Закон і Бізнес


Секретар кваліфікаційної палати ВККС Станіслав Щотка:

«Закон не зобов’язує комісію отримувати згоду судді на оцінювання його відповідності займаній посаді»


Станіслав Щотка: «Закон не зобов’язує комісію отримувати згоду судді на оцінювання його відповідності займаній посаді»

№49 (1347) 16.12—22.12.2017
МАРИНА БОЙКО
10099

Восени Вища кваліфікаційна комісія суддів розпочала процедуру кваліфікаційного оцінювання служителів Феміди, під час якої має з’ясуватися, чи відповідають володарі мантій займаним посадам. Скільки часу триватиме перевірка? Чи вдасться комусь із суддів сховатися від «кваліфікаційного ревізора»? Яку кількість балів потрібно набрати, щоб продовжувати суддівську кар’єру? На ці та інші запитання «ЗіБ» відверто відповів секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів Станіслав ЩОТКА.


«Суддя самостійно вирішує: йти йому на оцінювання чи краще звільнитися»

— Станіславе Олексійовичу, паралельно із запуском процедури оцінювання 999 суддів ВККС завершує розпочату в 2016-му справу — первинне кваліфоцінювання. Скільки ще суддів залишилося, так би мовити, в черзі на перевірку знань?

— Нагадаю, що до списку для проходження первинного кваліфоцінювання була включена 381 особа. 20 з них не підтвердили можливості здійснювати правосуддя і були направлені до Національної школи суддів для проходження перепідготовки. Законодавець визначив, що після цього такі судді повинні пройти повторне кваліфоцінювання.

Так ось: щодо цих осіб ВККС призначила повторне оцінювання за новою процедурою. Чому за новою? Тлумачення комісією закону дозволяє дійти висновку, що процедура первинного кваліфоцінювання цих суддів завершилася результатом «не підтвердив здатності здійснювати правосуддя». Водночас відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів», якщо процедура кваліфоцінювання, розпочата до набрання чинності цим законом, не була завершена, то ВККС закінчує її проведення за правилами, які діяли на день початку такого оцінювання.

Повернімося до тих 20 суддів, які не підтвердили здатності здійснювати правосуддя і мали пройти перепідготовку. Як я уже зазначив, щодо них процедура була завершена. Нині їм потрібно пройти оцінювання за новою процедурою, яка передбачає складання іспиту та співбесіду за результатами дослідження їхніх досьє. Така історія в цих суддів.

— У вас є інформація про те, чи всі 20 пройшли перепідготовку?

— Навчальний план виконали, але не всі 20. І ось чому: постановою Вищого адміністративного суду від 5.09.2016 було скасовано рішення комісії про визнання судді Михайла Кобаля таким, що за результатами первинного кваліфоцінювання не підтвердив можливості здійснювати правосуддя в Київському апеляційному адміністративному суді.

Що стосується судді КААС Тамари Грищенко, то НШС зупинила її перепідготовку, оскільки вона подала заяву про відставку. Постановою ВР від 8.09.2016 Т.Грищенко була звільнена з посади судді. Решта суддів були включені до списку тих 999, щодо яких ВККС розпочала нову процедуру оцінювання.

Крім того, стосовно 24 суддів (з 381-го, які були включені до списку) ВККС оголосила перерву у зв’язку з необхідністю проведення додаткової перевірки їхніх суддівських досьє. Одного із цих суддів — Ігоря Мороза — Вища рада правосуддя звільнила з посади судді Апеляційного суду м.Києва (рішення від 8.12.2016).

12 жовтня ВККС затвердила графік проведення співбесід для завершення процедури первинного кваліфоцінювання 23 суддів, щодо яких оголошувалася перерва. 13 з них підтвердили можливість здійснювати правосуддя, а 2 не підтвердили, тому направлені на перепідготовку до НШС. Розгляд питання щодо решти суддів відкладений або оголошена перерва.

