Закон і Бізнес


Якість за основу

Юридичну освіту спробують покращити єдиним іспитом


Фахівці переконують, що юридична освіта перебуває в глибокій кризі, а зарадити цьому може тільки правнича спільнота.

№50 (1348) 23.12—29.12.2017
ЮРІЙ ІВАНОВ
8954

Необхідність реформування юридичної освіти пояснюють її низькою якістю. Принаймні таку думку висловили експерти, обговорюючи проблеми підготовки кадрів у правничій професії та шляхи їх подолання.


Нова модель

За реформування юридичної освіти взялися всерйоз, зокрема, робота проводиться в 2-х напрямах. Перший — розроблення робочою групою концепції розвитку юридичної освіти. Другий — голосування у Верховній Раді двох законопроектів «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» (№№7147 та 7147-1).

Положення першого загалом збігаються з концепцією, але правники не згодні з низкою норм. Таку думку під час круглого столу «Реформа юридичної освіти: pro et contra», який проходив у Комітеті ВР з питань правової політики і правосуддя, висловив представник Вищої ради правосуддя, член робочої групи з розробки концепції Андрій Бойко.

Він вважає: необхідність реформування зумовлена тим, що нове законодавство у сфері судоустрою вводить нові терміни у галузі юридичної освіти. Проте є ще одна серйозна проблема — якість юридичної освіти. «Стан близький до критичного. Чимало студентів продемонстрували відсутність мінімального обсягу знань для продовження навчання», — констатував А.Бойко.

Він підкреслив, що концепція передбачає жорстку регламентацію освітнього процесу. Можливо, це й викликало таку критику. Адже Україна звикла до ліберальної моделі: саме вона превалює в країнах Європи.

Глибока криза

На запитання: чи потрібен спеціальний закон, який регулює юридичну освіту? — голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков відповів по-одеськи — зустрічним запитанням: які компетенції будуть у випускників із прийняттям цього закону? Він упевнений, що запит на ці компетенції повинні робити самі професії. Втім, йому імпонує ідея про складання єдиного кваліфікаційного іспиту.

Професор кафедри міжнародного приватного права Київського національного університету ім.Т.Шевченка Василь Кисіль вважає, що юридична освіта перебуває в глибокій кризі. Але підтримує ідею єдиного іспиту.

За його словами, нині 200 вузів не тільки не забезпечують вимог роботодавців, а й тягнуть на дно весь освітній процес. «Якою юридична освіта має бути в майбутньому? Якісною, і це найголовніше», — зауважив В.Кисіль.

А в судді хто?

Утім, на думку експертів, законопроект про реформування юридичної освіти потрібно обговорювати та доопрацьовувати.

Як зазначалося раніше (див. «ЗіБ»), такі нововведення можуть призвести до незворотних наслідків. Попри запевнення чиновників від освіти про певний перехідний період для запровадження єдиного іспиту, після першого такого екзамену випускники вишів, які отримають дипломи раніше, не зможуть стати суддями, прокурорами, нотаріусами чи адвокатами.

Насамперед це позначиться на заповненні суддівських вакансій, оскільки одягти мантію можна тільки після 30 років, а закінчити навчання та скласти єдиний іспит — у 22—24. Отже, принаймні 6 років жоден юрист не зможе взяти участь у конкурсі на суддівські посади. Тож доведеться або робити якісь застереження в законі, або відмовлятися від самої ідеї.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»:

Чи потрібен країні закон, який допоможе позбутися некваліфікованих юристів?

Василь КИСІЛЬ,
професор кафедри міжнародного приватного права КНУ ім.Т.Шевченка:

— Думаю, що ніякий закон не зможе очистити професію від хабарників та некваліфікованих кадрів. Якщо говорити відверто, то це може зробити тільки сама правнича спільнота. А також вимоги, які роботодавці повинні ставити до якості юридичної освіти. Жодним законом цього не досягти.

Сергій КОЗЬЯКОВ,
голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів:

— Це величезна робота, і я не хотів би поспішати з висновками. Треба бачити остаточний текст законопроекту. Також необхідно радитися із професійними об’єднаннями, адвокатами, суддями, прокурорами і роботодавцями. Адже в нас величезна кількість юридичних фірм, які хочуть брати на роботу кваліфікованих випускників. Ми стоїмо на початку довгого шляху, тому потрібно співпрацювати.