Етичний примус

Приватні виконавці сподіваються, що дисциплінарна комісія не стане репресивним органом, інакше — підуть із професії

Приватні виконавці створили асоціацію та розробили стратегію на найближчий час, делегували своїх представників до дисциплінарного органу. Від незалежності останнього залежатиме рівень довіри до нової професії.

Реклами не буде

Як повідомляв «ЗіБ», на І з’їзді приватних виконавців створено профільну асоціацію, обрано керівництво Ради приватних виконавців. Очолив раду Сергій Ніколаєв, його заступниками стали Олександр Сивокозов і Геннадій Родін.

Директор департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Юрій Моісеєв «був уражений підготовкою спільноти та вирішенням питань, які ставилися». Про це чиновник сказав під час ІІІ форуму з конкурсного права Асоціації правників України «Стягнення. Реструктуризація. Банкрутство». Він пояснив, що статут фактично обговорювали постатейно, представники асоціації брали в цьому активну участь.

Крім того, затверджено Кодекс етики приватного виконавця. Ю.Моісеєв провів аналогію з арбітражними керуючими — у них такого немає. О.Сивокозов також відзначив важливість ухвалення кодексу, наявність якого законом не передбачено, «але так вирішила спільнота». Документ містить 12 статей, у тому числі про заборону прямої реклами приватних виконавців.

Понад те, створено комітет з етики, куди ввійшло 5 осіб. Він формуватиме «ідеологічне уявлення» про професію, поведінку приватного виконавця та даватиме раді рекомендації. Оскільки «на етапі становлення одне з найважливіших завдань — формування довіри до професії».

Ризики впливу

На часі й формування дисциплінарної комісії приватних виконавців. До неї ввійдуть 9 членів: 4 із них призначає Мін’юст, 4 — з’їзд, одного — Рада суддів. Виконавці своїх представників обрали, тепер міністерство чекає, поки визначиться РСУ.

Приватний виконавець Андрій Авторгов зазначив, що йому «дуже не хотілося б, щоб цей орган був репресивним». І наголосив: коли йдеться про певні дії чи бездіяльність державного виконавця, то їх можна оскаржити лише в судовому порядку. А скарга на приватного спричинить проведення позапланової перевірки.

«Чи правильно це — життя покаже. Бо мене питали, що ви робитимете, коли буде вплив Мін’юсту — погрози дисциплінарною відповідальністю. Я кажу: мені особисто легше піти з професії», — розповів А.Авторгов. Чи всі виявляться настільки принциповими — питання риторичне.

Позаяк майже половина членів комісії — представники МЮ, а також є певні питання до конкуру на посаду приватних виконавців, не можна відкидати того, що міністерство збереже за собою вплив на представників нової професії.

Не хочуть віддавати справи

А.Авторгов переконаний, що приватні виконавці мають переваги перед державними. Зокрема, останні просто фізично не можуть оперативно виконати той масив рішень, які в них у провадженні.

Однак не всі стягувачі поки що можуть звернутися до приватного виконавця. Існують законодавчі обмеження щодо виконання рішень на певну суму, також представники нової професії не можуть стягувати гроші з державних установ і підприємств.

Інша проблема — стягувач не може забрати справу в державного виконавця й передати її приватному. Закон передбачає, що держвиконавець може передати не провадження, а виконавчий документ. І Мін’юст у підзаконних актах витлумачив, що забрати справу в державного й передати приватному виконавцю можна тільки до відкриття провадження.

Проте таких випадків фактично не буде, бо йдеться про ситуації, коли стягувач пішов до держвиконавця, а за півгодини передумав і забрав документи. Натомість, якщо провадження вже відкрито, «передумати» не вийде.

Щоправда, незабаром ситуація виправиться. У нових процесуальних кодексах ідеться вже про передачу не виконавчого документа, а саме провадження.  «Сьогодні до нас багато звернень із питанням, чи можлива така передача. Законом задумувалася саме така конкуренція між державними та приватними виконавцями», — сказав А.Авторгов.

Планів багато

О.Сивокозов розповів про основні завдання, які ставить перед собою АПВ. Зокрема, це напрацювання стратегії колективної безпеки приватних виконавців і забезпечення їх незалежності, вирішення питання нормального доступу до інформації. Наприклад, сьогодні приватний виконавець не має доступу навіть до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, при тому що утримувачем ресурсу є Мін’юст.

Планується створити гарантійний форд при асоціації за рахунок членських внесків. Асоціація активно працюватиме над розробленням і введенням у дію автоматизованої системи виконавчого провадження тощо.

Планів — чимало, очікувань — також. Та багато чого залежатиме від того, чи вдасться самоврядному органу представників нової професії стати дійсно незалежним від влади.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Олександр СИВОКОЗОВ,
заступник голови Ради приватних виконавців України:

— Одне з питань, що в нас на порядку денному, — створення інституту дисциплінарного уповноваженого. Це особа, яка контактуватиме з Дисциплінарною комісією та Асоціацією приватних виконавців. Таку пропозицію нам висловлювали міжнародні донори. Крім того, є ідея створити консультативну раду при асоціації, що робитиме висновки з тих чи інших питань.

Та головне, звичайно, координувати й налагоджувати роботу виконавців. Щоб був єдиний центр і ми виконували єдині завдання. Також дуже важливо напрацювати ефективні системи захисту. Бо поки втручань у роботу приватних виконавців не бачимо, але в перспективі є серйозні ризики з огляду на специфіку роботи.