Закон і Бізнес


Дерегуляція по-українськи

Зміни на валютному ринку: лібералізація чи ручне керування


За операціями з доларами та євро стежитимуть агенти валютного нагляду. Правила визначить НБУ. На власний розсуд.

№41 (1339) 28.10—03.11.2017
Любов ІГНАТОВА, адвокат АО «Дмитрієва та партнери»
1177
1177

Законопроект «Про валюту», розроблений Національним банком, декларує принцип «дозволено все, що не заборонено законом». Однак передбачає право регулятора підзаконними актами. Отже, говорити про послаблення зарано.


Надмірний контроль

Сьогодні основні валютні операції регулюються нормативним актом, ухваленим ще в 1993 році, — декретом Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 №15-93. Крім того, правовідносини, пов’язані з валютними операціями, унормовані численними постановами НБУ.

Починаючи з лютого 2014 року регулятор постійно видає нові акти. Та якщо попередні мали тимчасовий характер, то остання постанова від 13.12.2016 №410 є безстроковою. Вона забороняє достроково погашати кредити, позики в іноземній валюті за договорами з нерезидентами. Суми операції щодо продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів одній особі в день не можуть перевищувати 150000 грн. у межах однієї фінансової установи. Виключно в гривнях видаються кошти через банкомати.

Купівля (перерахування) іноземної валюти з метою повернення за рубіж грошей, отриманих закордонними інвесторами за операціями щодо продажу цінних паперів, корпоративних прав, коштів, одержаних унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів здійснюється лише в разі одночасного дотримання цілої низки різноманітних умов. Також постанова забороняє (з певними застереженнями) купівлю, перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон інвесторові дивідендів та купівлю, переказування іноземної валюти на підставі індивідуальних ліцензій Нацбанку.

Згадані обмеження ускладнюють використання іноземної валюти. При цьому з початку поточного року НБУ регулярно видає нормативні акти, які дещо покращують ситуацію з валютними операціями.

З чого почали

Основним досягненням стало прийняття регулятором 23.02.2016 постанови №14, яка дозволила фізичним особам розміщувати за кордоном валюту джерелом походження за межами України без ліцензій. Нині наші громадяни мають змогу розміщувати на закордонних рахунках гроші, одержані ними за рубежем у вигляді зарплати, стипендії, пенсії, аліментів, дивідендів тощо. Крім того, фізособи без ліцензій Нацбанку можуть здійснювати інвестиції за кордоном за рахунок зазначених коштів. При цьому залишено в силі вимогу щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії НБУ для переказу грошей з України з метою їх інвестування або розміщення на закордонних рахунках.

Ще одним досягненням можна вважати постанову від 15.06.2017 №54, яка дозволила видавати фізособам-резидентам, які не є суб’єктами господарювання, індивідуальні ліцензії в електронній формі. Вони видаються на суму до $50 тис. включно й тільки для певного виду операцій.

Поки декларації

Регулятор неодноразово заявляв про наміри подальшої лібералізації валютних операцій та розроблення єдиного закону «Про валюту». На початку серпня цього року Нацбанк усе ж оприлюднив свій законопроект для громадського обговорення.

Відповідно до нього всі розрахунки, що проводяться на території України, здійснюються виключно в національній валюті, крім операцій:

• щодо іноземних інвестицій та повернення інвестору прибутків, доходів та інших коштів, одержаних у результаті здійснення іноземних інвестицій;

• щодо надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

• небанківських фінустанов та національного оператора поштового зв’язку щодо надання фінансових послуг на підставі ліцензій на здійснення валютних операцій;

• інших випадків, визначених НБУ.

Декларується, що транскордонний переказ коштів здійснюватиметься в національній та іноземній валюті без обмежень, але лише через уповноважені установи.

Також у ст.9 проекту пропонується закріпити, що переміщення фізособами валютних цінностей у сумі, що перевищує €10 тис., підлягає письмовому декларуванню. Причому жодної інформації щодо необхідності подання підтверджувальних документів не вимагатиметься. Щодо юросіб відповідні норми залишено без змін.

Агенти нагляду

Передбачено, що валютний нагляд, окрім Нацбанку, інших уповноважених органів, здійснюють ще й агенти валютного нагляду.

Вони безпосередньо пильнують за виконанням вимог валютного законодавства та звітують перед НБУ. Агенти матимуть право вимагати документи, пов’язані зі здійсненням таких оборудок. Але жодних більш-менш конкретних положень, які б визначали, які саме установи можуть виступати агентами, та їх повноваження законопроект не містить.

У ст.13 проекту визначено заходи захисту, які регулятор може застосовувати, за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, тиску на платіжний баланс України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни. Зокрема, це продаж частини надходжень у валюті, встановлення строків розрахунків за операціями щодо експорту та імпорту, встановлення особливостей проведення операцій, пов’язаних із рухом капіталу.

Щодо надання ліцензій НБУ для здійснення окремих операцій проект нічого не говорить. Але все ж передбачено надання спеціальних дозволів, які, на жаль, жодним чином не конкретизовані.

Заходи впливу

Проект не містить чітко визначених часових обмежень строків розрахунків за експортними та імпортними операціями резидентів, але визначає, що Нацбанк має право вживати заходів захисту у вигляді обмеження строку таких розрахунків.

Передбачена пеня (0,3%) за кожний день прострочення суми неодержаного виторгу (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму такого виторгу.

У проекті також передбачено прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, порядку застосовування заходів впливу, але жодних конкретних заходів чи механізмів притягнення правопорушників до відповідальності не визначено.

Як бачимо, документ не містить чітко визначених регуляторних норм і ніби декларує принцип «дозволено все, що не заборонено законом». Та все ж таки передбачається існування цілої низки підзаконних актів, які насправді визначатимуть основні умови проведення валютних операцій. Таким чином, очікувати після ухвалення цього акта якихось суттєвих послаблень поки що зарано.