Підірвані цінності

Варшаві дали 3 місяці на повернення Феміді незалежності

Європейська комісія вжила безпрецедентних дисциплінарних заходів щодо країни. Причиною стала запланована реформа судової системи. На думку ЄК, вона ставить під загрозу існування правової держави й підриває спільні цінності Євросоюзу.

«Загальна заклопотаність»

Мова йде про запуск процедури щодо застосування ст.7 договору про Європейський Союз, що може обернутися для Польщі позбавленням права голосу в Раді ЄС, пише Бі-Бі-Сі.

«Я вже виступав тут у липні та ясно сказав, що ми майже прийшли до ситуації, в якій нам доведеться почати застосовувати ст.7 договору. Ситуація не поліпшилася. Навпаки, все погіршилось, і у нас немає іншої можливості, крім того, щоб зробити це сьогодні», — заявив перший заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс на прес-конференції в Брюсселі.

Як ідеться в заяві ЄК, ухвалені в республіці за останні 2 роки 13 нових законів дозволяють державі здійснювати «значне втручання» в діяльність судових органів і підривають спільні цінності ЄС. Країні дано 3 місяці для того, щоб відреагувати на заходи.

Після майже двох років спостерігання за розвитком ситуації виконавчий орган ЄС назвав становище, що склалося, предметом «загальної заклопотаності».

Ф.Тіммерманс, який вів переговори з польським урядом на чолі з партією «Право і справедливість», заявив, що в ЄК «не залишилось іншого виходу», оскільки впроваджені в країні реформи «уразили всю судову систему». «Після двох років спроб розпочати діалог і знайти взаєморозуміння з жалем змушені констатувати, що поставленої мети досягти не вдалось, і тепер ми закликаємо Раду ЄС і Європейський парламент підтримати нас у нашому рішенні», — заявив він.

Усі члени Євросоюзу повинні будуть проголосувати з питання про те, чи порушила Варшава, на їхню думку, наявні в ЄС правила. Для позитивного рішення на його підтримку мають висловитися 22 з 28 країн. Лише після цього можна буде обговорювати можливі санкції щодо Польщі.

У той же час Ф.Тіммерманс підтвердив, що процедура запуску ст.7 договору може бути відкликана, якщо протягом наданого їй тримісячного періоду Варшава виконає вимоги ЄС.

Реформа «на прохання трудящих»

Проте консервативний уряд Польщі вже оголосив рішення комісії «політично мотивованим». Реформи, стверджує він, необхідні для боротьби з неефективністю та корупцією.

Президент країни Анджей Дуда заявив, що ухвалив рішення підписати спірні закони про судову реформу, незважаючи на початок процедури санкцій з боку ЄК.

У Твіттері глава уряду Матеуш Моравецький заявив, що країна гостро потребувала реформ і що «Польща прихильна до принципів правової держави не менше, ніж інші країни ЄС». За його словами, Союз зайняв односторонню позицію, а його країна має право проводити в себе реформи.

Як відзначає кореспондент Бі-Бі-Сі Адам Істон, правляча партія Польщі стверджує, що судова система країни повільна, неефективна й не пройшла процесу «декомунізації». Тобто судді комуністичної ери й інші особи, котрі співпрацювали з колишнім режимом, як і раніше, вершать правосуддя.

Проте пікантності ситуації додає та обставина, що видний діяч «ПіС» Станіслав Пьотрович, котрий проштовхує реформу, у 1980-і роки сам обіймав посаду прокурора.

Згідно з недавнім опитуванням громадської думки, 81% поляків згодні з тим, що судова система потребує реформ. Щоправда, їх не питали, чи підтримують вони рішення, запропоновані правлячою в країні партією.

Дійсно, найбільше невдоволення мас викликає те, що судові процеси тягнуться дуже довго, сама процедура надмірно ускладнена, а судді — корумповані. Правляча еліта стверджує, що реформи відновлять довіру до судової системи. Проте при цьому, схоже, сама Варшава втрачає довіру з боку ЄС.

Гра ва-банк чи блеф?

Експерти розходяться в думці, чим закінчиться протистояння Брюсселя й Варшави з приводу судової реформи. Проте єдині в тому, що при будь-якому результаті реноме однієї зі сторін серйозно постраждає.

Так, якщо непримиренність польської влади в цьому питанні виявиться блефом і кінець кінцем пропозиції Єврокомісії до законодавчого регулювання реформи будуть ураховані, партії «ПіС» буде складно пояснити своїм прихильникам мотиви відмови від суверенітету. Адже саме під таким приводом сьогодні Варшава намагається відстояти своє право ігнорувати думку ЄК.

Якщо ж президент і уряд Польщі вирішили зіграти ва-банк і через 3 місяці ситуація не зміниться, то вже Брюссель опиниться перед непростим вибором. Потурання в питанні «підриву загальноєвропейських цінностей» слугуватиме поганим прикладом для інших країн. Наприклад Румунії, де також затіяли судову реформу на користь нинішньої влади.

Разом з тим Брюссель може зазнати фіаско в разі голосування щодо застосування до Варшави процедури ст.7 договору. Можливо, Польща розраховує, що в ЄС її друзів виявиться більше, ніж 6. Або хоче перевірити, чи такі сильні її позиції в Євросоюзі. Тим паче що на початку року від польських чиновників можна було почути амбітні плани вивести свою країну в лідери ЄС — замість Великої Британії, що йде.

Щоправда, і при гіршому розкладі для Варшави позбавлення права голосу в Раді ЄС — це не кінець світу. І прості поляки за межами своєї країни навіть не відчують різниці в разі застосування санкцій. Одначе те, як зміниться сама судова система й наскільки ефективним стане захист їхніх прав, безумовно, зможуть оцінити. Як і зробити власний висновок, хто й чиї інтереси обстоює насправді.

 

ПРЕТЕНЗІЇ

4 основні пропозиції ЄК щодо судової реформи

1. Не застосовувати знижений вік виходу на пенсію для діючих суддів.

2. Позбавити президента права за власним рішенням подовжувати дію мандатів членів Верховного суду.

3. Відмовитися від нового режиму відставки суддів, у тім числі від наданого міністрові юстиції права звільняти їх на власний розсуд.

4. Відновити незалежність і законність Конституційного трибуналу.