Закон і Бізнес


Фантом зі Старого світу

Українські юристи розроблять власне бачення концепції верховенства права


М.Козюбра (крайній справа) наголосив, що рівень довіри до судової влади серед респондентів, які безпосередньо брали участь у процесі, досить високий.

№6 (1356) 10.02—16.02.2018
ТАМАРА ВОЛІНА
8286

Правники з Європи не мають чіткого розуміння верховенства права, крім як сукупності його складових. Українські фахівці вирішили розробити свій підхід до трактування цієї концепції, а заразом і перевірити стан справ із дотриманням відповідного принципу в Україні.


Спільний проект

Науковці вважають верховенство права одним з найцінніших надбань людства. Ця доктрина відображена в документах Європейського Союзу, Ради Європи, Організації Об’єднаних Націй. Формально вона трактується як фундаментальний правовий принцип, який передбачає, що жодна людина не стоїть вище від закону, що ніхто не може бути покараний державою, крім як за порушення закону, та не може бути засуджений за порушення закону інакше, ніж у порядку, встановленому законом. Водночас і закордонні, і відчинянні фахівці погоджуються з тим, що самі собою закони можуть бути несправедливими, тож концепцію верховенства права варто розуміти ширше.

Так, у рішенні Конституційного Суду від 2.11.2004 №15-рп/2004 зазначається, що верховенство права не обмежується тільки законодавством, а й включає інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, зумовлені історично досягнутим рівнем суспільства. Всі ці елементи, йдеться далі в документі, об’єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості.

Наразі концепція, сформульована КС, є найбільш повною, проте експерти впевнені, що ці фрази є надто загальними й не дають змоги чітко сформувати поняття верховенства права. Проблема з одностайним трактуванням доктрини є актуальною не лише для української правничої спільноти. Юристи з інших країн також не можуть дійти згоди в оцінці верховенства права з огляду на індивідуальне трактування змісту цієї категорії. А це, у свою чергу, призводить до непорозумінь, коли виникає необхідність предметно досліджувати стан справ із дотриманням принципу верховенства права в тих чи інших країнах.

Виправити ситуацію вирішили в Асоціації правників України. Тут започаткували щорічний проект «Оцінка верховенства права в Україні», який здійснюватиметься на основі партнерства між юристами-практиками та науковцями за підтримки Венеціанської комісії.

«Мірило правовладдя»

Під час презентації проекту його натхненники торкнулись історії формування концепції верховенства права та розуміння цього принципу міжнародними інституціями. Так, на думку наукового керівника Центру дослідження верховенства права, судді КС у відставці Миколи Козюбри, ґрунтовна спроба розтлумачити доктрину зроблена в доповіді про верховенство права, затвердженій ВК на 86-ій пленарній сесії у 2011 р. У ній не міститься чіткого термінологічного визначення, але розставлені акценти, які дозволяють зрозуміти верховенство права через сукупність його складових.

До цих складових у комісії віднес-ли:

• законність, у тому числі прозорий, підзвітний та демократичний процес ухвалення законодавства;

• правову визначеність;

• заборону свавілля;

• доступ до правосуддя, що забезпечується незалежним, неупередженим судом;

• дотримання прав людини;

• недискримінацію та рівність перед законом.

Крім того, доповідь містить низку ознак, за якими можна зробити висновки про дію принципу верховенства права в країні в цілому та в роботі державних органів зокрема, а також контрольний перелік запитань для оцінки стану справ із дотриманням цієї засади в окремих державах.

Іншою фундаментальною спробою розтлумачити сентенцію «верховенство права» став Rule of Law Checklist («Мірило правовладдя»), підготовлений ВК у 2016 р. М.Козюбра зазначив, що, на думку експертів, які готували переклад проекту українською мовою, термін «правовладдя» є влучнішим за термін «верховенство права». До того ж «правовладдя» застосовується й в інших державах, таких як Польща, Хорватія, Боснія і Герцоговина.

Проект містить «еталонні тести», тобто низку питань, розподілених за блоками, та коментарі до них. Наприклад, на відміну від доповіді, в якій зазначено тільки 6 складових, проект містить і такі, як, скажімо, виклики правовладдю або рекомендації стосовно збирання даних і спостережень.

Вибрані стандарти правовладдя, відображені в документі, його розробники запозичили з практики Європейського суду з прав людини, а також із особливої компетенції Суду справедливості ЄС.

Цілі та завдання

Розробники українського проекту мають намір іти тим же шляхом. Виробляючи критерії, які б дозволили оцінити рівень дотримання принципу в Україні в цілому та в регіонах зокрема, фахівці звертатимуть увагу на судову практику. Так, вони вже відмітили, що термін «верховенство права» використовується в багатьох судових рішеннях. Утім, згадка про нього в мотивувальній частині не має впливу на регулятивну частину. Водночас ця тенденція не є сталою. У двох різних рішеннях, винесених після розгляду аналогічних питань, підходи володарів мантій до застосування принципу різняться.

Також М.Козюбра поділився результатами опитування, проведеного з метою визначення рівня довіри до судової влади. Загалом по Україні та в регіонах зокрема рівень довіри громадян до правосуддя вельми низький. Проте, якщо провести опитування серед тих, хто безпосередньо був учасником судового розгляду, виявиться, що довіра до вітчизняної Феміди в таких респондентів значно вища.

У цілому ж натхненники документа сподіваються, що він приверне увагу правничої та експертної спільноти до верховенства права як підґрунтя побудови відносин у демократичному суспільстві. Однак поки що невідомо, які практичні результати матиме проект для України та як позначаться доробки експертів на функціонуванні державних органів.