Закон і Бізнес


«Страх непорядку»

Чому досі не створена ССО, та чи зможе вона захистити служителів Феміди


Зеновій Холоднюк переконує «самоврядників», що 2018-ий стане роком початку роботи Служби судової охорони.

№49 (1347) 16.12—22.12.2017
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
15208

Як обіцяє Державна судова адміністрація, в кожному, навіть невеликому суді, буде принаймні 2 вартові. Але це станеться тоді, коли запрацює Служба судової охорони. Хто гальмує появу цього органу та чи зможе наявність стражів порядку побороти «страх безладдя»?


Відсутність керівника

З 1 січня наступного року мала б на повну потужність запрацювати ССО. Втім, новорічного дива не станеться, адже органи, яким законодавець доручив зайнятися створенням служби, втратили багато часу і до початку 2018-го не заклали міцного фундаменту для старту діяльності охоронної структури.

«Реально ССО створюватиметься, коли буде призначений її керівник, бухгалтер, буде відкритий рахунок. На 2018-ий у бюджеті виділена достатня сума для заснування ССО. Наступний рік буде реальним роком створення служби», — запевнив голова ДСАУ Зеновій Холоднюк на засіданні Ради суддів. Проте відповідно до закону ДСАУ мала не пізніше від 1 січня 2018 року забезпечити виконання в повному обсязі повноважень ССО.

Чому ж служба не отримала очільника? Як з’ясувалося, ще у квітні за поданням ДСАУ Вища рада правосуддя призначила керівником служби Юрія Марченка. «З різних етичних причин він не приступив до виконання службових обов’язків. Ми звернулися до нього з офіційним листом. У нас була зустріч із ним. З етичних міркувань він не назвав причини, чому відмовляється від посади, фактично він не мав бажання її займати. Ми почали шукати інших кандидатів», — повідомив З.Холоднюк.

Незрозуміло тільки те, чому судова адміністрація не забила на сполох раніше: якщо протягом місяця-двох особа не зайняла посаду, можна було розпочати пошуки нових претендентів, а не марнувати дорогоцінний час. Якби очільник у ССО з’явився трохи раніше, імовірно, підготовчі роботи щодо створення служби вдалося б закінчити до 1 січня 2018-го.

Нині, за словами З.Холоднюка, є 3 претенденти на крісло керівника. Подання щодо призначення одного з них ДСАУ внесе до ВРП. Однак утрачений час уже не повернеш. Крім того, ССО повинна діяти відповідно до положення. За даними ДСАУ, проект документа був відправлений на затвердження ВРП ще 31 серпня. Станом на сьогодні немає жодної інформації про прийняття положення.

Ревізія не до, а після

Поквапити ВРП та ДСАУ з вирішенням питання охорони взялася РСУ, яка попросила голову судової адміністрації до 15 грудня визначитися з кандидатурою керманича ССО, а орган врядування — терміново призначити керівника та затвердити положення про службу.

Крім того, ДСАУ має перевірити всі судові установи України на наявність та технічний стан спеціального обладнання для забезпечення охорони (металошукачів, металевих рамок, відеокамер, камер схову). Також до 20 січня 2018-го судова адміністрація повинна розробити правила безпеки суду.

До такого рішення РСУ підштовхнули, зокрема, події, які недавно відбулися в Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області.

«22 грудня ми збираємо керівників територіальних управлінь ДСА. Буде проведена інвентаризація всіх приміщень судів, технічних засобів, установлених у судах. У багатьох судах є рамки, але з різних причин вони не працюють: несправні або їх не підключають», — повідомив З.Холоднюк і пообіцяв: до кінця 2018 року всі храми Феміди будуть забезпечені необхідними техзасобами.

Втім, невідомо, чому ДСАУ, знаючи про такі проблеми, не провела інвентаризацію раніше. Натомість вона з гордістю звітує про досягнення: всі суди забезпечені відеоконференцзв’язком, а в місцевих, апеляційних установах 75% металевих «кліток» замінено на загородження зі спеціального захисного скла. Хоча події у деяких храмах Феміди показали: через відсутність чи бездіяльність охоронців це обладнання псується.

