Закон і Бізнес


Суддя Міжгірського райсуду Закарпатської обл. В.Кривка:

«Через відсутність безпеки спотворюється принцип відкритості»


Володимир Кривка: «Через відсутність безпеки спотворюється принцип відкритості»

№49 (1347) 16.12—22.12.2017
МАРИНА ЗАКАБЛУК
110857

Нині проблеми з тим, аби потрапити до того чи іншого храму Феміди, майже ніколи не виникають. Суди відчинили двері для громадян. Проте на тлі того, що 60% приміщень судів не охороняються, виникає запитання: чи є така відкритість безпечною для володарів мантій і відвідувачів суду? Думкою із цього приводу «ЗіБ» поцікавився в судді Міжгірського районного суду Закарпатської області, члена Ради суддів Володимира КРИВКИ.


— Володимире Павловичу, чи безпечно сьогодні відвідувати суди?

— Події, які протягом останніх років відбувалися в судах України: Святошинському районному суді м.Києва, Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області, в судах Черкас, — однозначно підтверджують, що відвідування судів, перебування в залах засідань не є безпечним. Небезпека для здоров’я, загроза життю існує не тільки для учасників судового процесу, суддів, працівників суду, а й для інших відвідувачів: вільних слухачів, рідних та близьких учасників процесу, журналістів, правоохоронців. Адже абсолютна більшість справ розглядається відкрито. Отже, через відсутність безпеки не тільки відбувається посягання на незалежність суду, а й нівелюється, спотворюється принцип його відкритості та доступності.

— Що РСУ може зробити для вирішення питання щодо забезпечення належної охорони храмів Феміди?

— До повноважень ради законом «Про судоустрій і статус суддів» віднесено, зокрема, питання правового захисту суддів. Окрім цього, РСУ здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує із цих питань голову Державної судової адміністрації, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь ДСА. РСУ також звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів, зокрема до органів влади.

Рада може напрацювати пропозиції (рекомендації) щодо розроблення порядку забезпечення охорони в суді, положення про Службу судової охорони, запропонувати відповідні зміни до чинного законодавства. Крім цього, до складу РСУ входять представники судів усіх рівнів та юрисдикцій, а тому пропозиції від ради, які стосуються питання охорони судів, можуть бути корисними. До речі РСУ прийняла вже кілька рішень, із цього питання за зверненнями голів судів, органів суддівського самоврядування.

Водночас серед повноважень ДСАУ — забезпечення належних умов роботи судів і контроль діяльності Служби судової охорони. До виконання в повному обсязі повноважень цією службою підтримувати громадський порядок, припиняти прояви неповаги до суду, а також охороняти приміщення, гарантувати безпеку працівників суду, учасників процесу повинні підрозділи Національної поліції та Національної гвардії. Крім того, відповідні органи мали прийняти низку документів, необхідних для розв’язання питання охорони.

Втім, після аналізу фактичного стану охорони судів, останніх подій у судах стає зрозуміло: це питання тривалий час належно не вирішувалося тими органами, на які цей обов’язок був покладений законом. Невирішеним воно залишається і сьогодні.

— Але ж недавно Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою затверджено перелік судів, органів та установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами Нацполіції та Нацгвардії.

— Вважаю, що ця постанова, прийнята відразу після подій у Нікопольському міськрайонному суді, причому з явними порушеннями строку, передбаченого законом, теж належно не розв’язала проблему охорони судів. Звертаю увагу на те, що відповідно до цього документа велика кількість судів охоронятиметься тільки технічними засобами охоронного призначення. Видається, що такий спосіб не убезпечить ці суди від подій, які мали місце в судах Києва чи Черкас.

Випадки перешкоджання здійсненню правосуддя, грубі прояви неповаги до суду, напади на суддів, хуліганські дії в залах засідань трапляються, як правило, в місцевих та апеляційних судах усіх юрисдикцій. Проте найчастіше потерпають від цього місцеві суди загальної юрисдикції. Натомість останні охоронятимуться переважно «технічно». Такі заходи є недостатніми.

На мій погляд, слід терміново внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за вчинення правопорушень у судах, зокрема за знищення майна, прояви насильства. Повноваження щодо порушення питання про притягнення до відповідальності осіб (наприклад складення протоколу) повинні мати працівники ССО, Нацполіції і Нацгвардії, які здійснюють таку охорону, судові розпорядники, секретарі судових засідань, секретарі судів, уповноважені на це наказами голови суду, керівника апарату.