Закон і Бізнес


Перерва на погром

Безпека в судах залишається катастрофічною, але протидіяти цьому ніхто не поспішає


Суддя Іванна Миколаєць оголошує перерву, а через кілька хвилин активісти вчинять погром і заблокують установу.

№41 (1339) 28.10—03.11.2017
ЮРІЙ ІВАНОВ
14390

Активісти продовжують «виховувати» суддів, учити, як застосовувати законодавство. Тепер від заводіїв постраждав Святошинський районний суд м.Києва. Коли буде покладено край безпринципній позиції щодо безпеки в судах? Вища рада правосуддя відповіді на це запитання, схоже, не знає.


Почалося зі стрілянини

Так, ВРП на черговому засіданні розглянула скаргу Іванни Миколаєць із Святошинського районного суду на втручання в здійснення правосуддя. Йдеться про так званих активістів, котрі ледве не зруйнували установи.

Служителька Феміди повідомила, що 3 жовтня до суду надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського УП ГУНП в м.Києві О.Баженової щодо обрання запобіжного заходу стосовно Миколи Коханівського. Його підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст.296 Кримінального кодексу («вчинення хуліганства із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень»).

Як стало відомо, 21 жовтня в столиці, біля станції метро «Академмістечко», за участю командира добровольчого батальйону М.Коханівського сталася бійка зі стріляниною з травматичної зброї, у результаті чого одна людина дістала поранення.

За словами судді, справу призначили до розгляду на 17:00 23 жовтня. «Надали можливість підозрюваному перебувати в залі поряд зі своїми захисниками, вислухано та розглянуто численні клопотання як підозрюваного, так і його захисників, забезпечено вільний доступ до зали громадян, представників ЗМІ, народних депутатів», — зазначила І.Миколаєць.

Бійка через ухвалу

Через пізній час у слуханні було оголошено перерву до 9:00 наступного дня. Та це, на думку володаря мантії, не сподобалось особам, які перебували в залі суду як вільні слухачі. І вони вчинили бійку та штовханину, почали висловлювати погрози на адресу судді. «Судді та секретарю судового засідання вдалося вийти із зали за допомогою працівників поліції. Далі так звані громадські активісти заблокували зал засідань і почали бити вікна, нищити техніку, якою, зокрема, забезпечувався запис засідань та відеоконференцзв’язок, меблі, скляний бокс для підозрюваних», — додала володарка мантії.

Голова ВРП Ігор Бенедисюк поінформував, що до матеріалів долучено письмові свідчення та фотографії. Вони підтверджують, що зал засідань дійсно розгромлений.

Колегіальний орган вирішив звернутися до Генеральної прокуратури та Національної поліції для виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили дії, що порушують гарантії незалежності суддів, а також до Верховної Ради, аби вона оцінила вчинки народних депутатів, названих у повідомленні судді І.Миколаєць.

Зірвані засідання

У Раді суддів звернули увагу на те, що йдеться про неприхований та зухвалий тиск на суд. Поведінку прибічників М.Коханівського названо не тільки неприпустимою, а й такою, що ганьбить честь усіх представників добровольчих батальйонів. Крім того, прояв неповаги до суду є одночасно неповагою і до держави, про захист незалежності та територіальної цілісності якої вони заявляють.

В.о. голови Святошинського райсуду Андрій Скорін теж висловив занепокоєння з приводу ситуації, коли в судочинство втручаються нардепи. «Вважаю дії вказаних осіб, а особливо участь у цих подіях народних депутатів, неприпустимими, протиправними, такими, що створюють тиск на суд і є прямим утручанням у здійснення правосуддя. Ці дії містять ознаки адміністративного та кримінального правопорушень», — наголосив суддя.

Крім того, він підкреслив, що було зірвано інші заплановані засідання, чим порушено права учасників процесу, в тому числі в кримінальному провадженні.

Півмільйона не шкода

Як повідомив голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, нині проведено попередній підрахунок збитків, завданих діями так званих громадських активістів. Шкода оцінюється в близько 500 тис. грн.

У поліції Києва інформували, що через протиправні дії у Святошинському райсуді слідчі Шевченківського управління поліції оголосили підозру шістьом активним учасникам подій та 5 осіб затримали. Загалом же під час розблокування зали судових засідань до поліцейського відділку доставили 32 особи, більшість із яких невдовзі відпустили.

