Закон і Бізнес


І один із прокуратурою воїн…

Скарга на втручання завершується для законника новим кримінальним провадженням


Алла Олійник (третя зліва) зазначила, що невнесення до ЄРДР відомостей за повідомленням судді свідчить про наявність у працівників прокуратури конфлікту інтересів.

№43 (1341) 11.11—17.11.2017
ЮРІЙ ІВАНОВ
3860

Представники прокуратури продовжують устрявати в роботу суддів. І такі випадки — не поодинокі. Так, за останні півроку служитель Феміди з Кіровоградщини направив до Вищої ради правосуддя вже другу скаргу щодо втручання з боку одних і тих самих силовиків, бо перша не вирішила його проблеми, а навпаки — погіршила становище.


Ухвала під слідством

Леонід Плохотніченко з Ленінського районного суду м.Кіровограда повідомив, що 1 серпня отримав рішення ВРП, прийняте після розгляду його попереднього звернення, яке він направив до Ради ще 20 квітня. Тоді суддя скаржився на те, що 8 лютого стосовно нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань унесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.375 («постановлення завідомо неправосудної ухвали») Кримінального кодексу. Приводом для цього стала ухвала від 2.02.2017, якою Л.Плохотніченко визнав незаконним затримання громадянина та звільнив його з-під варти.

На думку служителя Феміди, внесення відомостей до ЄРДР посадовими особами прокуратури є не чим іншим, як утручанням у його професійну діяльність.

Член ВРП Микола Гусак зазначив, що, за результатами розгляду скарги прокуратури, Апеляційний суд Кіровоградської області зрештою скасував ухвалу від 2.02.2017, пославшись на істотне порушення вимог закону — п.2 ч.2 ст.412 (рішення ухвалено незаконним складом суду) Кримінального процесуального кодексу. У подальшому матеріали цього досудового розслідування були об’єднанні з матеріалами іншого, яке стосується незаконного, на думку прокуратури, закриття кримінального провадження стосовно підсудного в іншому випадку.

Досудове слідство триває дотепер. Однак повідомлення про підозру Л.Плохотніченку не вручено, а слідчі дії не проводяться.

Тому колегіальний орган зробив висновок, що дії прокуратури є такими, які порушують гарантії незалежності судді. Тож Рада звернулася до Генеральної прокуратури з поданням про виявлення та притягнення до відповідальності винних. Утім, цього не сталося…

Повторне втручання

Тепер Л.Плохотніченко скаржиться на те, що з рішення ВРП дізнався про існування ще одного кримінального провадження проти нього. Він відразу звернувся з листом до обласної прокуратури, посилаючись на §2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Попросив повідомити про підстави внесення до ЄРДР відомостей про начебто вчинене ним кримінальне правопорушення та про дії, вжиті органом досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні. Проте відповіді так і не отримав.

Натомість після його звернення посадові особи органу державного обвинувачення порушили вже третє провадження. Тепер — за ознаками ч.1 ст.366 («Службове підроблення») КК. Підставою для цього стала заява громадянки, яка висловила незгоду з ухвалою слідчого судді.

Л.Плохотніченко підкреслює, що після того, як ВРП в липні визнала факт устрявання прокуратури в його діяльність, представники останньої перестали з’являтися на судові засідання, в яких він є головуючим. А листи щодо зазначених випадків неявок, направлені ним прокурору області, залишилися без реагування.

Член ВРП Алла Олійник доповіла, що ГПУ направила повідомлення Л.Плохотніченка про втручання в судочинство в обласну прокуратуру, на працівників якої він і скаржився. «За змістом ст.214 КПК, відомості за повідомленням судді мали би бути внесені до ЄРДР. Проте, на порушення вимог цієї статті, йому відмовили в цьому. На мою думку, це свідчить про наявність конфлікту інтересів працівників прокуратури Кіровоградської області стосовно об’єктивного та неупередженого прийняття рішень щодо повідомлення Л.Плохотніченка», — підкреслила А.Олійник.

Зрештою ВРП вирішила звернути увагу ГПУ на необхідність дотримання приписів ст.19 Конституції, ст.214 КПК щодо обов’язку повноважних органів проводити фіксацію відомостей про кримінальне правопорушення.

Чи виконають рішення Ради цього разу — покаже час, бо на попереднє фактично ніхто не відреагував, оскільки жодного працівника прокуратури не притягнули до відповідальності. Натомість на суддю продовжили тиснути в уже перевірений спосіб.

Тож можна очікувати як чергової скарги від судді, так і ще одного провадження проти нього. Розірвати це коло може й повинна саме ВРП, оскільки один суддя навряд чи впорається з бездіяльністю та безвідповідальністю силового органу.

 

ПРЯМА МОВА

Леонід ПЛОХОТНІЧЕНКО,
суддя Ленінського районного суду м.Кіровограда:

— З причин неявок на судові засідання прокурорів я, як слідчий суддя, був позбавлений можливості, наприклад, розглядати клопотання адвоката, подане в інтересах клієнта, про зміну запобіжного заходу, яке підлягало невідкладному розгляду.

Якщо ж прокурори і з’являлися на розгляд справ для надання пояснень, то були непідготовлені або не бажали їх надавати (мовляв, не володіють інформацією щодо тієї чи іншої справи), виявляючи при цьому неповагу до суду, що розцінюється мною як тиск на мою професійну діяльність.