«Самоврядницький» потенціал

Щоб розкрити приховані можливості РСУ, служителі Феміди спочатку мають побороти свою пасивність

Володарі мантій часто не задоволені діяльністю Ради суддів. Звісно, критикувати завжди легше, ніж робити щось самому чи допомагати іншим. Утім, якщо судді хочуть, аби РСУ була дієвим та ефективним органом, то повинні трохи її розвантажити. Навіть якщо доведеться взяти в руки лопати та сапи.

Представництва допоможуть

Ні для кого не є таємницею, що часто-густо судді навіть не знають, які рішення приймає РСУ. З одного боку, через велику завантаженість справами не в усіх служителів Феміди є час, щоб ознайомитись із цими документами. З другого боку, дехто із суддів не бажає вникати в роботу органів суддівського самоврядування, вважаючи, що все повинне вирішитися без їхньої участі.

Проте такий підхід не є правильним, переконані учасники хмельницького суддівського форуму «Рада суддів України: потенціал та реалії», який відбувся 6 листопада за ініціативи Асоціації правників України та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України.

Форум відбувся в рамках реалізації грантового проекту «Підтримка розвитку суддівського самоврядування» за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».

«Суддям не слід тримати при собі золоті ідеї щодо вдосконалення роботи органів суддівського самоврядування, а варто ділитися ними. Сьогодні — час і місце, щоб сказати, якими мають бути Рада суддів і судова влада в цілому», — заявив президент АРССУ, суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук під час відкриття заходу.

У свою чергу голова Апеляційного суду Хмельницької області Анатолій Марцинкевич звернув увагу на те, що законники завжди мають знаходити спільну мову одне з одним. «Сьогодні багато проблем ззовні, тому не потрібно розхитувати систему ще й зсередини», — наголосив А.Марцинкевич.

Учасники форуму зійшлися на думці: щоб покращити роботу РСУ, «необхідно починати із себе». «Я не з тих людей, які критикують раду. Там 33 члени. Активних, як казав мені член РСУ Богдан Моніч, 24—25 осіб. Крім того, всі вони — діючі судді, їм потрібно не тільки займатися власною роботою, а й опікуватися питаннями самоврядування. У нас є хороший механізм — збори суддів. Потрібно, щоб зв’язки в ланцюжку «суддя — збори — РСУ» були міцними. Якщо спільно працюватимемо, отримаємо результат», — запевнила Діана Гнап із Хмельницького окружного адміністративного суду.

Її підтримав колега з Ленінського районного суду м.Дніпропетровська Дмитро Мовчан. Для нього є дивною така ситуація: коли в інформаційному просторі на володарів мантій здійснюються атаки чи відбуваються певні події, пов’язані з ними, то на місцях починають запитувати: «Де РСУ? Чому вона мовчить і нічого не робить?»

«Рада — вершина «самоврядницької» піраміди, а її фундамент — судді. Щоб вона міцно стояла, судді не повинні бути пасивними. РСУ перевантажена роботою. Сьогодні її члени розглядають справи, а завтра вже збирають речі й мусять їхати в Київ на засідання», — розповів Д.Мовчан.

Звичайно, зауважив він, критикувати завжди легше. Втім, судді повинні розуміти: підвищити ефективність роботи РСУ можна тільки в тому разі, коли служителі Феміди не будуть байдужими до питань, вирішенням яких займаються органи суддівського самоврядування.

«Потрібно розвантажити РСУ. Є ідея створити регіональні представництва чи обласні комітети, які допомагатимуть раді. Якщо судді хочуть, щоб РСУ ефективно працювала, потрібно до цього долучатися», — пояснив Д.Мовчан.

Почати із себе

Крім того, учасники форуму звернули увагу на те, що розв’язати більшість проблем, з яким стикаються установи, можуть очільники останніх. «Суд добре працює, коли голова суду — не лише хороший суддя, а й гарний адміністратор. Це має бути менеджер. Хотілося б запропонувати РСУ разом з Національною школою суддів запровадити навчальні курси щодо адміністрування для голів судів», — подала ідею Олена Панченко з Авдіївського міського суду Донецької області.

У свою чергу в.о. голови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Андрій Іванов погодився: добробут інституції залежить від її очільника. «Починати потрібно з власного ставлення до матеріально-технічного забезпечення суду. Коли заходиш в один суд, можеш одразу перечепитися за пошкоджений лінолеум, побачити побиті вікна, занедбане приміщення. А коли до іншого — бачиш іншу картину. Хіба в судах різне фінансування? Ні. Різні керівники», — переконаний законник.

За його словами, аби щось змінити в суді, варто докласти зусиль: визначити обсяг робіт, які потрібно виконати, розробити кошторис і звернутися до Державної судової адміністрації по гроші. На думку А.Іванова, не зайвим було б додатково відправити таку заяву й до РСУ, щоб та проконтролювала, чи ДСАУ виконала запит.

Водночас і самі судді можуть допомагати. «Мені не соромно було прийти до суду в суботу, взяти лопату, лом, навести порядок на території. Соромно, коли люди приходять у суд і бачать занедбане приміщення», — зауважив А.Іванов. До речі, він лише кілька місяців працює в Яремчому, але вже добився виділення коштів на приведення до ладу будівлі суду, забезпечення необхідним обладнанням.

З ним погодилась і голова РСУ Валентина Сімоненко: від суддівського колективу залежить, яким буде фінансування установи. За її словами, збори володарів мантій повинні брати участь у визначенні матеріально-технічного забезпечення інституції. В.Сімоненко поцікавилася в присутніх, хто розглядає ці питання на суддівських зібраннях. Руки підняли 4 особи.

«От бачите. То навіщо говорити, що нам погано? Що судді роблять на місцях, аби отримати кошти? У першу чергу все залежить від позиції суду», — переконана голова РСУ.

Тож, на думку учасників форуму, закріплену в резолюції, служителі Феміди повинні бути активнішими у вирішенні «самоврядницьких» питань. І не тільки критикувати, а й пропонувати власні ідеї.