Закон і Бізнес


Оптимізація чи...

нова загроза існуванню судів господарської юрисдикції!?


№11-12 (1361-1362) 17.03—30.03.2018
Наталія БОГАЦЬКА, голова Асоціації суддів господарських судів України
317425
317425

Асоціація суддів господарських судів України звернулася до ВРП, РСУ та ДСАУ щодо недопущення скорочення кількісного складу суддів господарських судів та вирішення питання належного функціонування судів господарської юрисдикції.


Необхідність цього звернення обумовлена чисельними зверненнями господарських судів та суддів щодо проекту розрахунку нормативної кількості суддів у господарських судах України, надісланого судам ДСАУ.

У цих зверненнях наголошується на необґрунтованому суттєвому зменшенні ДСАУ кількості модельних справ та відповідно необхідної модельної кількості суддів господарських судів, що за розрахунком проекту може призвести до скорочення штатної чисельності суддів господарської юрисдикції з 844 штатних одиниць до 627, тобто ще на 26% після останнього зменшення кількісного складу суддів та без врахування фактичної кількості працюючих суддів в господарських судах України.

Ознайомившись з визначеною ДСАУ у проекті модельною кількістю господарських справ за 2017 рік та розрахованою новою модельною кількістю суддів апеляційних та місцевих господарських судів, АСГСУ вважає неприпустимим застосований підхід з метою визначення актуальних показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями, що призвело до необґрунтованого розрахунку модельної кількості суддів у господарських судах України і має безпосередній вплив на незалежність судової гілки влади та доступ до правосуддя.

Так, новий розрахунок модельної чисельності суддів господарських судів фактично базується на двох складових: даних статистичної звітності за 2017 рік та показниках середніх витрат часу на розгляд справ і коефіцієнтів складності справ за категоріями.

Нагадаємо, що Рекомендовані показники середніх витрат часу були затверджені рішенням РСУ №46 від 9.06.2016 року разом із погодженням Звіту «Основні методологічні підходи та результати дослідження щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ спеціалізованих судів та судів апеляційної інстанції», підготовленого Проектом USAID «Справедливе правосуддя» за наслідком проведення багатоскладового дослідження з визначення чисельності суддів, необхідної для обробки справ та збалансування навантаження на суддів.

У свою чергу, ні використані статистичні дані за 2017 рік, ні застосовані рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд господарських спорів та відповідно коефіцієнти складності справ за категоріями на сьогодні не відображають достовірну інформацію про реальне судове навантаження суддів господарських судів.

Ця обставина є беззаперечною та зумовлена прийняттям і впровадженням Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Зокрема, новою редакцією ГПК України з 15.12.2017 кардинально змінений процес здійснення господарського судочинства, що вплинуло на рівень судового навантаження.

Зміни передбачають розширений перелік типових справ, які підвідомчі господарським судам, нові форми господарського судочинства (наказне провадження, позовне провадження у формі загального та спрощеного), повне фіксування судового процесу технічними засобами, нових учасників судового процесу (свідки, експерт з питань права тощо), нові засоби доказування (показання свідків тощо), застосування судом заходів процесуального примусу, врегулювання спору за участю судді, нові строки та стадії розгляду спору, що значно збільшує кількість процесуальних документів та витрат часу на опрацювання поданих сторонами документів з метою підготовки процесуального рішення за наслідками їх розгляду.

До збільшення витрат часу на розгляд окремої справи призводить і процесуальна норма щодо ухвалення процесуальних рішень у формі окремого документа виключно в нарадчій кімнаті, зокрема навіть проміжних рішень (за наслідками розгляду окремих заяв, клопотань).

Ці зміни взагалі не враховані при формуванні модельної кількості суддів, оскільки проект розрахований на підставі статистичних даних щодо розгляду типових справ за 2017 рік та середніх витрат часу на їх розгляд за правилами попередньої редакції ГПК України. Зокрема, не віднесено до модельних справ розгляд судами заяв на стадії виконання судових рішень, не враховано навантаження суддів у справах про банкрутство, у тому числі, які вирішуються в порядку позовного провадження.

