Передвісники кадрового шторму
Чотири поради, як уникнути нестачі претендентів на мантії та максимально заповнити резерв
Участь у доборі на суддівські посади великої кількості осіб не є гарантією того, що до фінішу дійде стільки претендентів, скільки потрібно для заповнення вакансій.
Володимир КОТВИЦЬКИЙ, учасник другого та четвертого доборів на посаду суддіРезультати перевірки у претендентів на мантії знання державної мови та права показують, що цей наймасовіший в історії судової системи добір може не виправдати покладених на нього надій. Зокрема — щодо заповнення суддівських крісел. Тому є імовірність поглиблення кадрової кризи в місцевих судах.
Перший млинець
Закладаючи в текст закону «Про судоустрій і статус суддів» норми, за якими прохідний бал у відбірковому іспиті кандидатів на посаду судді (ч.3 ст.73) та мінімальний прохідний бал у кваліфікаційному іспиті (ч.7 ст.78) не можуть бути нижчими від 75% максимально можливого бала, законодавці, напевно, розраховували на ажіотажний попит з боку «недоброякісних» правників на посади суддів.
Декому з політиків марилися багатотисячні колони студентів, які торують шлях до храмів Феміди, хтось планував наповнити суди науковцями — викладачами вищих навчальних закладів, щоб ті продовжували вчити праву своїх колишніх студентів-суддів. Деякі парламентарі розраховували на масову міграцію в суддівські крісла успішних адвокатів.
Мабуть, у цілому з високих печерських кабінетів майбутні добори виглядали як колосальне цунамі, готове захлеснути судову систему некваліфікованими кандидатами. Виступити фільтром для залишення юристів з недостатнім рівнем професійної компетенції у вільному правничому плаванні та спинити «катаклізм» їхнього «хрестового походу» в судді мав бар’єр мінімального прохідного бала іспиту. Але що із цього вийшло?
Всього до ВККС з метою участі в четвертому доборі звернулося 5336 осіб, 411 з яких відповідно до п.29 «Перехідних та прикінцевих положень» закону за рішенням комісії були звільнені від етапів відбіркового іспиту та спеціального навчання (так званий другий добір). Участь у тестуванні щодо перевірки рівня загальних теоретичних знань та володіння державною мовою взяли 4128 осіб.
Оскільки на цьому тестуванні вперше апробувалися положення закону про мінімальний прохідний бал, викликають інтерес статистичні дані щодо кількості осіб, які змогли його набрати. Так, 75-відсотковий і більший прохідний бал з мовної частини іспиту набрали 3196 кандидатів (77,22%). Водночас необхідний бал з права зміг набрати лише кожен третій претендент на мантію — 1371 особа (33,21%).
Відповідно до п.9 розд.IV Порядку складення відбіркового іспиту та методики оцінювання його результатів обов’язковою умовою для складення екзамену було набрання прохідного бала та одночасно — мінімальних балів з обох тестувань. За сукупними показниками результатів тестувань 1284 (31,1%) особи набрали мінімально необхідний бал.
Ложка дьогтю
Проте деякі статистичні показники дозволяють припустити, що наступного року суди першої інстанції можуть недорахуватися значної кількості конкурсантів і на тривалий час залишитися з незаповненими вакансіями. Оскільки ВККС досі не оприлюднила Порядку складення кваліфікаційного іспиту, то для моделювання ситуації використаємо закладене в п.9 розд.IV згаданого документа правило: щоб бути допущеним до кожного наступного етапу іспиту, на попередньому кандидат повинен показати результат, не нижчий за 75% максимально можливого бала.
За результатами відбіркового іспиту очікується, що запланований на літо 2018-го кваліфіспит складатимуть 296 відібраних кандидатів з-поміж помічників суддів, а також 411 осіб з другого добору, які 5 років тому вже проходили кваліфпроцедуру. До останньої групи могли б також приєднатися кандидати з третього добору: вони єдині, хто проходив спеціальну підготовку в Національній школі суддів і кому законодавець дозволив пройти новий добір за спрощеною процедурою. Однак через тривалий розгляд у парламенті проекту закону, в якому містилася відповідна норма, такі кандидати не змогли скористатися наданим правом, тому деякі з них узяли участь у новому доборі на загальних підставах.
