Закон і Бізнес


Заступник голови Ради суддів України Богдан Моніч:

«Необхідно «відв’язати» можливість отримання суддею належної винагороди від умови проходження оцінювання»


Богдан Моніч: «Необхідно «відв’язати» можливість отримання суддею належної винагороди від умови проходження оцінювання»

№3 (1353) 20.01—26.01.2018
МАРИНА БОЙКО
6267

Процедура проходження кваліфікаційного оцінювання служителів Феміди затягується. Вища кваліфікаційна комісія суддів, маючи багато завдань, не може швидко перевірити всіх володарів мантій. А без проходження кваліфоцінювання суддям годі й мріяти про новий розмір винагороди. Тому нині виникла ситуація, коли законники, виконуючи однакову роботу, отримують різні зарплати: ті, хто пройшов оцінювання, — більшу, а хто не пройшов — меншу. У Раді суддів вважають, що таку нерівність потрібно усунути. Про те, як саме це зробити та чи спровокує підвищення винагороди поспішний вихід суддів у відставку, «ЗіБ» розповів заступник голови РСУ, суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Богдан МОНІЧ.


«Ми готові сприйняти будь-яке рішення РПСР, законодавця, яке допоможе усунути дискримінацію»

— Богдане Сильвестровичу, чому РСУ внесла до порядку денного розгляд питання щодо суддівської винагороди? Може, до ради надходили звернення суддів чи це на виконання рішення з’їзду суддів?

— Питання дискримінації у виплаті винагороди вже давно турбує суддів. Прийняті до закону «Про судоустрій і статус суддів» зміни щодо розміру суддівської винагороди слід визнати такими, що забезпечують достойний її рівень і відповідають міжнародним стандартам у сфері судочинства, дотриманню незалежності судової влади як головної умови забезпечення принципу верховенства права.

Водночас окремі норми цього закону й об’єктивні фактори, які сьогодні впливають на можливість проходження кваліфікаційного оцінювання у стислі терміни, призвели до того, що розмір суддівської винагороди різний.

Ніхто про це прямо не говорить, але я як суддя, котрий пройшов кваліфікаційне оцінювання, можу констатувати це. Коли судді виконують рівноцінну роботу, але отримують різну винагороду, то це негативно впливає на атмосферу в колективі, позначається на взаємовідносинах між суддями. Тому ситуацію потрібно виправляти: необхідно «відв’язати» можливість отримання суддею винагороди в новому розмірі від такої умови, як проходження кваліфікаційного оцінювання.

Для цього РСУ попросила Раду з питань судової реформи внести на розгляд Верховної Ради законопроект щодо скасування пп.22—23 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII або іншим чином усунути дискримінацію у розмірі зарплат.

Так, у п.22 йдеться про те, що право на отримання суддівської винагороди в нових розмірах мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності згаданим законом.

Разом з тим у п.23 зазначається, що до проходження кваліфоцінювання суддя отримує зарплату, визначену відповідно до положень закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 (з унесеними до нього змінами).

Вказані норми мають дискримінаційний характер. Саме тому ми привертаємо увагу до цієї проблеми і просимо «максимально» скасувати ці пункти. Якщо Рада з питань судової реформи знайде будь-який інший спосіб усунути проблему, будемо вдячні. Тобто ми готові сприйняти будь-яке рішення РПСР, законодавця, яке допоможе усунути дискримінацію.

— Чому РСУ звернулася саме до РПСР?

— Оскільки сьогодні це чи не єдиний орган, який здійснює реалізацію Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки, до його складу входять фахові юристи, судді, народні депутати, представники законодавчої та виконавчої влади.

Ініціативи РПСР, як правило, підтримуються в стінах парламенту, вона консолідує суддівські пропозиції. Але рада звернулася не тільки до РПСР. Копію рішення ми направили до Вищої ради правосуддя та Верховного Суду з пропозицією підтримати законопроект у межах їхніх повноважень щодо надання висновків з приводу проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою.

Це пов’язано з тим, що згідно з п.15 ч.1 ст.3 закону «Про Вищу раду правосуддя» ВРП надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.

Водночас п.3 ч.2 ст.36 закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ВС надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою.

