Закон і Бізнес


Жити по-новому

Зразкова справа розвантажить суди і прискорить процес


№42 (1340) 04.11—10.11.2017
ІВАН ГРИГОР’ЄВ
11661

Судді вищих спеціалізованих судів готуються до застосування нових процесуальних кодексів. Ці акти містять чимало новел, що, за задумом розробників, повинні зробити судочинство більш ефективним. Володарі мантій поки що налаштовані оптимістично.


«Модельне» рішення

Запровадження в адміністративному судочинстві інституту зразкової справи значно розвантажить третю гілку влади. Про це сказав в.о. голови Вищого адміністративного суду Михайло Смокович під час панельної дискусії «Нові правила судового процесу». Для того щоб вона відбулася, доклала рук Рада з питань судової реформи.

Керівник установи відзначив низьку ефективність роботи адміністративних судів сьогодні через тривалий розгляд справ, які потребують негайного вирішення та захисту прав громадян. Особливо це стосується пенсійних питань, соціальних виплат тощо.

Зразкова справа розглядатиметься, коли йдеться про необхідність слухання 20 типових справ. А зразкове рішення стане прецедентом для розв’язання інших типових справ. При цьому, якщо суд першої інстанції винесе рішення на підставі зразкового, воно не підлягатиме касаційному перегляду. В європейських країнах такі вердикти не переглядаються й в апеляційній інстанції, однак п.8 ч.2 ст.129 нашої Конституції гарантує апеляційний перегляд будь-якої справи.

«Плюс нового інституту — це ефективний оперативний розгляд справ. Мінусів ми в цьому не бачимо зовсім», — сказав М.Смокович.

Покарати — не головне

Крім того, він прокоментував своє бачення засад урегулювання в нових кодексах питання відповідальності за зловживання процесуальними правами. При застосуванні відповідних норм адміністративні суди будуть дуже обачними, оскільки «там позивачами є прості люди», тоді як у господарських — юридичні особи, яких представляють кваліфіковані адвокати.

«У нас треба обережніше ставитися до цього питання. Щоб людина не боялася заявити клопотання, якщо не має адвоката», — пояснив М.Смокович. Утім, на його думку, інститут відповідальності потрібен. Про доцільність таких нововведень сказала й суддя-секретар пленуму Вищого господарського суду Лариса Рогач.

Так, ст.22 чинного ГПК також зобов’язує сторони добросовісно користуватися процесуальними правами, виконувати обов’язки. У новому кодексі є ст.44, яка містить перелік дій, що вважатимуться зловживанням. Це викликає багато запитань.

Л.Рогач переконана, що відповіді на такі запитання дає ст.2 нового кодексу, яка говорить про завдання судочинства. І треба дивитися: спрямовані дії сторони на ефективний та якісний розгляд справи й відновлення порушених прав чи, можливо, є якась інша мета. Крім того, варто застосовувати принцип пропорційності та дивитися, чи  відповідає конкретна процесуальна дія меті сторони.