Закон і Бізнес


Аванс доведеться заплатити


№37 (1335) 30.09—06.10.2017
Інна РОЗІЗНАНА, суддя-спікер Рівненського апеляційного господарського суду
1864
1864

У разі подання до органів державної виконавчої служби заяви про відкриття виконавчого провадження прокурор повинен долучити документ про сплату стягувачем авансового внеску, якщо зазначений суб’єкт не звільнений від цього обов’язку. Такого висновку дійшли суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді скарги заступника прокурора Вінницької області на дії державного виконавця.


Суди встановили, що на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 29.09.2016 (справа №902/473/16) за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави — Вінницької міської ради в особі КП «Вінницяміськтеплоенерго» — до фізичної особи — підприємця про стягнення коштів видано судовий наказ. На його підставі прокуратура подала заяву про відкриття виконавчого провадження.

Проте старший державний виконавець, керуючись п.8 ч.4 ст.4 закону «Про виконавче провадження», виніс повідомлення про повернення виконавчого документа у зв’язку з несплатою стягувачем (КП «Вінницяміськтеплоенерго») авансового внеску.

Обґрунтовуючи скаргу, прокурор зазначав, що інтереси держави у справі, в якій видано виконавчий документ, представляла прокуратура області. Отже, його звернення із заявою до органів ДВС є правомірним. Прокурор доводив, що дії державного виконавця порушують його права брати участь у виконавчому провадженні та на пред’явлення виконавчого документа в разі представництва інтересів громадянина або держави в суді (відповідно до п.2 ч.1 ст.26 закону «Про виконавче провадження»).

Разом з тим прокурор, покликаючись на ст.26 цього закону, вказував, що від сплати авансового внеску звільнені, зокрема, й державні органи.

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 6.04.2017, залишеною в силі Рівненським апеляційним господарським судом (постанова від 25.05.2017), відмовив у задоволенні скарги. Із цим погодився й Вищий господарський суд (постанова від 21.08.2017).

Суди зазначили, що відповідно до ст.29 Господарського процесуального кодексу в разі прийняття позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, останній набуває статусу позивача. Прокурор же набуває такого статусу лише в разі прийняття позовної заяви, поданої в інтересах держави, в якій сказано про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду.

Ця норма кореспондується зі ст.21 ГПК, згідно з котрою позивачами є підприємства та організації, в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Такий державний орган наділено процесуальними правами, наданими позивачеві ст.22 ГПК.

Крім того, кодекс не містить обмежень щодо процесуальних прав державного органу, який виступає позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора. Відповідно, факт подання прокурором позову в інтересах держави не обмежує процесуальних прав позивача.

У цій справі саме комунальне підприємство як орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних відносинах, набув статусу позивача у справі. А в подальшому відповідно до наказу Господарського суду Вінницької області від 17.10.2016 — статусу стягувача.

Водночас комунальне підприємство, як і його засновник, не є державними органами, отже, не звільнені від сплати авансового внеску згідно зі ст.26 закону «Про виконавче провадження». Тому, звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження, прокурор мав до такої заяви долучити документ про сплату стягувачем авансового внеску.

Отже, дії державного виконавця щодо винесення повідомлення від 23.01.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є правомірними.