Закон і Бізнес


Незграбності перекладу

Чи можна отримувати грошові кошти за здійснення дій із захисту?


№42 (1340) 04.11—10.11.2017
Віктор РАДІОНОВ
5888

У законах України використовується як поняття «грошові кошти», так і «кошти». Чи має право на існування перше з них? Чим викликаний такий різнобій?


Точність, змістовність, здоровий глузд

9 листопада вчергове відзначатимемо День української писемності та мови. Це свято вже 20 років сприяє пробудженню почуття національної гідності та прагнення вправно володіти виражальними засобами.

Уміння правильно говорити й писати — одна з найперших ознак освіченої та розвиненої людини, високого рівня її мовної культури. Навіть якщо всі складники речення українські та використані у властивому їм значенні, забезпечено підрядний і сурядний зв’язок, маємо потрібні відмінки, це ще не є запорукою безпомилковості. Бездоганним словосполученням притаманні ще й такі якості, як точність, змістовність, здоровий глузд.

Прикладом для підтвердження наведеної думки може слугувати заголовок цього допису. Всі одиниці в реченні — ходові, наявні в словниках. Начебто все сходиться, тримається купи. Однак насправді огріхів у цьому випадку — хоч греблю гати.

Невдоволення не тільки знавців, а й моволюбців однозначно викличуть зв’язки (за великим рахунком, їх не можна навіть назвати повноцінними словосполученнями) «грошові кошти», «здійснення дій», «дії із захисту».

Яка природа їх утворення? Відповідь легко проглядається. Спершу речення було написано говіркою східного сусіда: «Можно ли получать денежные средства за осуществление действий по защите?». Далі за допомогою комп’ютерних пристосувань одержали український відповідник, який виявився незграбним.

Нічого дивного. У морі перекладацької праці є безліч підводних каменів. А коли переклад здійснено, як кажуть, у лоб, сподіватися чогось кращого, ніж «здійснення дій», — марна річ.

Законодавці — кепські мовознавці

Правники часто послуговуються поняттям «грошові кошти». Воно начебто усталене. Міститься в Цивільному кодексі, зокрема в ст.192 «Гроші (грошові кошти)», у чинних законах «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.96 №543/96-ВР, «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 №2117-III.

Тим часом в акті «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 №2121-III таке переплетення мовних одиниць ужито тільки раз, у ст.2. Далі ж задіяно іменник «кошти». В інших законах у значенні «гроші» послідовно використовується також іменник «кошти».

А як годилося б сказати й написати? Чи, може, не схибимо, коли вдаватимемося до обох випадків слововживання?

Ні, і ще раз ні. Попри наявність у законах, зворот «грошові кошти» ви не виявите в жодному вартому уваги словнику чи поважному посібнику. Зведені докупи прикметник та іменник мають підрядний зв’язок, але перед нами — підрядник, який сіє сумнів, спотворює суть.

Це лише штучне утворення, яке завдячує своєю появою російському словосполученню «денежные средства». Так виконав роботу пристрій-перекладач. Але ж схожими на нього не повинні бути люди, котрі пишуть закони, працівники допоміжних служб Верховної Ради. І взагалі, це ганебне явище, коли право в Україні часто спочатку опрацьовується російською й лише потім перелицьовується державною.

Уся ця сукупність передумов і спричинила появу покруча «грошові кошти», який має всі ознаки плеоназму.

Загальновідомо, що при творенні законів використовується офіційно-діловий стиль мови. Йому притаманні гранична чіткість, уживання сталих, випробуваних часом словосполучень, суворе дотримання зразків. Тут не дозволено жодних послаблень чи відхилень від напрямної лінії, недомовок або ляпів, недбальства чи пустощів зі словом.

Тобто мова законів мала би бути зразковою, прикладом для наслідування. Насправді ж бачимо зовсім інше.

Спосіб самоперевірки

Чому «законотворчість», яка вирізняється такими «перлами», як «грошові кошти», досі не підняли на глузи? Адже породження думки на зразок «кінське лоша», «молодий юнак», «заміжня молодиця» відразу викличуть сміх.

Кошти негрошовими не можуть бути за визначенням. А раз так, то прикметник «грошові» перед іменником «кошти» зайвий.

Це, до речі, гарний спосіб самоперевірки на правильність словосполучень, побудованих на основі узгодження. Прийом дозволить уберегтися від вищезазначеного недоліку та навчитися належним чином суміщати слова.

Суть його проста: до залежного слова (прикметника) слід подумки додати частку «не» й поставити самому собі запитання: чи може іменник мати протилежну ознаку? Якщо відповіддю буде «ні», то зі сполукою не все гаразд. Швидше за все, в наявності — клятий плеоназм.