Закон і Бізнес


«Інклюзивна» Феміда

Як суди повинні приймати відвідувача з інвалідністю


Важливо знати правила спілкування з особами з обмеженими можливостями.

№9 (1359) 03.03—09.03.2018
Надія МУЗЛОВА
3143

В Україні 2,6 млн осіб з інвалідністю — це 6% населення. І вони звертаються до суду, зокрема як представники захисту. Робоча група перевіряє доступність установ, дає рекомендації щодо технічного забезпечення і вчить законників спілкуватися з такими особами.


Не привілей, а необхідність

У судах профільні громадські організації проводять тренінги й семінари. Для цього рік тому створили спеціальну робочу групу з питань доступності правосуддя. Адже право на доступ таких людей до правосуддя закріплене в ст.13 Конвенції про права осіб з інвалідністю.

Останній з таких тренінгів відбувся в Касаційному господарському суді. Сюди людина з інвалідністю може прийти, наприклад, як адвокат, проте відчуватиме себе не зовсім затишно, вважають тренери семінару.

Доступність установи має бути архітектурною та інформаційною. Перший показник регулюють державні будівельні норми. А забезпечити його мають пандуси з певним кутом нахилу, світлові та звукові сигнали, широкі проходи, у тому числі в залах засідань, аби адвокат на візку міг проїхати. Причому тут не йдеться про якісь привілеї.

«Приміщення мають бути облаштовані за принципами універсального дизайну, який у багатьох країнах світу використовують уже 40 років, — пояснив тренер семінару Олег Полозюк. — Це гнучкість, легкість і зрозумілість у використанні». Приклади такого дизайну: мобільні телефони, де можна збільшувати шрифт або вмикати голосові команди для людей з вадами зору; потяги, в які людина на візку може заїхати самостійно, у вагоні є спеціальні місця, а санвузол просторий і зручний.

Інформаційну доступність суду можна покращити програмним забезпеченням: дублюванням інформації на сайті звуковим рядом та функцією мовного вводу.

Усунення бар’єрів

Україна прагне активно залучати людей з інвалідністю до суспільного життя. Якщо в радянському законодавстві інвалідність визначалась як втрата працездатності, то тепер це — втрата здоров’я особи, що може призвести до обмеження життєдіяльності. А за міжнародною конвенцією, акцент зміщується зі стану здоров’я на взаємодію особи із зовнішнім середовищем. Головним стає усунення бар’єрів.

На це спрямований і закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 19.12.2017 №2249-VIII, у якому термін «інвалід» замінюється на «особа з інвалідністю». А Верховна Рада прийняла за основу проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог законів України, спрямованих на створення безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю до будівель і споруд» (№6536).

За підрахунками Міжнародної організації праці, виключення цієї категорії людей з економіки призводить до втрат 7% ВВП. Водночас багато з них є активними громадянами, які об’єднуються в організації, прагнуть відновити справедливість або представляють чиїсь інтереси.

Дискримінація в спілкуванні

Ще один важливий аспект — правила спілкування з особами з інвалідністю. Передусім таку людину треба сприймати як клієнта й називати на імя та прізвище. Якщо відвідувач на візку, слід спочатку запитати про потреби й форму допомоги, а потім уже діяти. А під час спілкування краще сісти на стілець, аби обличчя були на одному рівні.

Для людини з порушенням слуху головне джерело отримання інформації — очі, тож звертатися необхідно не до супроводжувача, а до самого відвідувача й підтримувати зоровий контакт. У спілкуванні з людиною з порушеннями зору великого значення набуває голосова інформація. Слід представлятися, при супроводі інформувати, куди йдете, і попереджати про початок руху або інші дії. Перед початком читання поінформувати про це, а саме читання будь-якого документа не замінювати переказом.

Такі тренінги проводить робоча група, що складається з представників громадських організацій та судових органів. «Проблематика цікава, є зацікавленість самих суддів, — заявив заступник голови Ради судів Богдан Моніч. — Цього року робоча група може набути офіційного статусу, після чого очікуємо появи комітету з питань доступності суду».