І це лише декілька аспектів зі статистичної звітності господарських судів, які не використовуються при визначенні судового навантаження при формуванні нормативної кількості суддів у господарських судах, не дивлячись на фактичні витрати часу на їх розгляд суддею.

Крім того, при розрахунку нормативної кількості суддів у судах мають бути враховані обставини, що впливають на строк вирішення спору, такі як перебування судді у відпустці, на лікарняному, тощо. Так, наприклад, проектом  нормативної кількості суддів передбачено на окрему область штатну чисельність суддів у суді першої інстанції у кількості 4 осіб. За умови перебування одного судді у відпустці, а іншого на лікарняному, здійснення правосуддя у справах, призначених до колегіального розгляду, буде неможливим.

Слід також зазначити, що штатну чисельність суддів господарських судів постійно корегували у бік зменшення, починаючи з 2011 року.

Так, у 2011 році кількісний склад суддів налічував 1175 суддів (наказ ДСАУ від 17.01.2011 №10), у 2015 році відбулось ще одне скорочення 10 суддівських посад – до 1165 суддів (наказ ДСАУ від 05.06.2015 №78), у 2016 році знову було скорочено 19 штатних одиниць суддів – до 1146 суддів (наказ ДСАУ від 19.04.2016 №78).

Остання оптимізація штатної чисельності суддів була проведена в минулому році. Тоді штатна чисельність суддів господарських судів була скорочена з 1146 суддів до 844, у тому числі суддів перших інстанцій з 760 посад до 619, тобто на 26% (наказ ДСАУ від 08.08.2017 №842).

Питання, наскільки змінилося судове навантаження суддів за цей період, має бути ретельно опрацьоване, оскільки «Модельне навантаження на суддю» є базовим показником для подальшого планування оптимізації судової системи.

Вагоме значення має бути приділене порядку формування первинної статистичної звітності судів господарської юрисдикції з метою запобігання викривлення даних фактичного навантаження суддів. І перш за все для забезпечення належного та достовірного підрахунку кількості модельних справ має бути приведений у відповідність із новою редакцією ГПКУ статистичний облік господарських справ.

Для цього при ВРП має бути створена робоча група з дослідження показників середніх витрат часу на розгляд справи та коефіцієнтів складності справ за категоріями, необхідних для визначення оптимальної чисельності суддів із залученням фахівців Національної школи суддів України, ДСАУ, міжнародних експертів, а також Асоціації суддів господарських судів на громадських засадах.

За результатом напрацювань робочої групи мають бути розроблені та затверджені нові Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих господарських та апеляційних господарських судах.

Саме такі пропозиції господарських судів окреслені у зверненні АСГСУ.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Борис ПЛОТНІЦЬКИЙ,
голова Львівського апеляційного господарського суду:

– Вінстон Черчилль свого часу сказав: «Ні за що не повірю в статистику, до зміни якої я не доклав руку».

Ігнорування реальної картини з навантаження суддів перших інстанцій господарської юрисдикції дає привід думати, що саме цим правилом керувалися розробники цього проекту.

Є елементарне поняття критичної чисельності установи, нижче якої ця установа де-факто втрачає свою сутність і функціональність. Адже, враховуючи коефіцієнт співвідношення суддів до працівників апарату, встановлення штату суддів у кількості 4–7 чоловік призведе до фактичної ліквідації апарату судів і припинення життєдіяльності судової установи.

Такий підхід до функціонування господарських судів, крім іншого негативу, опосередковано заперечує перспективу пожвавлення ділової активності та  росту економіки держави. Ми так багато і красиво говоримо про інвестиційну привабливість України і водночас надсилаємо  потенційним інвесторам такий «прозорий» сигнал.

Павло ТИХИЙ,
голова Харківського апеляційного господарського суду:

– Харківський апеляційний господарський суд повністю підтримує позицію автора цієї статті. Суддівський колектив розуміє важливість та актуальність даного питання і надзвичайну відповідальність, яка лежить на тих, хто має його вирішувати.

