Закон і Бізнес


Третя спроба для Феміди

З’їзд не впорався з формуванням ВРП, залишивши «адміністративників» без представництва


Делегати з’їзду не спромоглись обрати до складу ВРП «адміністративника», залишивши Раду без одного представника.

№10 (1360) 10.03—16.03.2018
ТАМАРА ВОЛІНА
5360

Реформуючи судову владу, законодавець дав володарям мантій змогу обрати більшість своїх представників до конституційного органу. Проте для українських суддів це завдання виявилося надто складним.


Новий член ВККС

Своєрідним рекордом стала тривалість XV з’їзду суддів — 3 дні. Основним завданням форуму було дообрання членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також обрання Ради суддів. За результатами перевірки повноважень делегатів було встановлено, що участь у голосуванні братимуть 305 осіб.

Крім них, на з’їзд з’явилося по 2 делегати від Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ та 3 — від Вищого адміністративного. «Верховники» свою присутність пояснили тим, що указу Президента про ліквідацію ВСУ дотепер немає, тож установа продовжує функціонувати, а судді отримують винагороду, хоча й не здійснюють правосуддя. Однак, оскільки при їх обранні колеги наплутали із законодавчими приписами, чим порушили норми ч.3 ст.17, ч.2 ст.31, ст.131 закону «Про судоустрій і статус суддів», комісія чотирма голосами проти трьох визнала мандати вказаних делегатів неправомочними.

Далі з’їзд перейшов до обрання члена ВККС. Загалом було 8 претендентів. Утім, лише 2 з них — суддя Апеляційного суду Львівської області Олег Павлишин та голова Московського районного суду м.Харкова Роман Сіротніков — не мали перепон для внесення їхніх прізвищ до бюлетенів. При цьому О.Павлишин надіслав листа, що знімає свою кандидатуру на користь Степана Гладія з Апеляційного суду м.Києва.

Стосовно інших кандидатів спеціальна перевірка виявила інформацію, яка стала на заваді допуску до голосування. Вони дістали змогу її спростувати. За підсумками обговорення до бюлетеня було внесено прізвища чотирьох кандидатів. А переможцем із результатом 171 голос став той-таки С.Гладій.

Принцип нерівності

Поки виготовлялися бюлетені, а делегати готувалися до волевиявлення, зі звітом виступила тоді ще голова РСУ Валентина Сімоненко.

Далі трибуною заволодів голова ВККС Сергій Козьяков. Він укотре торкнувся болючого питання — кваліфікаційного оцінювання. За його словами, через кілька тижнів розпочнуться співбесіди з володарями мантій одночасно в чотирьох колегіях. На кожного заплановано витратити по 30 хв. Тож за день одна колегія зможе поспілкуватись із 16 служителями Феміди. Саме ж кваліфоцінювання у ВККС сподіваються завершити до кінця року. Також комісія розробляє методологію трьох алгоритмів переведення представників судів, що ліквідуються.

Голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк доповів про скорочення кількості суддів та судів. Виявилося, що оптимізація триватиме й далі. Оптимальна кількість суддів буде визначатися залежно від навантаження за погодженням з ВРП.

Цьогорічною новацією стане підхід до формування бюджету. Обсяг коштів залежатиме від кількості розглянутих справ, дотримання процесуальних строків, а також уміння ефективно використовувати фінансові ресурси. Основним показником для планування стане модельна справа (зі строком розгляду, що дорівнює 8-годинному робочому дню).

Окремо З.Холоднюк торкнувся питання нерівності винагороди володарів мантій, які пройшли та не пройшли кваліфікаційне оцінювання. За його словами, у ДСАУ розуміють абсурдність ситуації, але не можуть нічого вдіяти з вимогами закону. Плануючи бюджет на поточний рік, працівники адміністрації також виходили з того, що до 1.12.2018 кваліфоцінювання пройдуть усі служителі Феміди. Фонд нерозподіленої зарплати, закріплений за ДСАУ, цьогоріч становить 1530 млн грн.

Щоденне зменшення

Другий день з’їзду також розпочався з реєстрації делегатів. На момент розгляду питання про обрання членів ВРП в залі були присутні 293 особи. За звичною процедурою, почали з визначення кандидатів, прізвища яких після спеціальної перевірки могли бути внесені до бюлетеня.