— Тобто можна сказати, що за результатами кваліфоцінювання ще жоден служитель Феміди не був звільнений?

— Як не був звільнений? Судді звільняються.

— Але ж не за рішенням комісії… Чи все ж таки існує залежність між проведенням кваліфоцінювання і динамікою звільнення суддів?

— Натякаєте на формат: «Мир в обмін на територію»? Слід нагадати, що приписи закону «Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до яких проводилося первинне кваліфоцінювання, і не визначали можливості звільнення судді внаслідок неуспішного проходження чи відмови від проходження такого оцінювання. Зараз такі наслідки передбачені як Конституцією, так і законом. Проте суддя самостійно вирішує: йти йому на оцінювання чи краще звільнитися. Звичайно, не можу сказати, що той чи інший суддя звільнився через процедуру оцінювання. Втім, і ви не можете сказати, що він залишив посаду не через це.

«Було б нелогічним чекати від судді заяву про проведення щодо нього оцінювання»

— У законі записано, що ВККС протягом 3-х місяців з дня надходження відповідної письмової заяви від судді має ухвалити рішення про призначення оцінювання? Чи не порушує комісія цей строк?

— Цей термін комісія не порушувала, не порушує і не збирається порушувати. Ми тлумачимо норму закону так: 3-місячний строк стосується тільки оцінювання в процедурі конкурсу на посаду судді. «Оцінювання на відповідність» — словосполучення, яке відсутнє в тілі закону. В ч.1 ст.84 закону «Про судоустрій і статус суддів» зазначається, що ВККС протягом трьох місяців з дня надходження відповідної письмової заяви ухвалює рішення про призначення кваліфоцінювання, але, зверніть увагу, крім випадку його проведення у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення чи інших випадків, визначених законом.

Звичайно, процедура оцінювання судді на відповідність займаній посаді не є добровільною. Назвемо її «добровільно-примусовою», а ще краще — «процедурою з примусу». Закон не зобов’язує комісію отримувати згоду судді на оцінювання його відповідності займаній посаді.

В судді немає варіантів: під страхом бути звільненим він іде на оцінювання, підтверджує (або ж ні) свою відповідність займаній посаді. Чи відмовляється від проходження оцінювання, що є конституційною підставою для його звільнення.

Було б нелогічним чекати від судді заяву про проведення щодо нього оцінювання на відповідність займаній посаді. Він зроду її не подасть. І ВККС ніколи не призначить оцінювання, якщо розраховуватиме на його заяву. Тому в процедурі конкурсу, а поки що в нас була одна така процедура — конкурс до Верховного Суду, комісія 3-місячний строк не порушила.

— Виходить, якщо служитель Феміди навмисно не подає заяву про проведення щодо нього кваліфоцінювання, бо, наприклад, його влаштовує рівень зарплати, він не хоче публічно говорити про свої статки, тому вирішує відтягувати початок цієї процедури, то довго переховуватися від ВККС йому все одно не вдасться.

— Так, подання суддею заяви не є обов’язковим. Але і заборони щодо подання такої заяви немає. Нині в суддівській спільноті є невиправданий страх перед оцінюванням. Якщо суддя не боїться роботи, опрацьовує справи і не втратив досвіду самостійного написання судового рішення, в нього не буде проблем з виконанням практичного завдання. Тестові запитання попередньо з’являться на сайті комісії. У суддів буде час підготуватися. Тож боятися немає чого.

— То серед 999 суддів, залучених ВККС до оцінювання, є й такі, що не подавали заяв?

— Так. 21 липня комісія запропонувала суддям реєструвати намір узяти участь у кваліфоцінюванні. Це не подання заяви. Це електронна реєстрація намірів, щоб ВККС розуміла, хто збирається йти на оцінювання: представники судів якої інстанції, спеціалізації. Нині зареєстровано 3530 намірів. Реєстрація ще триває.

