Закон і Бізнес


Безпідставна відмова


№49 (1347) 16.12—22.12.2017
10883

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які судді здійснюють для вирішення справи, не по-винні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №800/508/16, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

24 жовтня 2017 року                      м.Київ                                №800/508/16

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого —ПРОКОПЕНКА О.Б.,
суддів: ВОЛКОВА О.Ф., ГРИЦІВА М.І., КРИВЕНДИ О.В.,

розглянувши справу за позовом Особи 7 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Особа 7 звернулася до Вищого адміністративного суду з адміністративним позовом до ВККС про визнання незаконним і скасування рішення ВККС від 23.09.2016 №145/бо-16 про відмову в наданні рекомендації для обрання її на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково.

Суд установив, що указом Президента від 22.12.2009 №1091/2009 «Про призначення суддів» Особу 7 призначено на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова.

Вища рада юстиції 18.12.2012 прийняла рішення №1220/0/15-12 про внесення подання Президенту про звільнення Особи 7 з посади судді за порушення присяги, яке було оскаржене позивачем до адміністративного суду.

ВАС постановою від 20.03.2013 (справа №П/9991/1252/12) позов Особи 7 до ВРЮ задовольнив: скасував зазначене рішення ВРЮ від 18.12.2012.

19.06.2014 Особа 7 звернулася до ВККС із заявою, в якій відповідно до стст.74, 75 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VІ (чинного на час виникнення спірних відносин), просила рекомендувати її для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково.

Рішеннями ВККС від 30.01.2015 та 25.03.2015 вирішено відкласти розгляд питання про рекомендування Особи 8 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково для додаткового вивчення матеріалів.

28.05.2015 ВККС було прийнято рішення №1469/дп-15 про притягнення судді Ленінського районного суду м.Харкова Особи 7 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яке було оскаржене позивачем до адміністративного суду.

ВАС постановою від 11.08.2015 (справа №800/226/15) позов задовольнив: визнав незаконним і скасував рішення ВККС від 28.05.2015 №1469/дп-15 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Рішенням ВККС від 31.08.2015 №356/бо-15 відкладено розгляд питання про рекомендування Особи 7 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково у зв’язку з необхідністю проведення додаткової перевірки шляхом витребування додаткових матеріалів.

Рішенням ВККС від 9.11.2015 №537/бо-15 також відкладено розгляд питання про рекомендування Особи 7 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково у зв’язку з необхідністю витребування додаткових матеріалів.

Вважаючи протиправною бездіяльність ВККС щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про рекомендування її на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково, позивач звернулася до ВАС із позовом про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду вказаного питання та зобов’язання розглянути питання про її обрання на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково.

Постановою ВАС від 10.10.2016 (справа №800/425/16) позов Особи 7 задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність ВККС щодо нерозгляду питання про рекомендування позивача на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова.

Рішенням ВККС №145/бо-16 позивачу відмовлено в наданні рекомендації для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково.

ВАС постановою від 14.03.2017 позов Особи 7 задовольнив: визнав незаконним та скасував рішення ВККС №145/бо-16.

Задовольняючи позов, ВАС дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не ґрунтується на обставинах, що мали значення для його прийняття.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ВАС від 14.03.2017, ВККС звернулася до ВСУ із заявою про його перегляд з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали заяву про перегляд постанови ВАС від 14.03.2017 та навели доводи на її обґрунтування.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 3 ст.2 КАС визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно; тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.8 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІІ заяви і скарги, подані до набрання чинності цим законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим законом, здійснюються відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.74 закону №2453-VІ суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований ВККС для обрання його Верховною Радою на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.

Обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку: кандидат звертається з письмовою заявою до ВККС про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково; ВККС повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації; ВККС перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ; ВККС приймає рішення про рекомендування чи відмову в рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до ВР; Комітет ВР, до відання якого належить розгляд питань про обрання суддів та звільнення суддів, обраних безстроково, розглядає подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково, приймає рішення щодо рекомендування або відмови в рекомендуванні про обрання кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд ВР; ВР приймає рішення про обрання кандидата або відмову в обранні на посаду судді безстроково (ч.3 ст.74 закону №2453-VІ).

