Закон і Бізнес


Безпека та незалежність у цифрах

Сьогодні факти тиску — питання суддівської спільноти, завтра це може торкнутися кожного


№7 (1357) 17.02—23.02.2018
Наталія БОГАЦЬКА, голова Одеського апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України
14731

В останні роки незалежність суддів щодня випробовується на міцність. Аналізуючи випадки втручання в здійснення правосуддя, можемо дійти висновку, що кількість фактів тиску збільшилась. І простежується тенденція до розширення арсеналу методів утручання: замість звичних зривів засідань, акцій протесту під загрозою вже опинилися життя та здоров’я суддів, працівників апарату та пересічних громадян.


Від психологічного до фізичного

Дані реєстру Вищої ради правосуддя свідчать, що в повідомленнях суддів про факти психологічного та фізичного тиску йдеться майже в 3/4 випадків. Та якщо ретельніше ознайомитись із суттю цих фактів, то їх розмах і протизаконний характер уражають. У 60 випадках повідомлялося про блокування роботи судів.

Взяти суддю в заручники, кинути гранату чи пустити сльозогінний газ у залі засідань, розгромити вщент державне майно, закидати суд коктейлями Молотова — ось що супроводжує сьогодні роботу судді.

Хотілося б звернути увагу на найбільш кричущі факти фізичного та психологічного тиску під час здійснення правосуддя.

Шокуючим випадком, який, на щастя, не призвів до людських жертв, стали події в Ширяївському районному суді Одеської області. Тут група активістів під час штурму адміністративної будівлі закидала суд пляшками із займистою сумішшю. Передувало цьому блокування судді у власному кабінеті та використання сльозогінного газу проти тих, хто перебував у заблокованому приміщенні.

У Господарському суді Одеської області невідомі особи прямо в залі засідань застосували газ невідомого походження. Суддя разом із представниками сторін та працівниками апарату також були заблоковані в залі засідань.

Ще одним прикладом утручання є випадок, який стався в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області. Двоє чоловіків, незгодних із ухваленим рішення, демонстративно занесли побутовий кисневий балон до приміщення та залишили його на підлозі кабінету судді. За цим фактом були викликані працівники Національної поліції, які евакуювали всіх працівників установи та відвідувачів, на місце прибули аварійні служби (МНС, швидка допомога, газова служба).

Також у Господарському суді Одеської області на суддю вчинили напад дві невстановлені особи, які облили її невідомою речовиною зеленого кольору, заподіявши тим самим опіки шкіри та слизової оболонки очей.

І це тільки деякі випадки, що мали місце у 2017 році. Їх стає дедалі більше.

Не тільки на роботі, а й удома

Перед початком розгляду справи біля будівлі Одеського апеляційного господарського суду зібралося з півсотні невідомих, які забарикадували автомобільними шинами прохід, улаштували пікетування, пошкодили скляні двері зали засідань, інше майно. Ці особи застосували газ невідомого походження, який через вибите скло потрапив до приміщень суду й поширився на 3 поверхи будівлі, внаслідок чого працівники апарату та судді зазнали ушкоджень дихальних шляхів і слизової оболонки очей. Були викликані карети швидкої допомоги, у приміщенні виникла паніка, відвідувачів евакуювали.

Унаслідок таких дій двоє судів, які розміщуються в одній будівлі, прийняли рішення про припинення розгляду справ, призначених на цей день.

Напередодні зазначених подій невідомі влаштували пікет біля оселі судді, заблокувавши його близьких родичів, у тому числі неповнолітніх. Уночі цього ж дня невідомі закидали подвір’я скляними пляшками з густою кров’ю та пакетами з фекаліями.

Одним із резонанснійших випадків стало цинічне вторгнення невідомих осіб у масках із вогнепальною зброєю до приватного будинку, де проживає разом з дружиною голова Господарського суду Чернівецької області.

Так, 4 невідомих у балаклавах і камуфляжі напали на дружину судді, яка виходила з будинку у двір, застосувавши проти неї кілька разів електрошокер, потягли в одне з підсобних приміщень. Погрожуючи, приставили ніж до горла заляканої жінки та вимагали, щоб вона розповіла, де зберігаються гроші її чоловіка.