Протягом 2017 року 746 суддів подали до комісії заяви про проходження кваліфоцінювання на відповідність займаним посадам. До 20 липня таких заяв було 235, а після цієї дати — 511. Всього — 746, а кваліфоцінювання призначено щодо 999 осіб. Тож це відповідь на ваше запитання: як бачите, були судді, які не подавали заяв.

— Ви сказали, що зареєстровано 3530 намірів. Яка нині чисельність суддів у місцевих та апеляційних установах?

— Фактична чисельність у місцевих судах: загальних — 3410 осіб, господарських — 556, адміністративних — 565; в апеляційних: загальних — 734, господарських — 183, адміністративних — 238.

«Оцінювання відбуватиметься впродовж 2018—2020 років»

— Чому в списку саме 999 служителів Феміди?

— Так вийшло. Було б тисячу, то сказали б, що ми штучно підігнали кількість під кругле число. Це ті судді, для котрих, як вважала комісія, варто першочергово забезпечити проведення психологічного тестування. ВККС була прив’язана до проекту ЄС «Підтримка впровадженню реформи у сфері юстиції в Україні», який погодився оплатити послуги підрядчика — міжнародної компанії «OS Ukraine», — котрий і проводить психологічні тестування. Комісія, щоб зберегти бюджетні кошти, відправила на тестування максимальну кількість суддів, яку могла.

— За якими критеріями ВККС обирала суддів, які також мали потрапити в це число? Це були володарі мантій, в яких закінчується 5-річний термін повноважень?

— Є кілька категорій. Це, як ви сказали, і судді-«п’ятирічки» (їх — 391 і ще 10 суддів, у яких з дня на день закінчаться чи вже закінчилися повноваження). Загальна кількість тих, у кого закінчаться повноваження до кінця цього року, — 729 осіб.

Друга категорія — це судді віком від 60 до 65 років (71 особа). Вони подали заяви про проходження оцінювання. Ми вважаємо, що їх у першу чергу необхідно оцінити, бо вони виявили бажання пройти цю процедуру, після чого попрацювати щонайменше 3 роки, аби набути право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів». Ми поважаємо і підтримуємо вказані наміри досвідчених колег.

Крім того, є 546 суддів апеляційних судів з кадровим наповненням 70% і менше. Наприклад, в Апеляційному суді Запорізької області суддівський штат заповнений на 29,6%. Тобто тільки третина суддів від установленої штатної чисельності розглядає справи. Вони працюють і за себе, і за інших. Ці судді подали заяви. Вважаю, що ми повинні їх оцінити найближчим часом, і в разі успішного проходження процедури вони отримуватимуть вищу винагороду.

У рішенні комісії від 20.10.2017, яким призначено оцінювання 999 суддів на відповідність займаним посадам, є загальна норма про те, що ВККС розпочинає процедуру кваліфоцінювання. Це означає, що ми відкрили вікно можливостей. Комісія затвердила графік, хто із суддів і коли йде на тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

— Тобто до тих володарів мантій, які самі написали заяви, ВККС додала служителів Феміди із судів, у яких складна кадрова ситуація. Правильно?

— Так. Є представники судів, щодо яких Державна судова адміністрація направила повідомлення про надмірний рівень навантаження чи неможливість здійснення правосуддя. Або ж голова суду повідомив комісію про проблеми із заповненням кадрами.

— Мабуть, це ті суди, до яких ВККС відряджає служителів Феміди.

— В тому числі й вони. Так, є серед 999 осіб і судді зі столичних судів (Святошинського, Печерського райсудів м.Києва), із Золочівського районного суду Харківської області, Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, Роменського міськрайонного суду Сумської області, Уманського міськрайонного суду Черкаської області тощо.

— Можливо, зараз зарано робити якісь прогнози, але все ж таки хотілося б дізнатися: скільки часу, на вашу думку, потрібно ВККС, аби перевірити всіх суддів, котрі хочуть продовжувати кар’єру?

