Закон і Бізнес


Винні, бо бездіяльні

ВРП зажадала від ГПУ визначити співробітників, які не відреагували на повідомлення про тиск


№6 (1356) 10.02—16.02.2018
ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ
2457

Бездіяльність у припиненні хуліганських дій у будівлях судів та реєстрації злочинів повинна отримати належну оцінку. Дотепер у Генеральній прокуратурі обмежувалися лише інформуванням Вищої ради правосуддя про перебіг розслідування. Однак члени ВРП вирішили, що цього буде замало.


Троє на одного

Як зазначав «ЗіБ», звичайні звернення до ГПУ навряд чи можуть виконувати роль заходів, здатних захистити авторитет правосуддя від посягань з боку так званих громадських активістів. Під час чергового засідання Рада заслухала інформацію щодо двох випадків хуліганства в будівлях столичних судів.

Так, у травні минулого року до робочого кабінету судді Оболонського районного суду м.Києва Андрія Шевчука увірвалися троє невідомих. Вони почали вимагати негайно розглянути або якнайшвидше призначити до розгляду справу за позовом Злотника О.Б. до ПАТ «Універсал Банк» про стягнення коштів. За їхніми словами, вони були представниками у цій справі. При цьому свої дії знімали на відео.

Та навіть поява поліцейських не надто вплинула на них. Адже правоохоронці прибули у цивільному, без спецзасобів і тривалий час вели перемовини з порушниками.

За цим фактом суддя звернувся також до Генеральної прокуратури. Але там повідомлення про втручання в діяльність судді перенаправили до столичної прокуратури для проведення перевірки. Наприкінці грудня Київська місцева прокуратура №5, до якої було скеровано запит, повідомила, що ведеться досудове розслідування за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.376 Кримінального кодексу.

Натомість, як зауважив член ВРП Вадим Беляневич, доповідаючи ситуацію, слідчий, прокурор повинні невідкладно, але не пізніше ніж за 24 го-дини після отримання повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тож перенаправлення його за інстанцією є грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства з боку посадових осіб ГПУ.

Тому В.Беляневич запропонував не тільки цікавитися перебігом слідства, а й вимагати від ГПУ встановити посадових осіб, які допустили бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів. І колеги підтримали його в цьому.

А «активісти» — проти!

У тому ж травні колегія суддів Дарницького районного суду м.Києва розглядала кримінальні провадження за обвинуваченням низки осіб у нападі на АЗС у столиці та вбивстві двох правоохоронців. Звісно, у залі засідань була чимала «група підтримки» обвинувачених.

Невдоволені тим, що суд залишив без змін запобіжні заходи, присутні вигукували погрози фізичною розправою, у бік колегії було кинуто пляшку з невідомою речовиною, висловлювалися вимоги щодо негайного звільнення обвинувачених з-під варти. Більше того, після проголошення рішення «активісти» кидалися на суддів, однак були стримані працівниками поліції.

Оскільки справа є резонансною, в Інтернеті розміщені заклики зібрати людей з метою впливу на суд та визволення «вінницьких героїв».

Проте і в цьому випадку на вул.Різницькій, напевне, не захотіли псувати взаємини з «активістами». Повідомлення суддів про втручання в їхню професійну діяльність та рапорт працівника ГПУ перенаправили до прокуратури м.Києва.

Тож ВРП закликала ГПУ встановити осіб, які не відреагували належним чином на 3 повідомлення суддів.

Слідство триває?

Втім, як бачимо, і в першому, і в другому випадку далі внесення відомостей до ЄРДР справи не зрушують. Адже ті поліцейські, які приїхали до Оболонського райсуду м.Києва, мали принаймні встановити, що за «невідомі особи» дозолили собі вдертися до кабінету судді. Якщо їхні прізвища відомі, в чому полягає складність передати обвинувальний акт до суду?

Неважко встановити й осіб, які вчинили безлад в Дарницькому райсуді. Адже велася пряма трансляція засідання. Втім, схоже, півроку виявилося замало, аби слідство знайшло винних та пред’явило їм обвинувачення.

Максимум, на що можна розраховувати, — виявлення винних у бездіяльності в самій ГПУ. Та чи не будуть дисциплінарні санкції символічними з огляду на час, що минув для притягнення до відповідальності?

Напевне, тепер ВРП варто зробити наступний крок і вимагати від прокуратури розслідувати злочини проти судді у встановлений законом строк та не затягувати з переданням матеріалів до суду. А там уже з’являться ефективні заходи для захисту авторитету вітчизняної Феміди. Бо тільки невідворотність покарання може зупинити тих, хто вважає, що на суд можна тиснути безкарно.