ВККС допустила до складення відбіркового іспиту 137 кандидатів з третього добору, 84 з яких узяли участь у тестуванні. З них відносно впевнено подолали етап тестування з права, набравши від 80 до 99 балів, лише 34 особи (40,5%). 19 претендентів (22,6%), які отримали від 75 до 80 балів, хоч і подолали необхідний бар’єр, умовно залишаються в зоні ризику, оскільки тестові завдання на кваліфікаційному іспиті будуть складнішими, ніж на відбірковому. 31 кандидат (36,9%) не набрав необхідного мінімального прохідного бала. Нескладно порахувати, що майже 60% учасників третього добору теоретично можуть бути відсіяні вже на етапі анонімного тестування в рамках проведення кваліфіспиту.
Ситуацію з рівнем підготовки представників третього добору до відбіркового іспиту можна екстраполювати на кандидатів з другого добору. За відсутності досвіду спеціальної підготовки в НШС і з урахуванням 5-річного строку, який минув із часу складення ними кваліфіспиту, результати тестування можуть виявитися ще гіршими. Опосередковано це припущення підтверджується результатами відбіркового іспиту п’ятьох кандидатів з другого добору, з яких лише двоє змогли набрати необхідний мінімальний бал з права. Проте навіть у разі повторення результатів третього добору на відбірковому іспиті до практичного завдання на кваліфіспиті можуть не дійти майже 250 осіб з другого добору.
Прогноз стосовно помічників суддів виглядає значно краще. За підрахунками, лише приблизно 13% таких кандидатів перебувають у зоні ризику (бали з права — від 75 до 80), що дає надію на відносно несуттєві втрати на етапі тестування — приблизно 40 осіб. Загалом на першому етапі кваліфікаційного іспиту можуть відсіятися близько 290 претендентів. Інших 417 чекатимуть наступні випробування.
Біг з бар’єрами
Практичне завдання кваліфікаційного іспиту готує кандидатам нові сюрпризи. Частиною 9 ст.78 закону передбачено, що ВККС визначає рейтинг претендентів на посаду відповідно до кількості набраних ними балів за результатами кваліфіспиту. В рейтингу також окремо відображаються бали за завдання, якими перевіряють здатність кандидата бути суддею за відповідними спеціалізаціями.
Останнє речення цього законодавчого припису в сукупності з нормою ч.3 цієї ж статті щодо необхідності виконання анонімного письмового практичного завдання як складової частини кваліфіспиту чітко встановлює обов’язок кандидата підтвердити здатність здійснювати правосуддя за кожним із видів спеціалізації.
Аби мати можливість працювати в будь-якому місцевому суді, кандидату на посаду судді необхідно отримати бейдж «універсального солдата». Для цього він фактично повинен скласти 4 окремі іспити, а загальний результат кожного з них обчислюється як сума кількості балів базового для всіх спеціалізацій анонімного тестування та балів, отриманих кандидатом за виконання практичного завдання за кожною спеціалізацією.
Необхідність визначення окремих результатів кваліфіспиту обумовлює-ться вимогами ч.8 ст.79 закону. Згідно із цією нормою ВККС проводить конкурс на зайняття вакансій у місцевих судах серед кандидатів на посаду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншої місцевої установи, за результатами кваліфіспитів, складених у межах процедури добору чи в межах кваліфікаційного оцінювання відповідно.
Тестові та практичні завдання іспиту в рамках оцінювання судді, на відміну від кандидатів на цю посаду, складаються з урахуванням принципів його спеціалізації (ч.2 ст.85). Таким чином, аби претенденти могли взяти участь у конкурсах на заміщення посад нарівні із суддями, в однакових умовах та на одній базі оцінювання, вони повинні мати результати іспиту з урахуванням виконання завдань усіх спеціалізацій: адміністративної, господарської, кримінальної та цивільної.
Опосередковано необхідність написання 4-х практичних завдань пояснюється відсутністю законодавчих норм, які дозволяли б претендентам обирати спеціалізацію, наприклад, на початкових етапах добору або ж надавали їм право скласти додаткові іспити з інших спеціалізацій під час перебування в резерві в разі їхнього бажання змінити на них первинну спеціалізацію.
У свою чергу, виставлення одного інтегрального бала за кваліфіспит на базі всіх виконаних практичних завдань, як це практикувалося ВККС під час попередніх доборів, позбавить членів комісії можливості порівнювати на одній оціночній платформі результати різних категорій конкурсантів — суддів і кандидатів.
Отже, цілком обґрунтованою є теза про те, що написання претендентами практичних завдань за різними спеціалізаціями в рамках кваліфіспиту є окремими його підетапами. Прохідний бал кожного такого підетапу, який дає доступ до наступного, повинен бути не меншим за встановлений комісією мінімальний бал. Ненабрання кандидатом необхідної кількості балів позбавляє його права брати участь у подальших етапах кваліфіспиту.