Набралося 3 групи таких претендентів. Кожен отримав по кілька хвилин на виступ, протягом яких пообіцяв колегам працювати без упину, почути кожного, не притягати до дисциплінарної відповідальності безпідставно тощо. Та, доки виголошувалися промови, наблизився час обіду й кількість делегатів у залі помітно зменшилася. Тож не всі присутні почули аргументи колег, за яких мали згодом голосувати.

Ще 8 кандидатів, які не були делегатами з’їзду, мали набрати 20% голосів присутніх. Аби схилити колег на свій бік, претенденти цитували світових політиків, згадувати минулі часи, наводили математичні розрахунки. З-поміж іншого було відмічено, що з 10 членів ВРП, які мають бути суддями, лише одна посада припадає на представника адміністративної юрисдикції, якщо такий буде обраний. У зв’язку із цим квоту для «адміністративників» було запропоновано збільшити до двох посад. Однак головуючий цю пропозицію не врахував, що призвело до запальної дискусії між присутніми. Її результатом стало внесення до бюлетеня аж 33 прізвищ.

Доки виготовлялися бюлетені, делегати вирішили розглянути проект рішення з’їзду. Серед іншого в документі пропонувалося визнати, що незалежність суддів потребує посилення. Зокрема, володарі мантій планували звернутися до законодавчого органу та поквапити його з ухваленням закону про Службу судової охорони, звернутися до Кабінету Міністрів з приводу розроблення типового порядку ведення державної статистики випадків посягання на життя, здоров’я, майно служителів Феміди, простежити за дотриманням європейських принципів незмінності суддів і безперервності судочинства при створенні окружних судів, ініціювати розгляд питання про доплату суддям за надмірне навантаження тощо. За кожен пункт рішення голосували окремо.

Поки йшло обговорення, бюлетені були виготовлені. Кількість дійсних становила 293. За результатом підрахунку голосів членами ВРП від загальних судів стали Володимир Говоруха з Апеляційного суду Київської області та Лариса Швецова з Апеляційного суду Харківської області. Натомість жоден «адміністративник» не спромігся набрати потрібної кількості «за». Тож вирішення цього питання запропонували перенести на наступний день.

Однак на третій день стало зрозуміло, що голосування продуктивним не буде. На початок з’їзду у залі зареєструвалося 219 делегатів. Оскільки цієї кількості вистачило для кворуму, з’їзд затвердив свої рішення та постановив припинити роботу. Коли дообиратимуть членів ВРП, поки не відомо. Проте скептики вже нарікають на те, що судді не здатні скористатися можливістю, яку їм дав законодавець. Тож реалізація європейських стандартів, коли у кваліфікаційному органі більшість становлять судді, обрані суддями, відкладається.

До того ж, якщо відповідно до Конституції у квітні наступного року окремі члени ВРП втратять повноваження, а обрання нових відбуватиметься такими ж темпами, Рада може виявитися неправомочною.

 

ДОВІДКА «ЗіБ»

Володимир ГОВОРУХА
у 1985 р. закінчив військово-юридичний факультет Військового червопрапорного інституту.

Проходив службу як військовий суддя на посадах члена військового трибуналу Самаркандського гарнізону, а потім Туркестанського військового округу.

У 1993 р. обраний на посаду судді Військового суду центрального регіону (з 2001-го — Військовий апеляційний суд центрального регіону), який очолив у 2007-му.

У 2010 р. звільнений у запас у зв’язку з ліквідацією військових судів.

У 2011-му обраний суддею Апеляційного суду Київської області.

Лариса ШВЕЦОВА
у 1989—1992 рр. працювала методистом кафедри організації праці та управління в органах прокуратури Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів прокуратури СРСР.

У 1995-му закінчила Українську державну юридичну академію.

З 1996 до 2002 р. провадила адвокатську діяльність.

У 2002-му призначена на посаду судді Дергачівського районного суду Харківської області.

З 2006 р. — суддя Апеляційного суду Харківської області.

У 2017-му брала участь у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду.