На ображених «дисциплінарки» відкривають

Перехід на особистості в електронній переписці не має заважати захисту інтересів клієнта

В добу інформаційних технологій спілкування адвоката з клієнтом часто відбувається у форматі електронного листування. Іноді запальні клієнти можуть дозволити собі образити правника в електронній переписці. Та нестриманість не є підставою для припинення ділових зносин.

Ремство від клієнта

Робота адвоката є надзвичайно напруженою і нервовою. Іноді правник пнеться з усіх сил, аби якнайкраще захистити інтереси клієнта, а у відповідь отримує невдоволення та образи. Чи можна вважати невихованість і неврівноваженість особи достатньою підставою для розірвання угоди про надання правової допомоги в односторонньому порядку? Цю проблему спробували вирішити члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розглядаючи скаргу на вердикт дисциплінарної палати регіональної КДКА.

До місцевого дисциплінарного органу звернувся клієнт, невдоволений роботою найнятого адвоката. За його словами, провина юриста полягала в тому, що він знехтував умовами угоди про надання правової допомоги, не з’явився у кілька судових засідань, що потягло за собою винесення рішення не на користь клієнта, розірвав угоду в односторонньому порядку та відмовився повертати отриманий гонорар. Підставою для притягнення кривдника до дисциплінарної відповідальності, на думку скаржника, було порушення адвокатом п.4 ч.2 ст.21 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI, тобто відмова від надання правової допомоги, а також правил адвокатської етики.

Дисциплінарна палата регіональної КДКА погодилася з тим, що дії адвоката містили ознаки дисциплінарного проступку. Водночас у задоволенні скарги було відмовлено. «Дисциплінарники» послалися на ч.3 ст.34 закону №5076-VI, відповідно до якої винесення судом рішення не на користь клієнта не може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а також на ч.2 ст.35 закону №5076-VI, яка обмежує строк можливого покарання правника одним роком.

Від ВКДКА ображений клієнт вимагав скасувати зазначене рішення та зобов’язати регіональну КДКА відкрити провадження щодо свого кривдника.

Версія адвоката

Адвокат з’явився на засідання ВКДКА, щоб викласти свою версію подій. Він розповів, що клієнт проживає біля окупованих територій, тож особисте спілкування правник вважав небезпечним. Так само і клієнт не виявляв бажання приїздити до юриста. Тож комунікація в електронному форматі цілком влаштовувала обох. Документи, необхідні для участі в судових засіданнях, клієнт відправляв правнику поштою.

Справи, в яких адвокат мав представляти інтереси клієнта, стосувалися рахунків у двох збанкрутілих банках. Бажаючи повернути кошти, громадянин прагнув потрапити до реєстрів кредиторів обох фінансових установ. В одному провадженні адвокату вдалося домогтись його включення до такого реєстру. Разом з тим у задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу клієнту було відмовлено додатковим рішенням суду. Як пояснив адвокат журналістам, спочатку суддя через надмірне навантаження забув зазначити у вердикті про відшкодування витрат. А потім відмовив у задоволенні відповідної заяви адвоката.

Про невдачу правник повідомив клієнту електронним листом, принагідно запропонувавши оскаржити відмову володаря мантії в апеляційному порядку. Клієнт сприйняв додаткове рішення суду по-своєму: звинуватив адвоката у недбалості, мовляв, той не подав до суду акта виконаних робіт, запропонував звертатися до апеляційної інстанції за свій рахунок і обізвав його брехуном.

Звинувачення у брехливості юрист сприйняв як посягання на свою честь, гідність і ділову репутацію і відписав клієнту, що не вважає за можливе продовжувати з ним співпрацю. Після цього, як пояснив адвокат, клієнт висунув вимогу повернути йому поштою всі документи, які він надсилав раніше. Вимогу юрист виконав. Тож коли настав час судового засідання в іншому провадженні, йти на нього адвокат не мав із чим. Тому кілька викликів із суду правник проігнорував, і суд відмовив у задоволенні позову. Клієнт звинуватив адвоката в невиконанні умов угоди і зажадав повернення гонорару.

Позиція комісії

Ознайомившись із матеріалами справи та заслухавши пояснення правника, члени ВКДКА зазначили, що ст.33 правил адвокатської етики передбачає одностороннє розірвання угоди про надання правової допомоги в разі вчинення особою дій, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката. Разом з тим електронні дописи громадянина в приватній переписці такими діями вважати не можна. Про це, зокрема, йдеться у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 №1.

У документі під посяганням розуміється поширення недостовірної інформації щодо фізичної чи юридичної особи, а також даються рекомендації судам з приводу визначення складу правопорушення. Так, підставою для задоволення позову має бути сукупність обставин:

• поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи в будь-який спосіб;

• поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

• поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

• поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє немайнове право.

Оскільки жодна з обставин при особистому електронному листуванні не мала місця, то причин для одностороннього розірвання угоди в адвоката не було.

Тож відповідно до ст.21 закону №5076-VI він мав виконувати умови угоди та здійснювати свої обов’язки належним чином.

Зважаючи на зазначене, ВКДКА постановила скасувати рішення регіональної КДКА, відкрити дисциплінарне провадження, а матеріали повернути до регіональної комісії. Таким чином, позиція ВКДКА звелася до того, що особисте листування між адвокатом і клієнтом не повинне перешкоджати дотриманню законодавства та правил адвокатської етики.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Чи може образа адвоката стати підставою для розірвання договору з клієнтом?

Ілля КОСТІН,
партнер юридичної компанії «Правовий альянс»:

— Треба встановити, коли сталася подія, тобто одностороннє розірвання договору адвокатом. Це має принципове значення. Якщо це відбулося до червня 2017 р., то діяли правила адвокатської етики від 17.11.2012.

Згідно зі ст.33 правил (минула редакція) адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом, якщо клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката. Але в разі розірвання договору за ініціативою адвоката останній зобов’язаний попередити про це клієнта протягом розумного строку, пояснити йому причини такого кроку, пересвідчитися, що вони не можуть бути усунуті, і вжити необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта. В цьому випадку відмову регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії у відкритті дисциплінарного провадження вважаю незаконною.

Якщо розірвання договору між адвокатом і клієнтом відбулося після червня 2017 р., то в цьому випадку все навпаки.

Стаття 32 «Одностороннє розірвання адвокатом договору про надання правової допомоги» передбачає, що адвокат має право в будь-який час достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, в односторонньому порядку на умовах, визначених договором.

Таким чином, треба враховувати дати, строки та обставини.