Після цього двоє з них пішли в будинок, в якому напали на сплячого суддю. Йому заклеїли рот скотчем та, погрожуючи автоматом, вимагали показати, де стоїть сейф.

Агресивно налаштовані невідомі особи здійснили напад на суддю Одеського окружного адміністративного суду біля його будинку. Судді завдали тілесних ушкоджень.

У Рівненському апеляційному господарському суді невідомі, намагаючись отримати «потрібне» рішення, чинили опосередкований тиск на суддю: підпалили автомобілі її батьків та підклали вибухівку на подвір’я їхнього будинку.

Після ухвалення рішення в господарському спорі, яке «не влаштувало» певну групу осіб, судді Київського апеляційного господарського суду погрожували фізичною розправою над нею та членами її сім’ї, відкрито переслідували та намагалися проникнути до її оселі. Бажаючи помститися, агресивно налаштовані «активісти», переслідуючи автомобіль судді по дорозі додому, вчинили спробу викрадення, заподіявши їй тілесні ушкодження.

Отже, нині під загрозою опинилися не тільки життя та здоров’я суддів, а й членів їхніх сімей. І кількість таких випадків неухильно зростає.

Від плакатів  до заручників

Події, що стались у Святошинському районному суді м.Києва, сколихнули всю юридичну спільноту. Невідомі, які перебували в залі суду як вільні слухачі, вчинили бійку, не реагували на зауваження, погрожували судді, відмовилися залишити залу засідань. Тільки за допомогою працівників поліції судді та секретарю судового засідання вдалося вийти із зали.

Після цього група осіб під прикриттям патріотичних гасел самовільно захопила залу засідань і забарикадувала вхід розтрощеним державним майном. У результаті був повністю знищений зал засідань, меблі, техніка, розбиті вікна та скляний бокс для підозрюваних. Роботу суду було заблоковано, зірвано численні засідання, порушено права інших учасників процесу та завдано значної шкоди майну установи.

Блокування судді та секретаря в залі засідань мало місце й у Придніпровському районному суді м.Черкас. Незадоволені особи погрожували фізичною розправою судді. Останній був у заручниках близько трьох годин.

У цей час агресивно налаштовані особи заблокували проходи в приміщенні. Вихід із будівлі також був заблокований натовпом. Ці події супроводжувалися висловлюваннями в нецензурній та принизливій формі, вимогами негайно ухвалити інше рішення. Лунали погрози щодо фізичного насильства, знищення належного судді майна, а також насильства стосовно членів його сім’ї. Задля недопущення ескалації конфлікту суддя всю ніч провів на робочому місці.

Крім того, невідомі ще зранку в цей день заблокували всі входи до будинку правосуддя, не реагували на заклики працівників поліції. Суддів не допускали на робочі місця, перед входом палили автомобільні шини. Отже, фактично була паралізована робота відразу 4 судових установ, оскільки в цій будівлі розташовані Придніпровський та Соснівський районні суди м.Черкас, Черкаський районний суд та Апеляційний суд Черкаської області.

У Жовтневому районному суді м.Дніпропетровськапід час засідання підпалили димові шашки, а безпосередньо перед будівлею поставили каністри з невідомою рідиною. При цьому потерпілий у кримінальній справі від самого початку всіляко намагався зірвати засідання, вів себе агресивно. Під час пікетів поширював неправдиву інформацію, висловлював погрози щодо фізичної розправи на адресу працівників суду.

Засідання в Апеляційному суді Одеської області, на якому мало розглядатися питання щодо подовження строку тримання підозрюваного під вартою, зірвали невстановлені особи. Грубо порушуючи громадський порядок, вони голосно вигукували звинувачення на адресу суддів щодо їхньої упередженості та вимагали самовідводу складу колегії. Згодом увірвалися до кабінету голови установи та продовжили вимагати усунути склад суду від розгляду справи.

