Закон і Бізнес


Підбурювачі в Інтернеті


№7 (1357) 17.02—23.02.2018
5468

Використання виразів, образливих для певної етнічної групи, може розглядатися як розпалювання расової ненависті. Відповідно, такі вислови в Інтернеті не захищаються правом на свободу висловлювання думки.


У 2012 році адвокат Абедін Смаїч був визнаний винним в підбурюванні до національної, расової і релігійної ненависті і засуджений до позбавлення волі на один рік. Його персональний комп’ютер і ноутбук були конфісковані.

Суди визнали, що певні вирази, які він використовував щодо сербів («смердюче Різдво», «центр міста повинен бути поволі очищений» і «серби, які походять з різних shitholes») пропагують певну поведінку стосовно представників певної етнічної групи.

З такою позицією у 2016 році погодився і Конституційний суд країни, відхиливши скаргу А.Смаїча як явно необґрунтовану.

Проте в липні того самого року адвокат подав дві скарги до Європейського суду з прав людини: на несправедливий судовий розгляд і право на юридичну допомогу, а також на засудження за вислів думки по питаннях, що представляють суспільний інтерес.

Як ідеться у визначенні від 8.02.2018 у справі «Smajić v. Bosnia and Herzegovina», жодна зі скарг не є обґрунтованою.

З одного боку, А.Смаїч, як адвокат, повинен був розуміти наслідки відмови від свого права на юридичну допомогу. Оскільки він не вимагав присутності захисника при допитах, то не було і порушення §§ 1 і 3«c» ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також у Страсбурзі зазначили, що національні суди прийняли рішення про покарання для А.Смаїча з урахуванням вимог ст.10 конвенції. Зокрема, зазначено, що «зміст повідомлень, навіть якщо вони були викладені в гіпотетичній формі, стосувалися найвідчутнішого питання етнічних відносин у постконфліктному боснійському суспільстві». Крім того, застосування умовного покарання і конфіскація комп’ютера і ноутбука не були надмірними для даного правопорушення.

Тому комітет ЄСПЛ прийшов до висновку, що втручання в право на свободу висловлювання думок, яке було передбачено законом, переслідує законну мету захисту репутації і прав інших громадян. А, значить, не було порушення ст.10 конвенції.