Врешті-решт усе нібито обійшлося, та осад залишився. М.Коханівського відпустили під домашній арешт. І навряд чи прокуратура нарікатиме на суддю, що вона саме так застосувала закон. Хоча в багатьох інших провадженнях її колеги тривалий час залишають під вартою осіб, які не скоювали насильницьких злочинів, але за яких не підписалися представники громадськості в камуфляжі.

Є велика ймовірність, що ті, кому оголосили підозру в хуліганстві, відбудуться символічним покаранням. Адже влада навряд чи стане дратувати бійців добробатів через якісь півмільйона.

ВРП виявила оперативність і може зарахувати собі ще один бал довіри за захист авторитету правосуддя. Проте на свідомість активістів це вплине з протилежним результатом: натиснули — піддалися. Та одного нещасливого дня в якомусь суді інтереси одних активістів увійдуть у клінч із намірами інших. І якщо до того часу такі процеси відбуватимуться лише за байдужого споглядання правоохоронців, суд рознесуть на друзки.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Алла ЛЕСЬКО,
член Вищої ради правосуддя:

— Такі дії можуть бути кваліфіковані як злочин, а назва «активіст» згідно з чинним Кримінальним кодексом не звільняє від кримінальної відповідальності та не є обставиною, яка пом’якшує покарання.

Також, напевно, не слід думати, що подібні явища є прийнятними для переважної більшості громадян України. Необхідно розуміти, що слова «погром» та «розгромили» не знайдуть підтримки в їхній свідомості.

Наталія БОГАЦЬКА,
голова Одеського апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України:

— Хтось замислювався, яку силу волі, мужність потрібно мати судді, який розглядає таку справу?! Коли людина чітко усвідомлює всі ризики, через які їй належить пройти — від принижень, образ до заподіяння тілесних ушкоджень, обливання зеленкою, труїння газом, можливості захоплення в заручники!

І це тільки загрози особисто для судді. Проте в кожного з нас є сім’ї, батьки, діти, родичі, життя та здоров’я яких автоматично ставляться під загрозу, оскільки кожна така справа супроводжується погрозами фізичної розправи насамперед з ними.

При цьому створені умови постійного тиску, коли так звані активісти й народні обранці можуть безкарно принижувати людську гідність людини в мантії. І все це на тлі відсутності елементарної охорони навіть будівель судів!

Тетяна СУЯРКО,
суддя-спікер Господарського суду Харківської області, член Ради суддів України:

– Чи готові ми до верховенства права? Чи готовий кожен з нас визнати, що моє право і свобода закінчується там, де починається право і свобода інших? Події у Святошинському райсуді показали, що не готові. Неможливо ні окремо взятим процесом чи рішенням, ні всіма процесами та рішеннями загалом вибудувати верховенство права.

Тактика «пошуку винних» довела свою неспроможність вести до прогресу в будь-яких процесах. Це завжди застій або навіть регрес. Пропоную її не практикувати, а знову ж таки – почати з себе.

Закликаю здорове українське суспільство ствердити верховенство права у собі. Потім вимагати цього від інших. А потім – як результат – отримати відчуття певності у тому, що твої права будуть захищені.

Олександр САСЕВИЧ,
голова комітету з питань комунікацій Ради суддів України, суддя Львівського окружного адміністративного суду

– Ситуація зі Святошинським районним судом м.Києва, на жаль, не перша в новітній Україні. Варта згадати аналогічні події в Закарпатті, у Львові, в Одесі. Який в цій ситуації можливий вихід? На мій погляд, один з можливих варіантів вирішень такого стану може стати створення і початок діяльності Служби судової охорони. Головне, підібрати якісні кадри та максимально змістовно провести їх підготовку. Крім того, потрібно пам’ятати, що безкарність за злочини і правопорушення можуть перейти в хронічну форму. А це вже небезпека існування державних інституцій. І основне – це забезпечення безпеки суддям.

Моїм колегам можливо хіба поспівчувати. І тому, потрібно вимагати від правоохоронних органів (про що заявили ВРП і РСУ), якісного розслідування подій у Святошинському райсуді м.Києва та інших судах, де мали місце аналогічні ситуації. Ми декларуємо рух у Європу, тому і повинні запроваджувати європейські стандарти в питаннях забезпечення незалежності та недоторканості суддів.