слідчий уже намагався накласти арешт на цінні папери шляхом звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням. Та після аналізу наданих доказів суддя без вагань відмовив у цьому (ухвала у справі №761/3111/17) у зв’язку з тим, що фабула «масштабного» провадження жодним чином не стосується компанії.
Проте, отримавши відмову, податківці пішли в обхід і закону, і суду. Вони розчерком власного пера зобов’язали комісію зупинити облік цінних паперів компанії.
Примушування до «домовленостей»?
Увагу адвокатів АБ «Павла Шершньова» привернув той факт, що провадження за гучними статтями Кримінального кодексу «Фіктивне підприємництво» (205) та «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» (209) зареєстроване ще у 2015 році. Проте більше ніж за 2 роки «розслідування» жодній особі не пред’явлено обвинувачення. Відповідно, справу дотепер не передали до суду.
Водночас, як свідчать дані ЄДРСР, слідчі спромоглись отримати аж 231 дозвіл суду на розкриття банківської таємниці, вилучення документів у більше ніж 60 різнопрофільних суб’єктів господарювання. Таке завзяття дивує. Чому ж не названо винних осіб, а досудове розслідування так і не закінчено? І яким боком розслідування стосується всіх тих 60 підприємств?
На численні адвокатські запити слідчий дав відповіді, що КУА взагалі не є стороною кримінального провадження. Це явно свідчило про його використання як інструменту тиску на суб’єктів господарювання реального сектору економіки. Можна припустити, що метою такого розслідування є примушування власників компаній «домовлятись» із органом досудового розслідування.
Здавалося б, саме судовий контроль за діями органів досудового слідства мав би стати запобіжником для нехтування ними гарантіями та правами осіб. Між тим деякі слідчі судді відверто заплющували очі на незаконні дії податківців. Мовляв, ст.303 КПК не передбачає таких дій та рішень органу слідства, як предмет оскарження. Тобто, по суті, відмовляли скаржникам у захисті їхніх прав і законних інтересів. До речі, така постанова суду теж не підлягає оскарженню.
Якщо пристати на таку позицію, то, цілком можливо, правоохоронні органи незабаром почали би блокувати кошти на банківських рахунках, проводити обшуки в офісах та вчиняти інші несанкціоновані дії лише на тій підставі, що рішення слідчого про їх проведення не підлягають оскарженню в судовому порядку. Проте це не так. І, попри складність ситуації та неоднозначність судової практики, адвокатам АБ «Павла Шершньова» вдалося відновити права компанії та скасувати незаконну заборону.
Судовий прецедент
Незважаючи на складність ситуації та неоднозначність судової практики, адвокатам АБ «Павла Шершньова» вдалося відновити права відомої на ринку цінних паперів Компанії з управління активами «Олімп Ессет Інвестмент», уперше на території незалежної України довівши, що зупинення обліку цінних паперів у подібний спосіб — це, по суті, арешт майна.
За результатом розгляду скарги адвокатів АБ «Павла Шершньова» слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва скасував зупинення депозитарного обліку цінних паперів КУА «Олімп Ессет Інвестмент». Суд установив, що відносно компанії застосовано неналежну правову процедуру, коли, всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства, стосовно особи виконуються процесуальні дії, що взагалі не передбачені КПК, виходять за межі компетенції слідчого та мають наслідком обмеження суб’єкта господарювання в підприємницькій діяльності. Вказані незаконні дії слідчого впливають на право володіння, користування і розпорядження власністю, чим порушуються права, гарантовані ст.41 Конституції, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відкритими залишаються багато запитань: хто буде відповідати за незаконний арешт цінних паперів, обіг яких був заблокований майже рік? як у Генеральній прокуратурі будуть кваліфіковані дії слідчих у цьому провадженні? побачать у них кримінально каране діяння — перевищення службових повноважень — чи вирішать, що такі кмітливі слідчі ще знадобляться на службі?
Вочевидь, усе залежить від бажання працівників ГПУ захищати закон і готовності учасників фондового ринку обстоювати свої права.