Велика плата за палату

Представники Великої палати Верховного Суду обрали секретаря. Ним став Всеволод Князєв з Касаційного адміністративного суду. Втім, деяким «верховникам» не дає спокою думка, що ВП ВС не може працювати в неповному складі.

12 грудня відбулося перше засідання ВП. Нині в ній 17 осіб — по 4 представники від кожного з касаційних судів (адміністративного, господарського, кримінального та цивільного) й Голова ВС Валентина Данішевська, яка входить до складу цього органу за посадою.

Кандидатуру В.Князєва підтримало 13 членів палати. Раніше він очолював Миколаївський окружний адміністративний суд.

Ще одним претендентом на посаду секретаря був Олександр Прокопенко (суддя КАС, раніше — суддя ВСУ). За нього проголосувало тільки 4 колеги. О.Прокопенко сам висунув свою кандидатуру, а обрати секретарем В.Князєва запропонувала В.Данішевська.

Секретар займатиме крісло 3 роки. Він організовуватиме діяльність палати, роботу щодо аналізу судової статистики, вивчення й узагальнення практики. Крім того, інформуватиме Пленум ВС про діяльність ВП.

Відповідно до закону в згаданій структурі має працювати 21 особа. Проте члени касаційних судів вирішили делегувати до палати поки що тільки по 4 судді. Гадають, це дозволяє робити норма закону про те, що засідання ВП вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж 2/3 від її складу.

Проте деякі «верховники» переконані: робота в неповному складі може поставити під сумнів легітимність цього органу з точки зору критерію «суд, установлений законом». Такі думки висловлювали, зокрема, представники Касаційного кримінального суду Аркадій Бущенко, Тетяна Шевченко та Тетяна Анцупова з КАС.

«Повноважність палати безпосередньо пов’язана із законодавчо визначеною кількістю її складу — 21 суддя, яка не може бути меншою. Те, що закон дозволяє їй приймати рішення в меншому складі (2/3), не скасовує цієї вимоги, а тільки визначає умови повноважності окремого засідання ВП», — зазначила на своїй сторінці у Фейсбуку Т.Шевченко.

Деякі експерти погоджуються з «верховниками»: існує велика ймовірність, що після відповідних звернень до Європейського суду з прав людини нашу державу чекатиме велика плата за рішення «неповноважної» палати.