Закон і Бізнес


Без віри на слово

Технічні несправності записувальних пристроїв можуть слугувати підставою для скасування вироків


Поломка апаратури, навіть за наявності акта, складеного працівниками суду, не звільняє від обов’язку зафіксувати перебіг засідання.

№8 (1358) 24.02—02.03.2018
Микола САВЕНКО, Марина МАРО, Олена ЛУНІНА, Апеляційний суд Харківської обл.
13706

Найпоширенішими помилками, яких суди припускаються, розглядаючи кримінальні провадження, є неналежна перевірка складу процесуальних учасників, а також відсутність аудіофіксації засідання.


Нав’язаний прокурор

В Апеляційному суді Харківської області узагальнили причини скасування та зміни вироків, ухвалених місцевими судами за І півріччя 2017 р. Найбільше вироків, постановлених за Кримінально-процесуальним кодексом 1960 р., було скасовано з підстав істотного порушення його норм (ст.370) та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого (ст.372). Найбільше вироків, ухвалених за Кримінальним процесуальним кодексом 2012 р., також було скасовано через істотне порушення вимог останнього (ст.412).

Крім того, у наявності — факт скасування вироку стосовно трьох осіб з підстав, викладених у п.3 ч.2 ст.412 КПК — здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ст.381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою. Це акт Орджонікідзевського районного суду Харківської області.

Одного обвинуваченого визнано винним і засуджено за ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.2 ст.190, ч.3 ст.185 Кримінального кодексу, другого — визнано винним і засуджено за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 та ч.5 ст.185 КК, третього — засуджено за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 та ч.5 ст.185 КК. Суд апеляційної інстанції під час перевірки матеріалів провадження встановив, що другий обвинувачений заявив відвід прокурору. На порушення вимог стст.81 та 83 КПК, цей відвід не був розглянутий взагалі, слухання продовжено й ухвалено вирок за участю прокурора. За результатами перевірки постановлено ухвалу, якою вирок скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

А про захисника забули

З підстав порушення п.4 ч.2 ст.412 КПК — у зв’язку з тим, що судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою, скасовано з призначенням нового розгляду 4 вироки стосовно 5 осіб.

Наприклад, Дергачівський районний суд Харківської області визнав обвинуваченого винним у скоєнні злочинів, про які йдеться в ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК. Обвинувачений подав апеляційну скаргу. Апеляційний суд, перевіряючи вирок, установив порушення.

Як убачається з вироку, злочини обвинувачений скоїв у неповнолітньому віці. Відповідно до ст.52 КПК участь захисника є обов’язковою в кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, — з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою. Суд указану обставину не врахував і розглянув кримінальне провадження без участі захисника.

Ще одним прикладом порушення вимог п.4 ч.2 ст.412 КПК є вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області стосовно обвинуваченого в скоєнні злочинів, кваліфікованих за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.357 КК, та іншої особи, якій ставилося за вину скоєння злочинів, відповідальність за які передбачено в ч.2 ст.186, ч.1 ст.357 КК.

У суд апеляційної інстанції перший обвинувачений надав епікриз із історії хвороби, згідно з яким він у 2010 р. проходив лікування з діагнозом «органічне ураження центральної нервової системи зі зниженням інтелекту до пограничного рівня з емоційно-вольовою нестійкістю, епілептиформний синдром в анамнезі». Згідно з витребуваними за клопотанням сторони захисту даними обвинувачений з 2006 до 2010 р. періодично перебував на стаціонарному лікуванні.

Наведені обставини можуть указувати на нездатність такої особи повною мірою реалізувати свої права, що зумовлює відповідно до ст.52 КПК обов’язкову участь захисника. Проте суд першої інстанції не перевірив, чи був обвинувачений здатний через свої психічні вади самостійно реалізувати своє право на захист. Судовий розгляд був проведений без участі захисника, тим самим не було забезпечено гарантій судової процедури. Наведені обставини вказують на порушення права обвинуваченого на захист, що унеможливлює визнання кримінального провадження законним.

Розгляд без потерпілого

Досить значну кількість вироків скасовано через порушення вимог п.5 ч.2 ст.412 КПК — здійснення судового провадження за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Як приклад можна навести вирок Московського районного суду м.Харкова, винесений засудженому за ч.2 ст.15, чч.2, 3 ст.185 КК.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокурора, виходячи з такого. Відповідно до п.5 ч.2 ст.412 КПК судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалене за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про судове засідання. Як убачається з матеріалів провадження, районний суд розглянув кримінальне провадження без належного повідомлення трьох потерпілих. Наведене свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які завадили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Ленінський районний суд м.Харкова постановив вирок щодо обвинуваченого в крадіжці (ч.2 ст.185 КК). Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що скарга прокурора підлягає частковому задоволенню. Як підготовче судове засідання, так і розгляд кримінального провадження, по суті, було здійснено без участі потерпілих.

У матеріалах кримінального провадження містяться заяви потерпілих із проханням розглядати справу за їх відсутності. Як убачається із журналу підготовчого судового засідання, вказані заяви були подані не особисто потерпілими, а прокурором і адресовані голові Дзержинського районного суду м.Харкова, яким обвинувальний акт повертався прокурору. Даних щодо належного повідомлення потерпілих про час і місце судового розгляду в Ленінському районному суді, а також заяв потерпілих про можливість розгляду провадження без їх участі в матеріалах справи не було.

Таки чином, підготовче судове засідання та судовий розгляд проведено без участі потерпілих, які не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду провадження. Суд не пересвідчився в достовірності, істинності та добровільності заяв, які були подані прокурором від імені потерпілих. Тож колегія вирок скасувала та призначила новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Переслухати неможливо

Значну кількість вироків скасовано через відсутність серед матеріалів справ журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано провадження в суді першої інстанції (п.7 ч.2 ст.412 КПК).

