Закон і Бізнес


Президент України підпорядковує собі судову систему


29.09.2017 14:14
Флоріан Хассель, Sueddeutsche Zeitung
8602

Після презентації Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 319 кандидатів на посади суддів Верховного Суду мав відбутись ретельний відбір. Від моменту усунення президента Віктора Януковича та Революції на Майдані в Києві, яка відбулась на початку 2014 року, прихильники реформ вимагають перезавантаження судової системи: щоб унеможливити часте використання Генеральної прокуратури, суддів та інших відомств проти політичних опонентів, як це було раніше, а також з метою подолання тотальної корупції.


Та в дійсності за президента Петра Порошенко Україна не досягла майже ніякого прогресу, президент прагне контролювати судову систему, як це робили його попередники. Ухвалена у червні 2016 року реформа судової системи топчеться на місці, громадські організації та противники президента змушені мати справу з національною службою безпеки СБУ, або з Генеральним прокурором Юрієм Луценко: Порошенко призначив главу фракції своєї партії, який був його другом, генеральним прокурором, хоча Луценко й не має юридичної освіти.

Сумнівним був і процес призначення нових членів верховного суду, який є найвищою інстанцією для всіх кримінальних справ, цивільних процесів, адміністративного права та процесів у сфері економіки. Коли колишній суддя Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності, проаналізував запропоновані кандидатури, результат розчарував: 79 з 319 так званих зразкових суддів раніше були учасниками політичних процесів, підтримували протиправні кроки усунутого президента Януковича або ігнорували рішення Європейського суду з прав людини. Або, як продовжує Жернаков, «їм належать повні банківські рахунки, будинки, квартири та престижні автомобілі, які коштують мільйони, і які вони ніколи не могли б придбати за свою офіційну зарплату».

Колишні адвокати президента, або кандидати його партії

Кваліфікаційна комісія, яка відповідала за відбір кандидатів на посади суддів, проігнорувала більшу частину інформації про скомпрометованих кандидатів. Із 120 осіб, які стали переможцями конкурсу на посаду судді верховного суду, 30 «скомпрометували себе у минулому, не є незалежними або ймовірно корумповані», зазначає представниця Центру протидії корупції Анастасія Красносільська. Тепер Вища рада юстиції України має вирішити хто із 120 кандидатів стане суддею Верховного суду України, після чого Порошенко має призначити їх на посади.

Його вплив на судову систему залишається сильним як раніше. Колишній глава Київського апеляційного суду Антон Чернушенко ще у серпні 2015 року розповідав, що Порошенко і екс-заступник голови адміністрації президента намагались диктувати йому тексти вироків, які мали відношення до президента. І президент і колишній заступник голови АП заперечують ці слова. 13 з 16-ти членів кваліфікаційної комісії, що займалась відбором кандидатів, вважаються наближеними до президента або до його оточення. Аналогічною є ситуація і з Вищою радою Юстиції, яка відповідає за призначення суддів, підвищення, покарання та звільнення всіх суддів України.

 

Більша частина членів Ради юстиціє є колишніми адвокатами президента або кандидатами у члени його партії. Голова Ігор Бенедюк у минулому був російським військовим суддею, який спеціально для президента Порошенка змінив закон, щоб втриматись на посаді голови Ради юстиції. Деякі члени ради юстиції підозрюються у корупції. Наприклад Павло Гречківський був затриманий у вересні 2016 року: він саме отримав першу частину хабара розміром 500.000,00 доларів США, які він очевидно вимагав за можливість впливу на вироки суду. Гречківський до сьогоднішнього дня залишається членом ради юстиції, та виносить вироки як член дисциплінарної палати щодо добропорядності інших суддів.