Вважаємо за потрібне вкотре наголосити на необхідності прийняття виважених та доцільних рішень у такій важливій сфері як реалізація судової реформи. Адже кожен крок у напрямку змін повинен наближати судову систему до досконалої ідеальної моделі, здатної забезпечити ефективний захист прав і свобод громадян України, які звертаються до суду.

Однак, аналізуючи запропоновані зміни, у сфері визначення модельної кількості суддів у господарських судах України доходимо висновку, що вони не лише не є кроком уперед, але і можуть стати суттєвою перешкодою для розбудови судової системи в напрямку наближення її до сучасних європейських та світових стандартів.

Насамперед слід зазначити, що рішення про оптимізацію кількісного складу судів не може базуватися на застарілих даних, які в силу обставин, викликаних докорінними змінами як у громадсько-політичному житті, так і в правовому регулюванні процесуальної діяльності судів, втратили актуальність на теперішній час.

Вважаємо, що для отримання об’єктивних даних необхідно здійснити комплексне вивчення навантаження на суддів, зумовленого відправленням правосуддя за новими процесуальними кодексами. Адже мають бути враховані всі новели та численні особливості цих кодексів, які, зокрема, передбачають значне збільшення кількості процесуальних документів, розширення їх переліку порівняно з процесуальними кодексами у старій редакції. Також підвищено вимоги до мотивування судових актів, зокрема, постанов суду апеляційної інстанції.

Окрім того, вважаємо неприпустимими жодні усереднення при визначенні відповідних показників складності судових справ. Натомість застосуванню підлягає індивідуальний підхід. Тобто система оцінювання навантаження має бути доволі гнучкою. Адже запропонована оптимізація (інакше кажучи – невиправдане скорочення) кількості суддів у судах неминуче матиме наслідком погіршення якості відправлення правосуддя, а відтак, і порушення прав сторін судового процесу, гарантованих насамперед ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Користуючись нагодою, від імені колективу, висловлюю глибоку вдячність за можливість взяти участь в обговоренні вказаних питань, що мають значення не лише для судової системи, а і суспільства в цілому.

Костянтин ВАСИЛЯКА,
голова Господарського суду Миколаївської області

– По-перше, акцентую увагу, що для опрацювання важливих питань, пов’язаних з визначенням нормативної кількості суддів, судам надано обмаль часу. Поспіх у питанні скорочення суддівського корпусу господарських судів є невиправданим з усіх позицій і викликає глибокий подив.

По-друге, розрахунок кількості вхідних модельних справ на 2017 рік, який запропонувала ДСАУ, є некоректним. До кількості вхідних модельних справ Господарського суду Миколаївської області не включено низку категорій справ, у деяких категоріях справ коефіцієнт складності справ зменшено, а рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих господарських та апеляційних господарських судах визначено  на підставі статистичних даних за 2017 рік та норм процесуального законодавства, яке на сьогодні втратило чинність. Крім того, у статистичній звітності суду взагалі не враховуються особливості процедури банкрутства. 

Також під час визначення рекомендованих показників  середніх витрат часу на розгляд господарської справи залишено поза увагою високі показники дотримання господарськими судами строків розгляду судових справ порівняно з судами інших юрисдикцій. При цьому у використовуваній методиці розрахунку середніх витрат часу на розгляд господарської справи не враховано специфіку розгляду справ про банкрутство (витрати часу для цієї категорії справ є заниженими).

Неврахування вищевказаних факторів, поверховий підхід до внесення змін у статистичний облік, штучне заниження реальних показників навантаження на суддів Господарського суду Миколаївської області призвело до скорочення суддівського корпусу на початку 2018 року з 21 штатної одиниці до 15 одиниць. Досі незрозуміло, на підставі якого алгоритму було здійснено це скорочення — його ДСАУ репрезентувала лише як скорочення насамперед вакантних посад суддів, наявних у господарських судах.

Запропонований наразі розрахунок модельної кількості суддів у Господарському суду Миколаївської області (8 одиниць) може призвести до критичного обмеження доступу до правосуддя у господарському судочинстві миколаївського регіону, що нівелює алгоритм оптимізації судів шляхом їх укрупнення.

Закон і Бізнес