В Апеляційному суді Харківської області після проголошення колегією суддів ухвали група громадських активістів безпосередньо в залі суду фактично вчинила політичні баталії. З боку активістів, дії яких свідчили про надання переваги одній зі сторін, лунали погрози фізичною розправою та ганебні висловлювання.

Майже кожна акція протесту громадських активістів супроводжується пошкодженням державного майна, і таких випадків стає дедалі більше.

Стосується кожного!

Сьогодні факти тиску — питання суддівської спільноти, завтра — це може торкнутися кожного громадянина. Бо відсутність покарання за скоєні злочини стає нормою, а безкарність породжує свавілля та нові правопорушення. Вже маємо випадки, коли дії так званих активістів та борців за справедливість загрожують життю та здоров’ю не тільки суддів і працівників апарату, а й пересічних громадян.

Взагалі жахливим випадком, який продемонстрував незахищеність людського життя, стала трагедія в Нікопольському міському суді Дніпропетровської області. У залі засідань після оголошення перерви в розгляді кримінальної справи пролунали вибухи бойових гранат. Загинуло двоє осіб, а ще 10 дістали численні поранення. Серед потерпілих конвоїри та секретар судового засідання.

Після розгляду справ Одеським апеляційним адміністративним судом кілька десятків молодиків схопили двох пересічних громадян, які проходили повз, силоміць помістили їх у сміттєвий бак і цинічно знущалися з них.

У більшості випадків факти тиску стали можливими через тривалу відсутність охорони судів і належне реагування правоохоронних органів на протиправні дії.

Права без відповідальності

Як свідчать дані реєстру, окремою підставою повідомлень є зловживання учасниками справ своїми процесуальними правами. Це призводить до того, що суддям заявляють необґрунтовані відводи, подають заяви про вчинення ними кримінальних правопорушень, скаржаться на їхні дії до ВРП, зокрема й у справах, які ще розглядаються.

У суспільстві склався певний стереотип: якщо на суддю заздалегідь поскаржитися до Ради, то такі дії начебто можуть допомогти в ухваленні «необхідного» рішення. Про те, що подання скарги до ВРП до закінчення розгляду справи, як і заяви про внесення до ЄРДР відомостей про скоєння суддею злочину, має ознаки впливу на суд та передбачає кримінальну відповідальність за ст.376 КК, зазначалось у рішенні Ради суддів від 8.06.2017 №34.

Характерним прикладом був випадок, коли один із кредиторів надіслав Генеральному прокурору заяву про вчинення суддею Господарського суду Чернігівської області кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.375 КК, не погодившись із ухвалою про зупинення провадження у справі про банкрутство. Аналогічний випадок стався стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області.

Кримінальні провадження на «допомогу»

Тривожить і відсоток повідомлень про факти відкриття кримінальних проваджень та проведення слідчих дій стосовно суддів. Про такі факти йшлось у 56 повідомленнях, що становить майже 17% від їх загальної кількості. При цьому підставою для повідомлення про втручання в професійну діяльність у 87 випадках були дії органів державної влади.

Систематичного характеру набули випадки тиску з боку правоохоронних органів шляхом унесення до ЄРДР відомостей стосовно суддів про вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ст.375 КК. Загалом торік до реєстру прокуратура внесла 518 повідомлень та відкрила кримінальні провадження за ст.375 КК, з початку 2018-го — 52. У 2017 році за заявами прокурорів зареєстровано 36 повідомлень, а від початку цього року — вже 11.

Нині можемо спостерігати ситуацію, коли після винесення рішення не на користь органів прокуратури стосовно судді відразу ж розпочинається досудове розслідування за фактом ухвалення ним завідомо неправосудного рішення. Суддю починають викликати на допити як свідка щодо прийнятих ним рішень у справі, проводяться обшуки, вилучаються матеріали справ. При цьому правоохоронні органи дають суб’єктивну оцінку судовому рішенню.