— Мужні працівники апарату ВККС, який організаційно та технологічно забезпечуватиме проведення цих процедур, переконують мене, що протягом 2018—2019 років удасться провести оцінювання. Я трохи обережніший у підрахунках: гадаю, оцінювання відбуватиметься впродовж 2018—2020 років. Адже 2018—2019 роки — це дуже оптимістично. Ми реалісти, порожніх обіцянок не даємо.

Не потрібно забувати, що комісія проводить паралельно кілька процедур. Крім того, ще не до кінця відомо, як складатиметься ситуація з утворенням окружних судів (а це процедура переведення суддів). Та й незабаром постане питання щодо переведення суддів тих судів, які мають бути ліквідовані у зв’язку з утворенням нового Верховного Суду.

Коли я був у Львові на заході, на якому обговорювалися питання добору та кваліфоцінювання суддів, то учасники запитували, що комісії вдасться зробити у 2018-му. Проведемо оцінювання згаданих 999 осіб, завершимо процедуру первинного кваліфоцінювання. До речі, приблизно півтисячі суддів уже пройшли оцінювання: понад 200 осіб склали первинне оцінювання, під час конкурсу на посади у ВС багато хто підтвердив здатність здійснювати правосуддя. Це вже приблизно 1,5 тис. осіб.

Ще в наступному році подужаємо оцінити 1—1, 5 тис. суддів. Виходить, на кінець 2018-го оцінювання пройдуть 2,5—3 тис. суддів. Враховуючи фактичну чисельність суддів, залишиться оцінити ще до 3-х тис. осіб. Думаю, це реально зробити протягом 2019—2020 років.

— Уточніть, будь ласка: ще до завершення оцінювання 999 служителів Феміди ВККС ухвалюватиме рішення про початок оцінювання й інших суддів? Чи все ж таки чекатиме закінчення проходження процедури 999 суддями?

— Це не виключається. Рішенням, яке ми прийняли в жовтні, була відкрита процедура оцінювання, складені графіки психологічного тестування. Втім, це не заважає нам залучити когось із суддів до оцінювання шляхом складення іспиту.

«Навіть якщо лунатимуть крики: «Горіть у пеклі!», я їх на свій рахунок не сприйматиму»

— Яке рішення за результатами кваліфоцінювання прийматиме комісія? Адже відправляти до НШС на перепідготовку вже нікого не будуть.

— Так, перепідготовки не буде. За результатами кваліфоцінювання ВККС ухвалює рішення згідно з приписами пп.4 п.161 «Перехідних положень» Конституції. Йдеться про те, що відповідність судді займаній посаді має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді в такому оцінюванні є підставою для звільнення його з посади.

Тобто якщо суддя підтверджує відповідність займаній посаді, то отримує новий рівень винагороди. Якщо не підтверджує, то підлягає звільненню.

— Виходить, тим, хто проходив первинне кваліфоцінювання, пощастило більше: в разі невдачі вони могли пройти навчання в НШС, а потім повторно прийти на оцінювання.

— Можливо, їм пощастило в тому, що тоді процедура не була такою, якою є сьогодні. Але не варто забувати: ті судді були першими, хто стикнувся з процедурою кваліфоцінювання.

Звичайно, зараз уже більше «обтяжень»: з’явився ревізор в особі громадської ради доброчесності, сформовані всі органи, які ведуть боротьбу з проявами корупції. Від усіх них ми отримуємо дані.

Свого часу суддям пропонувався варіант: у 2015 році законом «Про забезпечення права на справедливий суд» була прийнята нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів», у якому встановлювалися терміни для проходження суддями первинного оцінювання. Судді Верховного та вищих спеціалізованих судів мали його пройти протягом 6 місяців, апеляційних — 2 років, а для всіх інших — за графіком, визначеним ВККС. Цей шанс було змарновано, а час утрачено.

— Члени комісії хоч трохи відчувають свою вину в тому, що минулого року відсунули процедуру первинного кваліфоцінювання на другий план і взялися за проведення конкурсу на посади у ВС? Адже через таку паузу деякі судді почали скоса поглядати на колег, котрі пройшли оцінювання та отримували більшу винагороду. Хоча обсяг роботи всі виконували однаковий.

