Інтереси дитини можуть перевищувати інтереси батьків, – ВСУ
В рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків.
Про це йдеться в постанові Верховного Суду України від 29.11.2017.
Під час перебування малолітнього сина на канікулах, батько змінив замки на дверях квартири, чим позбавив хлопця можливості повернутись до спільного помешкання. Мати малолітнього звернулась до суду першої інстанції із позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою з боку батька та зобов’язання останнього передати дублікат ключа синові.
Суд першої інстанції позов задовольнив та вселив дитину у квартиру. Цей вердикт залишений без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Не погоджуючись із позицією судів, батько звернувся до ВСУ.
У постанові № 6-1945цс17 ВСУ встановив, що дитина дійсно була зареєстрована у квартирі батька. Проте оскільки матір за рішенням суду була із квартири виселена і проживає в іншому помешканні, міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області було прийнято рішення про зняття малолітнього з реєстрації у квартирі батька та про його реєстрацію за місцем проживання матері. Проте пізніше це рішення було скасоване.
Частково задовольняючи заяву батька, ВСУ наголосив, що суди не з’ясували, чи не буде суперечити рішення про вселення хлопця його інтересам та чи не спричинить це йому шкоди, з огляду на його вік та стан здоров’я, а також на те, що він весь час проживає з матір’ю та перебуває на її утриманні, що встановлено рішенням суду про стягнення аліментів.
Окрім того, суди не взяли до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків та не встановили, чи забезпечує таке рішення, яке фактично визначає місце проживання дитини, її розвиток у спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові, емоційної стабільності та матеріальної забезпеченості.
З огляду на обставини справи судам необхідно вирішити цей спір з дотриманням норм міжнародного та національного права; усебічно й повно дослідити обставини справи, узявши до уваги фактичний, емоційний, психологічний, матеріальний, віковий та медичний чинники, пропорційно й обґрунтовано оцінити інтереси дитини і з урахуванням цього ухвалити рішення, забезпечивши найкращі інтереси дитини.