Зазначені питання безпосередньо пов’язані з питанням функціонування системи судоустрою, тому їх можна вирішити і на стадії розгляду будь-якого законопроекту з питань судоустрою, який надійде для розгляду до наших колег з ВРП чи ВС.

— Можливо, вам відомо про розроблення відповідних законопроектів?

— Нині такої інформації немає, але питання вже обговорюється.

— Крім скасування двох пунктів, які ще існують способи врегулювання ситуації?

— Свого часу я озвучував таку ідею. Наприклад, Вища кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення про проведення кваліфоцінювання судді. Якщо протягом двох місяців суддя з незалежних від нього причин не може його пройти, то починаючи з третього місяця має право отримувати винагороду в новому розмірі.

Ще один варіант: надати право судді отримувати підвищений розмір зарплати з моменту успішного складення іспиту. Адже нині судді складатимуть його на комп’ютерах. Це означає, що проходження цього етапу оцінювання суттєво пришвидшиться. Тому не виключено, що є можливість, аби всі судді або хоча б більшість склали іспит у цьому році.

Як бачите, варіанти є. Головне — бажання та можливість реалізувати ці пропозиції.

«Скасування двох пунктів аж ніяк не позначиться на штатній чисельності суддів»

— У рішенні РСУ фактично запропоновано два варіанти: скасувати пп.22—23 або іншим чином усунути дискримінацію у виплаті суддівської винагороди. Який спосіб усе ж таки найкращий?

— Найкращий — скасувати норми про те, що суддя має право на отримання суддівської винагороди у новому розмірі тільки після проходження кваліфоцінювання, а до цього отримує винагороду, яка визначалася старим законом.

Я спілкувався з багатьма делегатами на заключній частині позачергового XIV з’їзду суддів, і більшість з них висловлювали думки про необхідність скасування цих норм законодавства.

У декого виникають побоювання, що суддя, якому нараховуватиметься суддівська винагорода в новому розмірі та в якого при цьому є право на відставку, відразу ж піде з посади, щоб у подальшому отримувати щомісячне довічне грошове утримання в збільшеному розмірі.

Втім, такі побоювання про поспішний вихід суддів у відставку безпідставні, бо скасування згаданих пунктів не несе жодних загроз. Уявімо ситуацію: пп.22—23 скасували. Але при цьому в «Прикінцевих та перехідних положеннях» закону залишається норма: право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в новому розмірі має суддя, який за результатами кваліфоцінювання підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або призначений на посаду судді за результатами конкурсу та працював на посаді судді щонайменше 3 роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання чи конкурсу.

Тому хочу заспокоїти тих, хто говорить, що скасування згаданих норм призведе до спустошення судів: цього не буде. Адже скасування двох пунктів аж ніяк не позначиться на штатній чисельності суддів: меншою вона не стане. Якщо судді зараз не подають заяв про звільнення у відставку, то, отримавши суддівську винагороду в більшому розмірі, теж відразу не кинуться їх писати. Навпаки, достойний розмір винагороди стимулюватиме фахових та досвідчених суддів залишатися в системі.

— Члени РСУ також висловлювали застереження: мовляв, громадськість може сприйняти рішення ради як таке, що закликає скасувати процедуру проходження служителями Феміди процедури кваліфоцінювання.

— Мета рішення не зводиться до зупинення процесу кваліфікаційного оцінювання. Йдеться тільки про усунення дискримінації щодо виплати суддівської винагороди. Процедура кваліфоцінювання залишається, її ніхто не скасовує.

У рішенні РСУ наголошується: судді в жодному разі не ухиляються від проходження цієї процедури. Більшість суддів подали заяви про проведення щодо них кваліфікаційного оцінювання і мають намір його пройти. Проте з незалежних від них причин здійснити це у найближчій перспективі не вдасться.

Адже сьогодні виникла така ситуація, коли ВККС об’єктивно не може швидко провести оцінювання всіх суддів. Так, відповідно до статистичних даних станом на 1.12.2017 фактична чисельність суддів у судах першої інстанції становила 4423 особи, у судах апеляційної інстанції — 1118. Нині лише деякі судді пройшли первинне кваліфікаційне оцінювання згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів» у попередній редакції. Крім того, кваліфоцінювання пройшли й судді, котрі брали участь у конкурсі на зайняття вакантних посад у ВС. Ті, хто не став переможцем конкурсу, були визнані такими, що підтвердили відповідність займаній посаді.

