Закон і Бізнес


Захист «сплячих» акціонерів


18.12.2017 12:09
Марина Ягленко, юрист ЮА “Правосвідомість”
7102
7102

2017 рік відзнаменувався новаторством в галузі корпоративних правовідносин. Особливої уваги заслуговує Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» та запроваджені ним процедури Squeeze-out і Sell-out.


Даний закон розроблений Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку і прийнятий 23 березня 2017 року (набув чинності 04 червня 2017 року). У зв’язку з його прийняттям змін зазнали і деякі законодавчі акти, зокрема Цивільний кодекс України і в Закон «Про акціонерні товариства».

Процедури Squeeze-out і Sell-out давно використовуються в світовій практиці регулювання корпоративних відносин і спрямовані на захист міноритарних акціонерів. Щодо ж стосується законодавства України то, запровадженню цих процедур передував не один рік плідного обговорення механізмів їх втілення в сьогоденні реалії.

Що відбувалось до прийняття цього закону? Власники незначної кількості простих акцій не брали участі в управлінні товариством, не отримували дивіденди, були позбавлені можливості продати свої акції за розумну ціну. Це призводило до приниження прав акціонерів, і хоча вони і були володільцями акцій, реалізувати свої права було неможливо. На цьому поприщі був розроблений закон, який запровадив досі невідомі для українського законодавства процедури. Давайте поглянемо, в чому ж суть змін і як вони будуть взаємодіяти з чинним на сьогодні нормативним масивом.

Процедура Squeeze-out полягає у примусовому викупі простих акцій володільцем домінуючого контрольного пакету акцій, а своє втілення вона знайшла в статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства». В розумінні цієї статті «домінуючий контрольний пакет акцій» це 95% і більше акцій. Тобто, особа, яка стала власником такого пакету (сама або разом з афілійованими особами) має право придбати акції в усіх інших володільців акцій цього товариства. Відбувається це за детально регламентованою процедурою.

Примусовий викуп акцій є правом, а не обов’язком володільця домінуючого контрольного пакета акцій, до того ж строк реалізації цього права обмежений законом. Повідомлення про намір викупу акцій інших акціонерів здійснюється у формі публічної безвідкличної вимоги, яка надсилається до товариства. У разі надходження такої вимоги, акціонери не мають права відмовитися від неї, і зобов’язані її виконати.

Постає питання: в чому ж полягають переваги міноритарних акціонерів? Здавалося б, що це навпаки порушує їх права і не дає їм свободи вибору. Однак, законодавець встановив, процедура Squeeze-out є оплатною і міноритарний акціонер, який раніше нічого не отримував від володіння своїми акціями, і не міг їх позбутися через їх малозначність, тепер отримує грошову компенсацію. Обрахування ціни продажу визначене ч. 5 статтею 65-2. До того ж Закон передбачає і матеріальну відповідальність заявника вимоги про примусовий викуп акцій у разі недотримання ним процедур, встановлених статтями 65, 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства».

Новелою в законодавстві стало запровадження рахунку умовного зберігання (ескроу). Метою ескроу є гарантування виконання заявником вимоги про примусовий викуп акцій свого обов’язку зі сплати грошових коштів за придбання акцій.

Порядок відкриття і використання рахунків ескроу закріплений в Цивільному кодексі України. В даному випадку банк виступає посередником між заявником вимоги і продавцем акцій. Заявник вимоги вносить грошові кошти на рахунок ескроу, які за умови настання підстав, визначених договором, переходять у власність бенефіціара (продавця акцій), а в разі ненастання таких підстав  - повертаються заявнику вимоги.

У банку є право використовувати грошові кошти, внесені заявником вимоги про примусовий викуп акцій, якщо інше не передбачено договором, однак при настанні підстав банк гарантує перерахування цих коштів бенефіціару (продавцю акцій) або заявнику вимоги. Законодавець передбачив і те, що не допускається звернення стягнення та/або накладення арешту на грошові кошти на рахунки ескроу за зобов’язаннями банку. Таким чином, встановлений додатковий захист майнових прав учасників цих правовідносин. До того ж, забороняється внесення будь-яких змін або припинення договору умовного зберігання без надання бенефіціаром (продавцем акцій) своєї письмової згоди, що безумовно є перевагою.

Не можливо оминути і те, що заявник вимоги має право придбати у власність навіть ті акції, на які накладено обмеження (обтяження). Центральним депозитарієм цінних паперів знімаються обмеження і забезпечується перехід права власності на відповідні акції до заявника вимоги про примусовий викуп акцій, а на грошові кошти, сплачені за придбані акції, накладається обмеження.

Не менш цікавою є і процедура Sell-out. Суб’єктний склад залишається таким же, як і в процедурі Squeeze-out, тільки от її ініціатором виступає власник простих акцій товариства, щодо яких відсутні обтяження або обмеження. Як тільки акціонер дізнався, що особа стала володільцем домінуючого контрольного пакета акцій товариства, він має право вимагати від такої особи викупити належні йому прості акції. В разі надходження вимоги, у власника домінуючого контрольного пакета акцій з’являється обов’язок викупу цих акцій.

На перший погляд такі нововведення здаються дещо складними для сприйняття, однак, вони покликані врегулювати відносини між власниками акцій та захистити їх інтереси. До того ж це суттєво покращить управління товариством шляхом викупу акцій у «сплячих» акціонерів. Запроваджені зміни призведуть до акціонерної рівноваги.