«Творча» дилема

Чи можуть норми щодо інтелектуальної власності в угоді з ЄС застосовуватися без їх імплементації?

Угода про асоціацію з ЄС містить положення щодо інтелектуальної власності. У повному обсязі вона діє майже 3 місяці, однак норми національного законодавства не приведені у відповідність до цього документа. Експерти побоюються, що через колізії суди будуть перевантажені відповідними справами.

Одностайної думки немає

Спеціалістів у сфері інтелектуальної власності непокоїть питання імплементації положень угоди в національне законодавство. Відповідно до ст.9 Конституції міжнародні договори є частиною національного законодавства. Тобто норми угоди мають пряму дію, однак подекуди вони суперечать нашим законам. Тому незрозуміло, які саме положення слід застосовувати.

Про це говорили на міжнародній конференції «Набуття чинності угодою про асоціацію з ЄС: готовність України та перші підсумки», організованій КНУ ім. Т.Шевченка, комітетом з інтелектуальної власності Асоціації адвокатів України та НДІ інтелектуальної власності НАПрНУ.

Заступник начальника управління промислової власності — начальник відділу права промислової власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі Інна Шатова зауважила, що однозначної відповіді на запитання «Чи можна напряму застосовувати норми угоди?» немає.

Зокрема, на запити асистента кафедри ІВ юридичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка Костянтина Зерова в Міністерстві закордонних справ відповіли, що з 1 вересня 2017 року (дата набрання чинності в повному обсязі) угода стала частиною національного законодавства в розумінні закону «Про міжнародні договори». У Держслужбі інтелектуальної власності вважають, що положення угоди, які відрізняються від норм українського законодавства, застосовуватимуться після внесення відповідних змін до наших законів. А в МЕРТ написали, що пріоритет мають правила міжнародного договору.

Втратили час

І.Шатова зазначила, що проект угоди писали багато років, змінювалася позиція влади, потім сама влада. І в результаті отримали нинішню ситуацію. Натомість у схожих угодах з ЄС, підписаних раніше Грузією та Молдовою, чітко передбачено час на імплементацію окремих положень і визначено, що всі інші є нормами прямої дії. Втім, згадані країни готувалися до підписання міжнародного документа й узгодили своє законодавство з європейськими правилами заздалегідь.

У нашому ж випадку є суттєві суперечності. І якщо певними нормами угоди щодо торгових марок можна керуватися сьогодні, то стосовно промислових зразків — ні. У нас не визначені процедури їх використання. «Як буде працювати процедура, як працюватиме реєстрація, які бланки будуть видаватись? Хоч будемо тупати ногами, вимагати застосовувати норми напряму, це нічого не дасть», — сказала І.Шатова.

За її словами, єдиний вихід — ухвалення імплементаційних законів. Ідеться про проекти щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності (№5699), щодо вдосконалення правової охорони географічних значень (№6023) та щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів (№5694).

Останні два вже схвалені профільним комітетом ВР і можуть бути прийняті в найближчому майбутньому. Перший перебуває на погодженні з органами влади.

Новизна по-новому

Начальник відділу організації захисту прав та розгляду звернень ДП «Український інститут інтелектуальної власності» Микола Потоцький розповів про окремі положення угоди, що змінюють регулювання. Зокрема, посилюється охорона ТМ. Уточнюється, що таке загальновживана назва.  Крім того, з 3 до 5 років збільшується строк «простою» ТМ без використання, внаслідок чого припиняється реєстрація.

Посилено охорону знака для товарів і послуг у частині географічних назв. Ідеться про понад 3200 географічних назв, що охороняються в ЄС (про українські «коньяк», «шампанське», «пармезан» слід забути).

Також для визначення унікальності братиметься до уваги думка так званого поінформованого користувача. І.Шатова розповіла: раніше думала, що мається на увазі середньостатистичний споживач. Однак суддя з Іспанії пояснив, що це образ споживача певних виробів, «який складається в голові судді».

Також змінюється поняття «новизна» для промзразка. Тепер останній вважається новим, якщо жодний ідентичний «не був доведений до загального відома», і вказано види такого доведення. Однак є винятки, які можуть широко трактуватись. Отже, матиме місце суб’єктивний фактор при визначенні «доведення до загального відома».

До 25 років збільшується строк охорони промзразків. Є норми, які допоможуть боротися з патентними тролями.

Розширюється інструментарій для визнання недійсними охоронюваних прав. Наприклад, охорону промзразка можна визнати нечинною, якщо вона не відповідає положенням угоди.

Робота для Феміди

Зрештою більшість учасників заходу погодилися, що для використання кожної норми угоди треба буде вивчати конкретну ситуацію. Тож законодавчі прогалини доведеться заповнювати судовою практикою.

Учасники заходу цікавилися, чи враховані норми угоди в новому Господарському процесуальному кодексі. Адже вона передбачає попередні та попереджувальні заходи: судову заборону, зупинення порушення прав, виплату компенсації тощо. Але однозначної відповіді не почули, оскільки ще не було оприлюднено остаточного тексту нового ГПК.

У будь-якому випадку експерти погоджуються, що долати всі згадані проблеми доведеться судам. До речі, незабаром буде створено новий спеціалізований ІР-суд, якому й доведеться із цим розбиратися.

Певні сподівання покладаються і на новий Верховний Суд, одне з основних завдань якого — забезпечувати єдність практики. Тож важливими будуть його правові позиції щодо зазначених питань. Адже нові правила мають захистити творчу діяльність і сприяти розвитку інновацій.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Марія ОРТИНСЬКА, 
директор компанії IPStyle, голова комітету ААУ з інтелектуальної власності:

— Угода про асоціацію з ЄС — багато в чому рамковий документ, який містить загальні формулювання. Проте є й цілком конкретні. Наприклад, нові терміни дії охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності, можливість тимчасової охорони на незареєстрований промисловий зразок. Остання норма в українському законодавстві, до слова, поки що відсутня.

Сьогодні існує кілька законопроектів від МЕРТ, частина яких була розроблена за підтримки європейських експертів. Дуже добре, що на конференції вдалося зібрати людей, які мають досвід законотворчої діяльності й можуть упливати на прискорення процесу прийняття нових норм. Нашою спільною позицією є те, що все професійне співтовариство, яке дійсно зацікавлене в покращенні справ у сфері охорони інтелектуальної власності, має активніше спілкуватися з державними органами, народними депутатами для ухвалення необхідних законів.