Приватне розслідування

Що відлякує правників від професії виконавця

Представники Міністерства юстиції не вважають себе винними в тому, що нині дуже мало осіб стали приватними виконавцями. Втім, експерти радять чиновникам не бути такими категоричними у своїх заявах. Адже навіть невеликі зміни в процедурі доступу до професії приватного виконавця посеред гри, яка вже розпочалася, можуть відлякати юристів. І якщо 2 десятки кандидатів не склали іспиту, то панікувати повинні не вони, а Мін’юст.

Безрезультатний день

18 вересня Мін’юст уніс зміни до порядку доступу до професії приватного виконавця. Через тиждень після цього 19 осіб складали екзамен уже за новими правилами. Результат приголомшив усіх: всі претенденти іспит провалили.

Відтак комітет з конкурсного права Асоціації правників України зібрав за круглим столом осіб, які б допомогли розібратися: ситуація є випадковістю чи втручанням у процес тестування. Можливо, вона виникла через недосконалість системи оцінювання майбутніх виконавців.

«Ми не реєстрували втручань в автоматизовану систему», — заявив генеральний директор ДП «Національні інформаційні системи» Станіслав Лур’є. Він висловив думку, що, ймовірно, кандидати в приватні виконавці, які складали іспит першими ще навесні, мали вищий рівень підготовки, ніж нинішні.

Проте таке припущення було спростоване. Як з’ясувалося, нові запитання до бази не вносилися, тож часу в тих, хто складав іспит 25 вересня, було більше, ніж у попередників. Поріг сліпого вгадування на етапі перевірки теоретичних знань становить 12,5 бала. Тобто, якщо відповідати на запитання навмання, можна отримати такий результат. Утім, 25 вересня результат був дещо іншим: найменший бал — 11, найвищий — 30 (прохідний — 35).

Навіть С.Лур’є зауважив: коли тестував систему, то, відповідаючи на запитання півгодини, набрав 30 балів. Це при тому, що юридичної освіти він не має.

Тож, напевно, справа не в рівні підготовки кандидатів. І навіть не в тому, що Мін’юст уніс зміни до порядку. Наприклад, раніше на перший етап екзамену виділялося 2,5 год., а нині — 2. Бо, як з’ясувалося, кандидатам вистачало години, аби впоратися з тестами. 2 год. за комп’ютером ніхто не сидів.

Пообіцяли розібратися

Претенденти, які складали іспит 25 вересня, сумніваються, що з автоматизованою системою в той день було все гаразд. Вони розповіли: всім без винятку траплялися ідентичні запитання, чого б не мало бути. На деякі пропонувалося 3 варіанти відповідей, хоча згідно з порядком мало би бути 4. Відтак технічний працівник безпосередньо під час складання претендентами іспиту заходив у систему й виправляв помилки.

«Вперше чую про такі факти. Під час іспиту 2 жовтня таких питань ніхто не піднімав», — запевнив заступник директора департаменту ДВС Мін’юсту, який нещодавно став членом Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців, Костянтин Сілкін.

Учасники круглого столу звернули увагу на доцільність запровадження апеляції на результати іспиту. «Порядок не передбачає механізму апеляції. Якби він був, це відкрило б базу всіх запитань буквально за кілька звернень. Тому було прийнято рішення не запроваджувати апеляції. Наразі всім відкритий та доступний порядок судового оскарження. У його процесі можна буде витребувати необхідні докази, дані, у тому числі із системи. Це моє особисте бачення. Оскільки процедура апеляції не передбачена, не бачу можливості в комісії задовольняти подібні заяви. Загалом для нас досить дивна ситуація, яка відбувалася під час двох останніх іспитів. Не буду нарікати на систему, хоча, можливо, й там є певні питання. Якщо півроку ці питання є відкритими, їх можна було вивчити назубок, відповідати із заплющеними очима, то чому так не сталося? Не знаю. Для мене це питання», — зауважив К.Сілкін.

У свою чергу координатор проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас зуважив: 3 тижні тому в Мін’юсті дискутували щодо змін у підходах до проведення іспиту. «Ми казали: нині передчасно думати про зміну підходів, бо ще немає статистики, яка б сказала: шлюз до професії закритий чи відкритий. На жаль, сьогодні ми бачимо, що були праві. Бо цей шлюз, можливо, не з чиєїсь вини, а з технічних причин закритий. Однозначно на цю ситуацію потрібно реагувати. Мін’юст повинен прийняти рішення. Час біжить, а  кількість приватних виконавців не змінюється. Зрушень немає. Сьогодні потрібно якнайбільше осіб запустити в систему», — наголосив експерт.

Його підтримала й директор Центру комерційного права Валентина Данішевська. «Якщо іспит закінчується тим, що з 20 осіб не складає 5, то це трагедія тих п’ятьох. Якщо іспит закінчується так, що не склав ніхто, це вже трагедія екзаменатора. Паніка має бути в Мін’юсті», — зазначила фахівець.

Урешті-решт К.Сілкін запевнив: міністерство проведе розслідування. Він припустив, що «справа в техніці». Втім, відомство вже втратило багато часу та не вжило своєчасних заходів у кризовій ситуації, підштовхнувши кандидатів до проведення власного розслідування. Цього не мало би статися, якби чиновники дійсно вболівали за реформу в цій сфері. Тому, вважають експерти, не варто дивуватися, що небагато хто хоче стати приватним виконавцем: людей відлякує від професії ненадійність процедури доступу до неї.

 

ПРЯМА МОВА

Юліан ХОРУНЖИЙ,
член правління Асоціації правників України, старший партнер АО «Юридична фірма Ario»:

— До іспиту 25 вересня показник допуску до професії за результатами трьох попередніх конкурсів становив 71—75%, що є адекватним зіставним показником. І падіння до 0% викликає багато запитань. Погоджусь із колегами, що перший блок найлегших питань необхідно вдосконалювати: змінювати питання та збільшувати їх кількість. Перелік тестів скомпрометований ще з липня: відповіді можна знайти у вільному доступі. Та при цьому вважаю, що кількість питань третього практичного етапу можна скоротити, адже наразі він більший від переліку питань до кандидатів на посади у Верховному Суді.

Валентина ДАНІШЕВСЬКА,
директор Центру комерційного права:

— Виглядає так, що саме претенденти відповідальні за успіх реформи. Це вони лізуть та й лізуть, хочуть стати виконавцями. Але ж реформу здійснює держава, Уряд. І такі результати іспиту передовсім мали занепокоїти комісію, яка його приймала. Хотілося б, щоб за цей час комісія чи Мін’юст дослідили питання: чи були там належним чином підібрані запитання, чи було можливим утручання. Виконавці занепокоєні, вони не вірять у те, що об’єктивно могло так статись. Уже багато претендентів, які подали заяви на іспит, говорять: «Напевне, ми не підемо, якщо там невідомо, що відбувається, і ніхто не може це пояснити».

Довідас ВІТКАУСКАС,
координатор проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні»:

— Ми завжди доводили Мін’юсту: на цій стадії шлюз потрібно відкрити. Адже ризик, що до професії допустять осіб, які, можливо, мають недостатню компетенцію, менший, ніж ризик, що система не запрацює. Бо зараз дуже мало людей у професії. Невелика кількість осіб, які стануть приватними виконавцями, незважаючи на рівень їхньої компетенції, для ринку не зроблять того позитиву, який би зробила більша кількість. Крім того, є ризик монополізації ринку тією невеликою кількістю осіб, які тривалий час будуть єдиними в цій професії.