— Навіть якщо лунатимуть крики: «Горіть у пеклі!», я їх на свій рахунок не прийматиму. Вважатиму, що ці крики стосуються тих, хто не погоджував нам нормативні документи, необхідні для проведення процедури первинного кваліфоцінювання. Це — по-перше. По-друге, стосуються осіб, які спонукали до бездіяльності тих, хто зволікав із погодженням цих документів. А такі, повірте, були. Стосуються й тих, хто робив усе, щоб судова система не пішла шляхом, який був визначений законом.

Ті, хто це робив, свого домоглися. Ми втратили півроку — надзвичайно потрібний час. Комісія була готова затвердити документи та розпочати процедуру оцінювання ще влітку 2015 року. У квітні 2015-го ми передали Раді суддів положення про порядок ведення суддівського досьє. І трохи пізніше передали положення про порядок та методологію проведення оцінювання. Так, перший документ був затверджений одразу, а потім… розпочалися певні процеси, які тривали до грудня того ж року, коли РСУ нарешті затвердила другий документ.

Законодавець, дивлячись на відсутність динаміки, мабуть, вирішив ухвалити інше рішення. Тепер маємо те, що маємо. Комісія була готова виконати своє завдання. І ми розпочали оцінювання майже 400 суддів. Але потім постало питання про проведення конкурсу на посади у ВС. У цьому питанні комісія не була в статусі договірної сторони: з нами ніхто не домовлявся. Комісії визначили терміни, довели імператив: проведення конкурсу мало розпочатися не пізніше від двох місяців з дня набрання чинності новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів», тобто до 30 листопада 2016 року.

Так, конкурс тривав 9 місяців. Але не варто забувати, що на останній стадії обговорення та голосування закону було додано новий орган — ГРД, якому присвячена одна з найбільших за обсягом статей закону «Про судоустрій і статус суддів» — ст.87 (вона складається з 20 частин). Більша за неї тільки стаття, в якій ідеться про порядок формування самої ВККС. Крім того, ст.88 закону було запроваджено окрему процедуру подолання висновку ГРД. Хто був до цього готовий? Якщо подивитися на перебіг пленарних засідань, під час яких відбувалися співбесіди з кандидатами до ВС, то у квітні колегії комісії почали обговорювати висновки, а в липні ВККС прийняла рішення про затвердження рейтингу. Це якраз ті 3 місяці, які додалися до 6. В іншому випадку було б 6 місяців.

— Тобто фізично було нереально проводити дві процедури одночасно: конкурс і кваліфоцінювання?

— Нереально. У ситуації, коли не тільки наша країна, а й багато інших не проводили таких процедур, ніхто не знав, як це має бути зроблено. У комісії не було належного інструментарію, зокрема, у нас не було тестів, практичних завдань, і не відразу з’явилися відчуття та поняття, якими вони мають бути. Тепер у нас усе це є. Ми розпоряджаємося цим інструментарієм фахово. Нині складнощів з організацією таких процедур немає.

«Не маю морального права брати участь у конкурсі за нинішнього складу ВККС»

— Чи хотіли б опинитися по той бік барикад: наприклад, узяти участь у конкурсі?

— Звичайно, хотілося б спробувати свої сили. Було б цікаво, адже робота судді мені знайома: я був суддею Вищого господарського суду та Верховного Суду України. Втім, уважаю: не маю морального права брати участь у конкурсі за нинішнього складу ВККС. Адже безпосередньо брав участь у ревізії тестів, підготовці документів, необхідних для проведення конкурсу.

Якби я вирішив узяти участь у конкурсі, то для розсудливої, законослухняної та поінформованої людини було б очевидно, що дію нечесно, маніпулюю та шахраюю. Ніхто б не повірив, що я прийшов з парадного, а не чорного ходу. А для мене важлива репутація.

— А оцінювання погодилися б пройти?