За приписами ч.3 ст.76 закону №2453-VІ ВККС здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог ст.127 Конституції, стст.53, 64 цього закону, а також розглядає звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата.

Відповідно до п.7.3 Положення про порядок подання документів, підготовки та розгляду ВККС питання про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково, затвердженого рішенням ВККС від 19.05.2015 №34/зп-15, при вирішенні питання про надання рекомендації для обрання на посаду судді безстроково ВККС розглядає відомості про кандидата на предмет дотримання ним вимог ст.127 Конституції, стст.54, 65 закону №2453-VІ, досліджує його суддівське досьє, вивчає показники розгляду кандидатом справ за час його роботи на посаді судді, враховує подані під час засідання ВККС відповіді на запитання членів ВККС, надану кандидатом інформацію та у випадках, передбачених законом, — результати його кваліфікаційного оцінювання, кваліфікаційного іспиту, складеного в порядку, визначеному законом №2453-VІ.

Результатом розгляду ВККС заяви кандидата про рекомендування для обрання на посаду судді безстроково є рішення про рекомендування чи відмову в рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково (п.8.9 регламенту ВККС, затвердженого рішенням ВККС від 8.06.2011 №1802/зп-11, чинного на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до рішення ВККС підставами для відмови Особі 7 у наданні рекомендації для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково стали обставини, що, на думку ВККС, негативно характеризують суддю, вказують на недотримання нею високих стандартів поведінки, а її дії свідчать про некваліфікованість, некомпетентність, недотримання нею вимог щодо чесного й сумлінного виконання обов’язків судді та ставить під сумнів можливість здійснення нею справедливого, безстороннього розгляду судових справ у майбутньому.

До такого висновку ВККС дійшла, урахувавши обставини, які стали підставою для прийняття рішення ВРЮ від 18.12.2012 №1220/0/15-12 про внесення подання Президенту про звільнення Особи 7 з посади судді Ленінського районного суду м.Харкова за порушення присяги, а також рішення ВККС від 28.05.2015 №1469/дп-15 про застосування до судді Ленінського районного суду м.Харкова Особи 7 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Разом з тим вказані рішення ВРЮ та ВККС скасовані постановами ВАС від 20.03.2013 та 11.08.2015 відповідно.

У п.66 рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам — членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухваленої 17.11.2010, встановлено, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

Відповідно до п.46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», яке набуло статусу остаточного 27.05.2013, рішення суддів не повинні бути предметом перегляду поза межами звичайної процедури оскарження. Заходи дисциплінарного впливу мають регулюватися чіткими нормами та процедурами, передбаченими в межах самої судової системи, і такими, що не підпадають під політичний або інший неправомірний вплив.

Крім того, з оскаржуваного рішення не вбачається, що при його прийнятті відповідач дослідив та належним чином оцінив усі відомості про кандидата. Зокрема, ВККС не проаналізувала та не врахувала показники (щодо кількості та якості) розгляду Особою 7 справ за час її роботи на посаді судді Ленінського районного суду м.Харкова, а також не врахувала інформації про проходження нею підготовки в Національній школі суддів та підвищення кваліфікації судді, про стан розгляду (скарг) заяв щодо неналежної поведінки судді, інформацію щодо винесення окремих ухвал відносно судді.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком ВАС про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову Особи 7, оскільки оскаржуване рішення не є таким, що ґрунтується на обставинах, які мали значення для його прийняття.

Отже, наведені в заяві ВККС доводи не дають підстав для висновку, що оскаржувана постанова ВАС від 14.03.2017 є незаконною.

За таких обставин, керуючись п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2 .06.2016 №1402-VIII, ч.6 ст.1711, стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ВККС відмовити.

Постанова є остаточною й не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п.3 ч.1 ст.237 КАС.