Закон і Бізнес


Пацієнт важливіший за гроші

КС попросили про невідкладну допомогу в скасуванні медичної реформи


Від того, як швидко КС розбереться із медичною реформою, залежатиме оперативність, а головне — безоплатність необхідної лікарської допомоги.

№7 (1357) 17.02—23.02.2018
ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ
6059

Не всі нардепи погодилися на запровадження нового принципу в охороні здоров’я, запропонованого Урядом, коли гроші мають іти за пацієнтом. Тому закликали Конституційний Суд надати невідкладну правову допомогу у захисті безоплатного медичного обслуговування.


У поданні, що надійшло на вул.Жилянську, робиться акцент на неконституційності закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 №2168-VІІІ у цілому. Зокрема, на думку нардепів, цей акт суперечить стст.22, 49, 64 Конституції.

Як відомо, реформа передбачає перехід на часткову оплату державою певних медичних послуг у межах так званої програми медичних гарантій. Усі інші послуги, що не потраплять до цього переліку, пацієнти оплачуватимуть або за власний кошт, або за допомогою системи страхування. При цьому під «медичними послугами» розуміється надання екстреної та первинної медичної допомоги.

Натомість в Україні, яка визначена Конституцією як соціальна, правова держава, повинні створюватися умови, що забезпечують серед іншого життя і здоров’я людини. Водночас ст.22 Основного Закону не дозволяє звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або змін до чинних актів.

Ще у рішенні від 29.05.2002 №10-рп/2002 КС зауважив, що «положення ч.3 ст.49 Конституції треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги».

Більше того, в цьому ж рішенні Суд наголосив на неприйнятності пропозицій окремих державних органів щодо необхідності встановлення меж безоплатної медичної допомоги у вигляді її гарантованого рівня, надання такої допомоги лише незаможним верствам населення чи «у рамках, визначених законом» тощо. «Безоплатна медична допомога, передбачена Конституцією України, повинна надаватися всім громадянам у повному обсязі, тобто задовольняти потреби людини у збереженні або відновленні здоров’я», — нагадали нардепи позицію КС.

Крім того, у поданні звертається увага на юридичну невизначеність окремих положень інших актів, до яких унесено зміни законом №2168-VІІІ. Наприклад, у ст.8 Основ законодавства України про охорону здоров’я з’явилося словосполучення «надання необхідних медичних послуг». Однак жодним законом не встановлено, хто і в який спосіб визначатиме цю «необхідність».

Та й сам закон №2168-VІІІ, як стверджують автори подання, містить низку термінів, які не мають чіткого визначення. А це припускає двояке розуміння окремих положень, відсутність достатніх і завершених правових механізмів реалізації задекларованих норм, що суперечить ст.8 Конституції.

Для прикладу наведено положення щодо самого поняття «програма медичних гарантій» та порядку її затвердження. Не до кінця продуманий і механізм громадського контролю.

Чимало статей узагалі містять оціночні поняття чи конструкції, в яких відсутні правові дефініції.

Можливо, розробники акта не розраховували на його тривале застосування. Адже сам закон визнається актом тимчасової дії. Тож незрозуміло, яким чином після 1.01.2020 будуть застосовуватися приписи закону щодо реалізації програми медичних гарантій. А така правова невизначеність несумісна із принципом верховенства права.

Нарешті, закон уповноважує парламент затверджувати програми медичних гарантій. Хоча у Конституції таких повноважень за Верховною Радою не закріплено.

І, оскільки йдеться про акт, що передбачає втручання у реалізацію громадянами своїх конституційних прав і свобод, нардепи попросили КС визнати провадження у справі невідкладним. Адже якщо розглядати його у звичному режимі, то руйнування існуючої системи може стати невідворотним.