Камінь спотикання

Однак чи зможуть ССО та прийняті нормативні акти захистити володарів мантій, працівників апарату та відвідувачів інституцій від дій небезпечних осіб? «Навіть за наявності відповідного обладнання голови судів, керівники та працівники апарату взагалі не стежать за тим, як люди проходять у приміщення суду. Ми говоримо, що нас не охороняють! Та ми не можемо організувати роботу там, де є можливість охорони. Скільки судової охорони у нас не було б, скільки можливостей, завжди будемо спотикатися на суб’єктивних факторах», — переконана голова РСУ Валентина Сімоненко.

«Самоврядники» з нею погодилися: в деяких судах установлені металеві рамки, проте вони не ввімкнені в електромережу. «Сидить працівник поліції. Запитуєш у нього, чому рамка не ввімкнена. Він відповідає: «Це моя робота? Хто мені за це доплачуватиме?» — зауважив заступник голови РСУ Богдан Моніч і додав: охоронці мають усвідомлювати, що йдуть до суду на роботу, а не відсидітися. Тому варто дати чітку відповідь на запитання: хто і за що має нести відповідальність?

За словами З.Холоднюка, коли ССО розпочне роботу, її працівники під час несення служби будуть безпосередньо підпорядковані голові суду.

Ніхто не гарантує, що в 2018-му реалізуються всі задуми, які стосуються діяльності ССО, та що в судах стане безпечніше, а в законників і громадян зникне «страх непорядку». Але сьогодні як володарі мантій, так і відвідувачі установ не можуть з упевненістю сказати, що в храмі Феміди почуваються захищеними.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Як забезпечити охорону в судах?

Олександр САСЕВИЧ,
суддя Львівського окружного адміністративного суду :

— Трагедія в Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області наштовхує на серйозні роздуми щодо даної ситуації. Так, у невеликому Лівані (розміром з одну область України) процес демілітаризації території силами ООН після активних бойових дій тривав понад 5 років! Ситуація на сході нашої країни досі залишається напруженою. Кожному з нас потрібно пам’ятати, що, на жаль, зброя і вибухівка в країні перебувають не тільки в зоні АТО. Це по-перше.

По-друге, люди йдуть до суду вже знервовані, дуже часто розлючені. Тому адміністраціям судів не потрібно бути сторонніми спостерігачами у питаннях, які стосуються охорони. По-третє, варто негайно форсувати всі організаційні заходи щодо створення Служби судової охорони. Якісний підбір кадрів до цієї структури — це запорука безпеки в судах.

Валерія ЧОРНА,
суддя Дніпропетровського ОАС:

— Трагічні події в Нікопольському міськрайсуді стали логічним наслідком ігнорування уповноваженими органами держави звернень РСУ, спільних звернень очільників органів та установ судової влади щодо неналежного здійснення охорони судів. В умовах, коли заклики окремих народних депутатів, посадовців, спрямовані на паплюження органів судової влади та підрив її авторитету, стали звичними, а так звані мирні громадяни з активною життєвою позицією, котрі влаштовували на подвір’ях судів проплачені «акції» з палаючими шинами, зі сміттєвими баками, зеленкою, залишалися безкарними, виникло усвідомлення, що за втручання в роботу судових установ, приниження суддів або навіть фізичне насильство щодо них відповідальності ніхто не несе.

Єдиним виходом із ситуації, заручниками якої стали не тільки судді, а й всі відвідувачі суду, є якнайшвидше створення та початок роботи ССО. Тільки злагодженими зусиллями всіх державних органів та установ, до компетенції яких належить вирішення вказаних питань, громадянам, суддям, працівникам суду можна повернути відчуття безпеки під час перебування у приміщенні суду. Сподіваюся, що жахлива трагедія в Нікопольському міськрайсуді припинить зволікання з вирішенням питання охорони судів.