Зазначені дії є проявом відкритої неповаги до закону, відвертого втручання в діяльність судових органів з метою винесення рішень, які б задовольняли інтереси прокуратури. Це робить неможливим здійснення правосуддя, порушує гарантії незалежності та підриває в суспільства довіру до судової влади. До того ж у більшості випадків такі дії мають місце у справах, розгляд яких ще не закінчено.

Так, стосовно судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, який без проведення засідання виніс ухвалу, якою повернув клопотання про обрання запобіжного заходу, перший слідчий відділ слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області вніс відомості до ЄРДР за ч.1 ст.375 КК. При цьому суддю було допитано як свідка. Під час допиту слідчий спробував роз’яснити судді, яким чином потрібно розглядати справи та як співпрацювати з прокуратурою.

Аналогічний випадок стався відносно судді Ленінського районного суду м.Кіровограда, за заявою якого прокуратура не внесла до ЄРДР відомостей про втручання в його діяльність.

Такі дії ВРП визнала спробою тиску на суддю. До ГПУ було внесено подання про виявлення та притягнення до відповідальності винних осіб. Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя також повідомив ВРП про факт утручання з боку прокуратури, яке полягало у внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст.375 КК. Представникам прокуратури не сподобалася його ухвала про припинення кримінального провадження, яке розслідувалося роками.

При цьому після звернення до ВРП представники прокуратури прямо в залі засідання вручили судді повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання. У подальшому Ленінський районний суд м.Запоріжжя відмовив прокурору в задоволенні такого клопотання у зв’язку з необґрунтованістю висунутих обвинувачень.

Ухвала була оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області. Після цього прокуратура області внесла відомості до ЄРДР про винесення завідомо неправосудної ухвали колегією суддів цієї установи. Підставою слугувало прийняття до розгляду скарги на рішення слідчого судді, яке апеляційному оскарженню не підлягає.

Отже, представники правоохоронних органів намагаються у всілякий спосіб тиснути на суд. На жаль, можна констатувати, що кількість посягань на незалежність суддів з боку правоохоронних органів збільшується та має загрозливий характер. Хоча в правовій державі неприпустимим є порушення гарантій незалежності суддів.

Запити без повноважень

Намагалися вплинути на здійснення правосуддя й працівники департаменту захисту економіки Національної поліції. Звертаючись із запитами про надання фінансових, кадрових та організаційно-розпорядчих документів, вони не посилаються на конкретне кримінальне провадження або справу про адміністративне правопорушення, у рамках яких збирають докази.

На тому, що такі дії виходять за меді передбачених законом повноважень та містять ознаки втручання в здійснення правосуддя, неодноразово наголошувала ВРП. Так, у рішенні від 26.10.2017 №3462/0/15-17 зазначалося, що обраний ДЗЕ в Одеській області НП спосіб отримання інформації з визначених у запитах правових підстав, по суті, свідчить про проведення перевірки суду, що не передбачено чинним законодавством та слід розцінювати як намагання правоохоронців ініціювати збір інформації в не передбачений законом спосіб, а також як фактичне перебирання на себе повноважень інших державних органів.

При цьому неприпустимим є піддавання сумніву законності судових рішень. Адже повноваженнями щодо оцінки їх законності наділені лише відповідні судові інстанції.

ВРП вирішила звернутися до НП з вимогою недопущення посадовими особами структурних підрозділів НП дій, які виходять за межі наданих їм повноважень.

Без дієвого механізму

ВРП реагує на факти тиску, але відсутній дієвий механізм належного реагування на повідомлення суддів про втручання в здійснення правосуддя. Можливо, це відбувається через брак у ВРП повноважень та ігнорування правоохоронними органами її приписів.

1 лютого цього року Рада у своєму регламенті закріпила порядок складання протоколів про адміністративні правопорушення головою ВРП та його заступником. Сподіваємось, що такі зміни дозволять невідкладно реагувати на ненадання або несвоєчасне надання відповіді на подання.

Судді майже щодня стикаються з різноманітними проявами тиску, до них постійно прикута увага суспільства, оскільки їхня професійна діяльність полягає в захисті прав та свобод від порушень і протиправних посягань. Тому державні інституції повинні вживати всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту незалежності суддів.