Так, скасовано вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова відносно двох засуджених за ст.118 КК та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Колегія суддів апеляційної інстанція встановила, що, на порушення вимог ч.4 ст.107 КПК, у матеріалах справи відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження. До того ж на технічному носії інформації, на якому зафіксовано інше судове провадження, відсутній аудіозапис стосовно проголошення тексту рішення, прийнятого за результатами судового засідання.

Скасовано й вирок Дзержинського районного суду м.Харкова стосовно засудженого за ч.2 ст.286 КК. Як убачається з матеріалів справи, 2 дні суд проводив засідання, на яких, зокрема, досліджувалися докази, вирішувалися клопотання учасників провадження. Закінчено розгляд, проведено судові дебати, надано останнє слово обвинуваченому. Проте звукозаписи зазначених засідань не зафіксовані на долучених до матеріалів провадження технічних носіях — CD-дисках.

На запит апеляційного суду щодо надання резервної копії технічного носія інформації зі звукозаписами засідань суд першої інстанції повідомив, що у зв’язку з технічною несправністю засідання відтворити неможливо, про що складено акт.

Важливе прогледіли

Ще однією з поширених підстав скасування вироків районних судів є неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.

Наприклад, Червонозаводський районний суд м.Харкова визнав обвинувачену винною у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.185 КК. Особу засуджено до одного року обмеження волі. На цей вирок прокурор подав апеляційну скаргу. Колегія суддів апеляційної інстанції ухвалила: як убачається з матеріалів кримінального провадження, підставою для кваліфікації дій засудженої за ознакою повторності слугувало те, що Червонозаводський РВ ГУ МВС України в Харківській області направив до суду обвинувальний акт за ч.1 ст.185 КК.

Злочин, у скоєнні якого засуджена обвинувачувалася тоді, мав місце у 2014 р. Отже, на той момент вона не була судимою, а тому кваліфікація її дій за ознакою повторності є необґрунтованою. За таких обставин кваліфікація дії засудженної на підставі п.2 ч.1 ст.408 КПК підлягає зміні з ч.2 на ч.1 ст.185 КК.

Іншим прикладом є вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області (ч.1 ст.263 КК, 5 років позбавлення волі). Колегія суддів, дослідивши матеріали кримінального провадження та апеляційну скаргу прокурора, встановила, що суд першої інстанції, призначивши обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.263 КК та звільнивши його від відбування покарання, не навів у вироку переконливих мотивів цього рішення. Зі змісту вироку випливає, що при призначенні покарання суд урахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання. Злочини, за які його засуджено, належать відповідно до ст.12 КК до тяжких. Обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває.

З огляду на те що в апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування вироку з постановленням нового, з погіршенням становища засудженого, колегія суддів у порядку п.4 ч.1 ст.420 КПК скасувала вирок стосовно обвинуваченого в частині призначеного йому покарання, від відбування якого суд його звільнив у силу ст.75 КК з випробуванням, належно не мотивувавши таке рішення, і постановила в цій частині свій вирок, виходячи з такого. Суд першої інстанції не врахував ступеня тяжкості скоєних обвинуваченим злочинів, унаслідок яких протягом року існувала реальна можливість придбання в нього необмеженої кількості вогнепальної зброї та боєприпасів з огляду на величезну їх кількість, а також не дотримався принципу індивідуалізації покарання обвинуваченому й можливості звільнення від його відбування.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, керувався ст.75 КК, що не підлягає застосуванню. Колегія суддів скасувала вирок міськрайонного суду в частині покарання, призначивши засудженому покарання за ч.1 ст.263 КК — 3 роки позбавлення волі.

Дотримання інструкцій

Підбиваючи підсумки, слід наголосити, що для покращення показників суддям при розгляді кримінальних проваджень потрібно більш предметно підходити до застосування норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, всебічно, повно, об’єктивно й ретельно досліджувати всі обставини справ, постійно аналізувати причини скасування ухвалених рішень та обговорювати на нарадах і семінарах складні питання. З метою зведення до мінімуму та недопущення в майбутньому випадків скасування судових рішень саме з підстав істотного порушення вимог КПК суддям необхідно постійно вдосконалювати рівень своїх професійних знань шляхом систематичного вивчення чинного законодавства та практики інших судів, а також практики Європейського суду з прав людини.

Також для зменшення кількості скасованих вироків через недотримання вимог п.7 ч.2 ст.412 КПК та скорочення часу розгляду проваджень з ухваленням законних і обґрунтованих рішень доцільно:

• чітко дотримуватись Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання) та зобов’язати місцеві суди перед переданням кримінального провадження до апеляційної інстанції обов’язково проводити перевірку компакт-диска з робочою копією фонограми судового засідання на предмет його справності та наявності на ньому всіх записів засідань, про що зазначати в супровідному листі; за відсутності технічного носія інформації, запису судового засідання чи в разі його неналежної якості судовим колегіям слід запровадити практику витребування з місцевого суду дубліката робочої копії технічного носія інформації;

• забезпечити неухильне дотримання вимог КПК щодо обов’язкової участі в підготовчому судовому засіданні обвинуваченого та належного повідомлення про час і місце розгляду провадження потерпілої особи; у разі встановлення під час підготовчого засідання обставин, які зумовлюють обов’язкову участь у справі захисника, рекомендувати судам оголосити в засіданні перерву та в подальшому провести підготовче засідання за обов’язкової участі захисника.