Закон і Бізнес


Інтелектуальний штурм

IP-суд: зарплата хороша, навантаження помірне, а ще й закордонні відрядження


Оксана Гумега вважає, що 21-го судді для ІР-суду замало. Адже вони будуть розглядати справи в трійках, а ще й переглядати в апеляційному порядку.

№42 (1340) 04.11—10.11.2017
ІВАН ГРИГОР’ЄВ
5622

Вища кваліфікаційна комісія суддів закликає взяти участь у конкурсі до новоствореного Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР-суду). Кажуть, що іспит буде нескладним, обсяг роботи — помірним, а зарплата — достойною. А експерти розповіли про європейський досвід та проблеми, з якими можна стикнутися під час формування суду та розгляду ним справ у подальшому.


Роботи вистачить

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, протягом 2006—2015 років загальна кількість розглянутих судами різної юрисдикції справ про порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності становила 18104. З них 6803 — справи про порушення прав на об’єкти авторського права та суміжних прав, 11301 — про порушення прав на об’єкти промислової власності.

Однак щороку чисельність відповідних спорів зростає. Наприклад, у минулому році кількість позовних заяв (заяв) у спорах з питань ІВ, що надійшли до судів різної юрисдикції, сягала 998 (в тому числі 647 — в господарській юрисдикції, 350 — цивільній, 1 — кримінальній). Такі цифри наводилися під час професійної зустрічі «Вищий спецсуд з питань інтелектуальної власності в Україні: формування та початок роботи», організованої комітетом Асоціації адвокатів України з інтелектуальної власності.

Водночас Державна судова адміністрація наказом від 30.09.2017 №929 визначила чисельність суддів ВСІВ — 21 особа. Отже, можна говорити, що, коли поділити кількість справ на чисельність володарів мантій, приблизне навантаження становитиме 47,5 справ. Однак передбачено, що справи тут розглядатимуться колегіально, а також у суді працюватиме апеляційна палата. Також, очевидно, з початком роботи спеціалізованого суду кількість охочих оскаржити порушені права зросте.

«Через рік ми маємо збільшити чисельність суддів, якщо хочемо говорити про якісний розгляд справ. Тому що кількість спорів велика», — зазначила директор НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, доктор юридичних наук Олена Орлюк. Щоправда, є певні сподівання на визначення в новому процесі ролі судді виключно як арбітра.

Як приклад наводилася практика Федерального патентного суду ФРН. Він щорічно приймає близько 4,5 тис. нових справ, приблизно така ж кількість завершених. Там працює 141 суддя (62 судді-юристи та 79 суддів-неюристів) в 29 судових колегіях. Тобто навантаження сягає близько 32 справ.

Зерна від полови

Керуючий партнер патентного агентства «Боровик та партнери» Петро Боровик вважає, що заснування дієвого спеціалізованого суду стимулюватиме розвиток технологій в Україні, що для нас дуже важливо. «Треба створити умови, щоб творчий потенціал суспільства був великий, щоб зявлялися технології, а товари продавались, щоб країна розвивалась», — сказав він. При цьому, на думку експерта, суддям потрібні спеціальні знання в галузі технологій, бо «спір поєднує закони права і природи».

Також він звернув увагу, що в Україні з точки зору об’єктів права величезна кількість «сміття» — корисних моделей промислових зразків, винаходів, а єдиний благополучний об’єкт — це торгові марки. Тому треба створити якийсь «перший грубий фільтр» — адміністративну процедуру в реформованому патентному відомстві. Аби до суддів доходили тільки серйозні справи.

О.Орлюк додала, що, наприклад, у Південній Кореї колись патентували все що завгодно, патенти на якісь кошики отримували навіть школярі. Однак, коли з’ясували кількість спорів із цих питань, взялися за голову. Зробили в патентному відомстві відділ експертизи, який став сортувати заявки. «Перед нашим патентним відомством також стоятиме важливе завдання, коли воно буде реформоване», — зауважила експерт.

Спонтанне рішення

Суддя Господарського суду м.Києва Оксана Гумега відзначила, що рішення про створення ВСІВ «абсолютно правильне, але спонтанне», що має свої наслідки. Зокрема, вона висловила занепокоєння, що у суді працюватиме лише 21 законник, а справи розглядатимуться колегіями із трьох суддів. До того ж слід ураховувати, що суд буде й апеляційною інстанцією.

О.Гумега запропонувала ввести інститут присяжних. Вони могли б суттєво допомогти володарям мантій. Наприклад, сказати, чи схожі певні об’єкти авторського права, чи використано всі ознаки промислового зразка тощо. «Це була б підтримка для суддів», — сказала законниця.

Також вона відзначила важливість у спорах щодо інтелектуальної власності застосування такого інституту, як забезпечення позову. Однак сьогодні судді чомусь бояться його використовувати. Більш активне застосування цього інституту піде тільки на користь, вважає суддя. Крім того, на її думку, необхідно частіше використовувати медіацію.

Чим більше, тим краще

Тим часом ВККС запрошує фахівців узяти участь у конкурсі на посади в новому суді. Секретар кваліфікаційної палати комісії Станіслав Щотка підкреслив, що «комісія — серйозний орган і чесний партнер і жодних маніпуляцій не буде». І звернувся до професійної спільноти з проханням допомогти в проведенні конкурсу, зокрема «дружніми порадами».

В комісії непокояться, що документи подадуть не всі найкращі фахівці галузі і доведеться обирати з тих, хто прийде. «Критикувати завжди легше, говорити, що комісія не тих обрала. Приходьте, оберемо тих», — закликав С.Щотка.

І ще раз запевнив, що конкурс проходитиме прозоро, та попросив претендентів не боятися громадської ради доброчесності. Окремо С.Щотка звернув увагу, що в питанні оплати праці ВСІВ прирівняний до апеляційних інстанцій, тому «оплата непогана», а «навантаження, як мені здається, помірне». «Буде чимало поїздок до Канади на навчання, в інші місця. Не буде коли працювати. Тому чекаємо всіх на конкурс», — пожартував секретар кваліфпалати.

Ймовірно, брак охочих узяти участь у цьому конкурсі, як і в інших, зумовлений недовірою фахівців до влади. Вони не хочуть брати на себе відповідальність в умовах, коли не зможуть бути повністю незалежними в прийнятті рішень. Тож, виходить, проблему зневіри в суді неможливо подолати без розв’язання питання довіри до влади в цілому.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Станіслав ЩОТКА,
секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів:

— До підготовки практичних завдань ми залучимо експертів із цього типу правовідносин. Модельні справи будуть розроблені на базі реальних. Думаю, судова практика, кількість наявних справ дозволять без проблем сформувати базу практичних завдань.

Чи завадить нам перевіряти завдання те, що ми не є фахівцями з інтелектуальної власності? Експерти підготують не тільки модельні справи, а й рекомендації щодо того, за якими критеріями потрібно оцінювати ті чи інші моменти.

До того ж у нас будуть реальні судові рішення. Крім того, нас цікавить не рішення, а процес, шлях, яким кандидат рухався до свого рішення.