Не кращою є ситуація і з незалежністю суддів Конституційного суду. «Порошенко контролює деяких суддів Конституційного суду очевидно за рахунок компромату», - говорить екс-суддя Жернаков. Згідно «амбарної книги» колишньої партії влади Партії за один вирок на користь екс-президента у 2010 році судді конституційного суду отримали хабар у розмірі шість мільйонів доларів. Генеральний прокурор Луценко ухиляється від відкриття справ проти ймовірно корумпованих суддів Конституційного суду. Судді не можуть бути притягнуті до відповідальності за винесені ними вироки. Контрольована Порошенком Рада юстиції також не вживає ніяких заходів проти них.

Посада Уповноваженого з прав людини вже кілька місяців залишається вакантною

Порошенко посприяв і утворенню нового Конституційного суду, до якого входять 18 суддів: члени комісії, яка обрала шість суддів Конституційного суд за поданням президента – була обрана президентом. Шість суддів ухвалює парламент, у якому теж домінує президент. Так само і Голова Верховної Ради і Голова Ради юстиції були обрані Порошенком. У серпні набув чинності закон про Конституційний суд, який «і надалі залишає можливість політичного впливу на суди», зазначає екс-суддя Жернаков. Посада Уповноваженого з прав людини залишається не занятою вже на протязі кількох місяців. Кандидати на цю посаду не є досвідченими правниками у сфері прав людини, як рекомендується, а три члени парламенту. До того ж, Порошенко проти того, щоб Уповноважений обирався шляхом таємного голосування, як це було раніше.

Важливим є і те, що Порошенко опирається створенню незалежного суду, який би був поза контролем інших повністю дискредитованих судів, для розгляду корупційних проваджень проти політиків високого рівня і посадовців, хоче саме це було обіцяно ЄС та Міжнародному Валютному Фонду. Розроблений реформаторами проект закону для створення незалежного антикорупційного суду знаходиться в Парламенті з 1-го лютого. Та Порошенко не готовий обговорювати і його.

З 2016 року українські державні посадовці зобов’язані декларувати свої доходи. Та належний орган, який мав би контролювати це, працює неефективно. З орієнтовно одного мільйона декларацій за 2015 рік «детально було розглянуто нецілих 40», зазначає активістка Красносільська. Створена із західною допомогою національне антикорупційне бюро НАБУ готове виконувати свої функції, проте його повноваження залишаються обмеженими. Починаючи з 2016 року антикорупційна прокуратура скерувала до суду 75 кримінальних проваджень за звинуваченням у корупції – судовий розгляд було розпочато тільки в третині проваджень.

Прихильникам реформ, які звертають увагу на недоліки, доводиться мати справу з органами влади

 Роман Насіров, колишній головний митник та податківець України, який звинувачувався у корупції в особливо великих розмірах, намагався уникнути розгляду його справи в суді аргументуючи це своєю хворобою – даремно. Його доставили до зали суду на ліжку.

У березні 2017 року був затриманий Роман Насіров, який контролював мільярдні потоки перебуваючи на посадах глави митної та фінансової служб України, до того – член парламенту від партії Порошенка. Підозра – корупція у розмірі більше 70 мільйонів доларів. Крім того, у Насірова є громадянство Великобританії. Йому належать квартири в Лондоні; уряд Великобританії надав Україні обвинувальні матеріали (компромат) щодо нього. Проте суд у Києві відмовився взяти ці матеріали до розгляду.

Реформаторам, які звертають уваги на недоліки судової реформи та боротьби з корупцією часто доводиться мати справу з відповідними органами. Національна служба безпеки СБУ намагається чинити тиск на найбільш активних членів антикорупційного центру відкриваючи проти них явно політично мотивовані провадження, як це було у випадку з фірмою, що викривала розбіжності між офіційними деклараціями державних службовців та фактичним майном, яке їм належить. Андрій Садовий є мером міста Львів, він очолює опозиційну партію Самопоміч, яка подала проект закону про антикорупційний суд. У середині березня генеральний прокурор Луценко погрожував Садовому судовим позовом і можливим усуненням з посади.  Він може бути обвинувачений у безгосподарному відношенні (халатності) до утилізації сміття.

Sueddeutsche Zeitung