Закон і Бізнес


Адвокатів на всіх не вистачить

Чи може один фахівець захистити права 11000 громадян?


№45 (1343) 25.11—01.12.2017
Маггерам ЗЕЙНАЛОВ, Бі-Бі-Сі, Баку
2714

З 1 січня 2018 року в країні представляти громадян у суді зможуть лише члени єдиної колегії адвокатів. А таких на всю країну з 10-мільйонним населенням усього 905. До чого це може призвести?


Президент республіки Ільхам Алієв підписав закон, яким парламент уніс відповідні поправки до цивільного й адміністративного процесуальних кодексів, а також до акта «Про адвокатів і адвокатську діяльність». У кримінальних справах в Азербайджані вже давно можуть здійснювати захист тільки члени колегії. Тепер це стосуватиметься і справ цивільних. Таким чином, повністю ліквідований інститут представництва.

Згідно з даними держкомстату Азербайджану, в країні живе 9,8 млн чоловік. При цьому в колегії — всього-на-всього 905 адвокатів. Тобто в середньому один з них припадає на 11 тис. громадян. Так, у Газахському районі з населенням 96 тис. працює лише 2 члени колегії адвокатів. «Близько 100 осіб (із тих, хто входить до колегії) не займаються постійно адвокатською діяльністю», — говорить юрист і правозахисник Самед Рагимлі.

Юридичного захисту позбудуться найбільш малозабезпечені. Брак захисників створить на них високий попит. «Таким чином, ціни на їхні послуги будуть зростати, а це означає, що не всім вони будуть по зубах, — говорить С.Рагимлі. — Тобто це рішення позначиться на найбільш бідних і незахищених верствах».

Високий попит і завантаженість адвоката відіб’ються й на якості роботи. Крім того, єдина на всю країну колегія стає свого роду монополістом у справі захисту. «У нас усього одна адвокатська колегія, тоді як у всіх країнах з розвиненою правовою культурою адвокатська діяльність не монополізована і, як правило, є регіональні колегії», — говорить юрист Еркин Гадирлі.

«Більшість членів кваліфікаційної комісії при колегії адвокатів — 6 чоловік з 11 — призначають працівники державних органів, а це говорить про залежність структури, що приймає в адвокати», — стверджує С.Рагимлі. Хоча в незалежній приймальній комісії не повинно бути представників держорганів.

Офіційна причина змін у законах — поліпшення якості послуг, усунення непрофесіоналів. «Згадані зміни й доповнення є продовженням прогресивних судово-правових реформ у нашій країні. Ці зміни справлять позитивний вплив на поліпшення якості юридичних послуг, що надаються населенню», — мовиться в заяві самої колегії. Повідомляється, що колегія буде розширена, а найближчим часом пройдуть іспити.

Проте називаються й інші причини змін. Вони, можливо, утруднять відправлення справ до Європейського суду з прав людини. «В останні 3 роки ЄСПЛ став активно ухвалювати рішення за скаргами з Азербайджану», — констатує правозахисник М’ятанят Азізова, політбіженка, котра живе на Заход. Останніми роками в країні ухвалені тисячі судових рішень, які не захищають порушених прав, а навпаки, підтримують структури, що порушували права людей, особливо стосовно свободи зборів, на власність.

За словами М.Азізової, страсбурзькі вердикти серйозно позначаються як на державному бюджеті, так і на репутації Баку. «Зміни в законі націлені на те, щоб населення менше зверталося до суду, оскільки юристи, котрі співпрацювали з неурядовими організаціями, часто надавали безоплатну правову допомогу. Менше скарг — це позитивна статистика й доказ того, що порушень прав немає».

В «Індексі прав власності» Міжнародного альянсу прав власності Азербайджан займає 115-е місце зі 127 країн, наявних у списку. А в індексі «Стан свободи у світі» організації Freedom House республіка перебуває на 188-му місці з 210.

У 2000 році аналогічні зміни були внесені до кримінального кодексу стосовно обвинувачених. А з 2013 року потерпіла сторона також була позбавлена права на захист із боку нечлена колегії.

У кримінальних справах адвоката на вимогу обвинуваченого надає держава. Тепер складність полягає в тому, щоб його знайти. На думку місцевих юристів, якість послуг такого правника зазвичай відповідає їх вартості — 2 манати на годину (близько 30 грн. — Прим. ред.).