У жовтні 2017-го ВККС розпочала оцінювання 999 суддів. У грудні вона оприлюднила список суддів, яких у 2018-му планується оцінювати. У списку 1060 осіб. Тобто, за прогнозами ВККС, у цьому році буде проведено оцінювання 2059 суддів. Нагадаю: фактична чисельність — приблизно 5,5 тис. осіб. Враховуючи тих, хто вже пройшов оцінювання, і фактичну чисельність суддів, можна сказати, що в поточному році, так би мовити, неоціненими залишаться 3 тис. суддів.

«У поточному році розрив у заробітній платі зросте ще більше»

— Раніше висловлювалися пропозиції, щоб попросити ВККС пришвидшити перевірку володарів мантій. Чому такий варіант вирішення проблеми не сприймається?

— Так, делегати позачергового XIV з’їзду суддів звернулися до ВККС з проханням невідкладно затвердити єдиний порядок оцінювання суддів та відповідний графік. Крім того, було висловлене ще й таке побажання: не зволікати з оцінюванням усіх суддів, незважаючи на наявність інших завдань.

Та чи реально швидко оцінити всіх суддів? Адже їх майже 5,5 тис. осіб, а членів ВККС тільки п’ятнадцятеро. Навіть якби комісія працювала цілодобово, то, зважаючи на плани її роботи, швидко оцінити всіх суддів одразу просто нереально.

Крім того, невідомо, скільки часу може зайняти оцінювання згаданих 2059 суддів. Якщо воно відбуватиметься з такою швидкістю, як і оцінювання у межах процедури конкурсу до ВС, то можна припустити, що воно займе від 7,5 до 9,5 місяця. З урахуванням інших процедур, які сьогодні здійснюються та здійснюватимуться ВККС (добір кандидатів на посади суддів, конкурси на посади до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, місцевих та апеляційних судів, розгляд питань щодо відряджень суддів), зрозуміло, що ці строки будуть більш тривалими.

Так, за прогнозами окремих членів ВККС, у 2018-му комісії доведеться прийняти майже 6 тис. кадрових рішень, а якщо вона формуватиме ще й Вищий антикорупційний суд, роботи додасться.

— Чи суттєво відрізняється зарплата служителя Феміди, якого вже перевірили, та того, який ще не пройшов оцінювання?

— Більшість суддів отримують винагороду в значно меншому розмірі, ніж ті кілька сотень, які пройшли кваліфікаційне оцінювання. Хоча, здійснюючи правосуддя, вони виконують рівноцінну роботу.

Відповідно до нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» з 1 січня 2018 року базовий розмір посадового окладу судді становить: для судді місцевого суду — 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду — 30 прожиткових мінімумів.

Судді, які не пройшли оцінювання, отримують винагороду, розмір якої встановлений старою редакцією закону: посадовий оклад — 10 мінімальних зарплат. Це для суддів місцевих судів, а для апеляційних, вищих спеціалізованих — пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,1 та 1,2 відповідно. Однак, як відомо, 1 січня 2017-го набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016 №1774-VIII, яким передбачено: після набрання чинності цим актом мінімальна зарплата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів. До внесення змін до законів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн.

Тобто з 1 січня минулого року на підставі вказаного положення, яке не є нормою закону «Про судоустрій і статус суддів», судді, які не пройшли кваліфоцінювання, отримують винагороду у фіксованому розмірі, незважаючи на подорожчання життя.

— Тобто різниця у розмірі зарплати — в кілька разів?

— Так, суддя апеляційного суду до проходження оцінювання отримував 20 — 23 тис. грн., а після — вдвічі більше. Це було в 2017-му: заробітна плата суддів одного рівня відрізнялась у 2—3 рази. В поточному році він отримуватиме приблизно втричі більше, і цей розрив зросте ще більше. І це, на мою думку, несправедливо. Адже виникають такі ситуації, коли судді, які пройшли оцінювання і мають незначний стаж роботи, отримують винагороду у вищому розмірі, ніж їхні колеги з великим стажем. Тому РСУ докладає всіх зусиль, аби виправити таку ситуацію та усунути зарплатну нерівність.