— Якби залишався діючим суддею, з готовністю виконав би цю вимогу закону. Проте, гадаю, як і більшості колег, мені було б некомфортно. Чому? Погодьтеся, люди старшого покоління, до яких відношу й себе, майже не знайомі з процедурою складання тестів. Проходження тестування, культура цього явища до сьогодні не були частиною суддівського життя. А невідоме завжди тривожить. Для молодшого покоління тести — це буденне явище: складають тести в школі, проходять ЗНО, модулі в університеті тощо. Вони не бояться тестів.

Коли ми розробляємо тести, то, повірте, враховуємо і їхню складність, і організацію їх складання, щоб люди не відчували себе чужими, непотрібними державному органу. Намагаємося створити сприятливу атмосферу…

— Ставите себе на місце цих людей…

— Правильно. Намагаюся організувати процедуру так, як хотів би, аби вона була організована для мене: щоб чітко розуміти, куди піти, де зареєструватися, яке місце зайняти. Від того, хто приходить на оцінювання, вимагається небагато: попрацювати над собою, перечитати те, що, можливо, забулося.

Звичайно, людей старшого покоління лякає процедура в цілому, її масштабність. Їм може здаватися: якщо вони не впораються з виконанням тестового завдання, то це буде ганьба. Не потрібно боятися. Тест не буде нездоланно складним. Підтвердження відповідності займаній посаді — це комплексне явище, і тест — одна з його складових.

До речі, комісія нині думає над тим, який рівень у бальному вираженні визначити прохідним.

— Мається на увазі в процедурі кваліфоцінювання на відповідність займаній посаді?

— Ми ж повинні визначити, хто склав тест: той, хто відповів на 100% запитань чи на 10%?

— Але ж під час первинного оцінювання бали не виставлялися…

— Не виставлялися. Там були такі 3 оцінки: підтвердив чи не підтвердив здатність здійснювати правосуддя, потребує підвищення кваліфікації.

— Тепер виставлятимете бали?

— Так. І тут виникає запитання: якщо в конкурсній процедурі ВККС установлює мінімально допустимий бал, виходячи з того, скільки осіб бере участь у конкурсі, скільки є вакансій, то як тут визначити бал?

— Не знаю, але, напевно, встановлювати, що суддя має набрати 75% максимально можливого бала, не можна.

— І не потрібно. Бо межа в 75% — це для осіб, які не були в професії, не мають суддівського досвіду. Питання складне. На мою думку, бал варто визначити не потім, після складення тесту, а до цього, аби уникнути звинувачень, що ми комусь підіграємо.

Мабуть, 50% максимально можливого бала — це розумний та логічний відсоток, який дозволяє говорити, що суддя має відповідну кваліфікацію, та свідчить, що він відповідає займаній посаді. До речі, можете розгорнути дискусію про те, який бал має бути прохідним.

Максимальна кількість балів, яку зможе отримати суддя на оцінюванні, думаю, дорівнюватиме 1000. Втім, усе потрібно оцінювати як окремо, так і в сукупності, бо не можна допустити ситуацію, коли, наприклад, за складення тесту особа отримала 2 бали, а за відповідність критеріям етики та доброчесності — 499. У сумі буде 501 бал, але виходить, що суддя доброчесний, проте нічого не знає.

— Тобто після тестування та виконання практичного завдання частина суддів відсіяна. Чи всі дійдуть до дослідження досьє?

— Гадаю, втрати будуть. Звісно, я хочу, щоб усі судді належно підготувалися та набрали відповідний прохідний бал. Для цього варто серйозно поставитися до процедури оцінювання. У свою чергу комісія готова забезпечити належний рівень процедури оцінювання.

— Наостанок, що б ви побажали суддям — читачам «ЗіБ» з нагоди професійного свята?

— Користуючись нагодою, хотів би привітати колег із Днем працівників суду та з початком роботи Верховного Суду. Бажаю здоров’я, душевної рівноваги та наснаги!