Аби показати, як може спрацювати 75-відсотковий прохідний бал у разі його встановлення для кожного з підетапів для написання чотирьох практичних завдань, наведемо статистичні дані третього добору на кваліфіспиті 2013 року. Усі його стадії пройшли 633 особи, 90 (14,2%) з яких (тоді прохідний бал був 60) іспит не склали. З інших 543 кандидатів 136 (25%) не набрали 75% мінімального бала за виконання одного практичного завдання; 160 (29,5%) — за два; 77 (14,2%) — за три; 6 (1,1%) — за чотири. Лише трохи більше як 30% претендентів показали себе «універсальними солдатами», продемонструвавши вміння високо долати всі бар’єри в такому своєрідному неспортивно-правовому десятиборстві, яким є кваліфіспит.
Остаточний підрахунок можливих втрат на іспиті влітку 2018 року (з урахуванням практичного завдання) показує, що до суддівського резерву потраплять приблизно 125—130 осіб.
Улітку 2019—го, коли іспит складатимуть 396 кандидатів — учасників добору на загальних підставах, сотня претендентів з третього добору, які не пройшли або проігнорували відбірковий іспит, та, можливо, невдахи попереднього кваліфіспиту, кількість майбутніх резервістів сягатиме приблизно 2 сотні.
Чи не надто малою є така чисельність суддів для заповнення 1115 вакансій у місцевих судах, кількість яких за два роки, за прогнозами, зросте ще мінімум на 300—400 одиниць після проведення конкурсів у суди апеляційної інстанції. Чи не передує цей кандидатський штиль у місцевих судах великому кадровому шторму, який насувається та може якщо не потопити, то дуже пошарпати корабель судової реформи?
Praemonitus, praemunitus
Прогноз погоди робиться для того, щоб капітан корабля мав можливість обрати найоптимальніший маршрут для безпечного досягнення точки призначення. Тому даний прогноз розвитку подій має на меті підказати можливі варіанти корекції маршруту судової реформи у кадровій сфері.
Головне, від чого залежить результат будь-якого об’єктивно оціненого іспиту, — це рівень підготовки особи, яка його складає. Тому всі кандидати на посаду судді повинні зрозуміти, що легкої прогулянки до професії в них не буде. Підготовка до кваліфіспиту має бути максимально серйозною та відповідальною. Правильна мотивація, вміння концентруватися на досягненні поставленої мети, впертість і наполегливість стануть запорукою позитивного результату на кваліфіспиті.
Після набрання чинності законом, який увів у дію нові процесуальні кодекси, з’явився ще один спосіб збільшити кількість претендентів, котрі можуть бути допущені до найближчого кваліфіспиту. За доброї волі ВККС до добору можуть повернутися кандидати з третього добору, які у зв’язку зі зміною законодавства будуть звільнені від проходження етапів відбіркового іспиту та спеціальної підготовки, що додатково може збільшити кількість учасників іспиту на 100 або й більше осіб.
До дискреційних повноважень ВККС належить вибір методу формування загальної оцінки за кваліфіспит. Наприклад, не встановлюючи мінімального прохідного бала за кожен з етапів кваліфіспиту, застосувати так званий компенсаторний метод. Тоді посередній результат на анонімному тестуванні претендент зможе компенсувати високим балом за виконання практичного завдання і навпаки. Підрахунки показали, що при такому методі формування загальної оцінки осіб, які набрали понад 75% максимального бала за результатом іспиту загалом на конкурсі до Верховного Суду, було на 6,7% більше, ніж тих, хто подолав установлений бар’єр одночасно на обох етапах іспиту. На останньому відбірковому іспиті різниця між кандидатами на посаду судді місцевого суду з подібними результатами була більшою — 14,6%. Таким чином, удалося б збільшити кількість резервістів за рахунок кандидатів, які склали кваліфіспит з несуттєво гіршими балами за один з етапів.
Застосування компенсаторного методу формування загальної оцінки більш імовірне, оскільки такий випадок у практиці ВККС уже був. Під час проведення конкурсу до ВС рішенням від 29.03.2017 комісія допустила до подальшої участі в конкурсі претендентів, які подолали мінімальний прохідний бар’єр за результатами всього етапу «Іспит», а не його окремих підетапів. Отже, прецедент є.
І наостанок: 75-відсотковий прохідний бал кваліфіспиту — це занадто високий бар’єр для середнього українського правознавця, тому потрібно вирішувати питання про його зменшення. Адже, як показала практика, судді з-поміж кандидатів з попередніх доборів, які отримали 60—70 балів, на високому рівні виконують свою основну функцію — здійснення правосуддя.