Закон і Бізнес


В.о. голови ВАСУ Михайло Смокович:

«Робота суддів ВАС і працівників апарату не повинна залишитися в архівах, а має бути врахована новоствореним ВС»


Михайло Смокович: «Робота суддів ВАС і працівників апарату не повинна залишитися в архівах, а має бути врахована новоствореним ВС»

№37 (1335) 30.09—06.10.2017
МАРИНА ЗАКАБЛУК
11588

15 років тому на судовій мапі України з’явилася нова установа — Вищий адміністративний суд. Так, 1 жовтня 2002 року був виданий указ Президента про створення ВАС, який почав розглядати перші справи 1 вересня 2005-го. Про історію появи ВАС, становлення та наслідки ліквідації «ЗіБ» повідав в.о. голови установи Михайло СМОКОВИЧ.


«Мене не сприйматимуть як представника старої системи, тому що я весь час у вирі оновлення»

— Михайле Івановичу, після 15 років діяльності ВАС буде ліквідовано. Ви є одним із першої дев’ятки суддів, обраних до установи у 2003-му. Не відчуваєте розчарування?

— Не відчуваю. Система адмінсудів функціонує та виконує свій головний обов’язок. На моє переконання, організація судової системи жодним чином не може впливати на процес прийняття рішень, тому що останні ухвалюються іменем України незалежно від того, яку назву має конкретний суд.

Досвід адмінсудочинства показує життєздатність адмінсудів, їх готовність бути механізмом захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина. Якщо вести мову конкретно про ВАС, то за час своєї процесуальної діяльності суд розглянув понад 600 тис. справ і матеріалів. До речі, цей масив справ ліг на плечі суддів, кількість яких у різні періоди не перевищувала 87 осіб.

Уперше в Основному Законі держави (ст.125) визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Отже, нині жодних змін в організації роботи місцевих та окружних адмінсудів не відбулося. А конституційно-правова реформа, яка активно проводиться в нашій державі, передбачила створення Касаційного адміністративного суду у складі нового Верховного Суду, який розпочне діяльність найближчим часом. Чи виправдає себе така модель організації адмінсудів? Висновки можна буде зробити через деякий час.

— Ви були прихильником автономії адмінсудів і створення Верховного адміністративного суду. Але законодавець обрав інший шлях розвитку судової системи. В чому виграло, а в чому програло адмінсудочинство, коли реформатори обрали для ВАС шлях об’єднання під одним дахом з трьома іншими касаційними судами?

— Думки щодо автономної системи адмінсудів не є моїм власним суб’єктивним переконанням. Вони ґрунтуються на досвіді судового захисту прав людини в розвинутих демократичних країнах світу, зокрема ЄС, куди прагне увійти Україна. На необхідність запровадження автономної системи адмінсудів також указували у своїх висновках авторитетні міжнародні організації: Рада Європи, ОБСЄ, Венеціанська комісія та ін.

Річ у тім, що дві підсистеми права — приватне та публічне — функціонують відносно автономно. Спори щодо публічного права мають вирішуватися з урахуванням особливостей адмінсудочинства. Зокрема, це стосується процесуальних прав та обов’язків учасників процесу, збору та дослідження доказів. На відміну від цивільного та господарського судочинства, в адміністративному діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з’ясування всіх обставин справи. Сподіваємось, що позитивні здобутки та кращі традиції діяльності ВАС стануть у пригоді новоствореному КАС у складі ВС.

— Нещодавно у ВСУ озвучили правову позицію, яка зводиться до того, що юрисдикція судів під час розгляду соціальних спорів визначається залежно від того, як сформульовані позовні вимоги. Якщо позивач стверджує, що порушене його цивільне право на компенсацію, — це цивільна юрисдикція, а якщо йдеться про бездіяльність органу соцзахисту стосовно нарахування та виплати цієї компенсації — адміністративна. Чи продовжуватиметься з появою ВС тенденція до звуження юрисдикції адміністративних судів?

— Оскільки до цього часу до процесуальних кодексів не внесені зміни та не визначені процесуальні повноваження ВС, нині можна лише припустити, що законодавець передбачить такі процесуальні повноваження касаційних судів, які забезпечать високу ефективність їх діяльності. Відкритим залишається питання щодо компетенції Великої палати ВС, а також розмежування її повноважень і повноважень касаційних судів.

За нинішніх умов бачу певний позитив у тому, що КАС буде у складі ВС. Думаю, що така організаційна структура допомагатиме ВП ВС, до складу якої входитимуть також судді-«адміністративники», ефективно узгоджувати питання щодо розмежування юрисдикції.

— Якщо Вища рада правосуддя внесе Президентові подання про призначення вас суддею ВС, то чи зможете відстоювати ті ідеї, позиції, з якими прийшла до ВАС перша дев’ятка суддів?

— Одне з моїх зобов’язань — всі напрацювання за роки роботи ВАС передати новим суддям КАС. Але щодо ідей та позицій, з якими прийшла перша дев’ятка суддів, скажу так: ми прийшли зовсім обеззброєні. Ми не знали основних принципів адмінсудочинства, механізмів, завдань, які лягали на нього. Нас обрали 11 грудня 2003 року, і з того часу ми почали вчитися. В українському судочинстві була невелика практика, тому що в старому Цивільно-процесуальному кодексі існували певні положення щодо розгляду публічно-правових спорів. До 1 вересня 2005-го, коли було започатковане адмінсудочинство, ми вже встигли ознайомитися з практикою розгляду таких справ німецькими адмінсудами. Тож ідеї та позиції виникали в процесі роботи.

Нині вже судді озброєні знаннями про роботу адмін’юстиції у розвинутих європейських країнах, практикою Європейського суду з прав людини, міжнародним законодавством. Є і практика на національному рівні. В суддів є знання про принцип верховенства права, його тлумачення та застосування.

Як відомо, нині є велика кількість різних видань, присвячених адмінсудочинству. Коли ж адмін’юстиція лише починала своє становлення, ми стикнулися з браком підручників та наукових видань з питань адміністративного судочинства. До речі, низка посібників для навчання суддів створювалася саме в стінах ВАС.

Мій цілком об’єктивний погляд: серед 30 кандидатів у судді ВС, документи яких перебувають у ВРП, 25 — судді з досвідом роботи в адмінсудах. Вони, на мою думку, краще підготовлені, ніж ми 15 років тому.

— Чи не сприйматимуть вас колеги з КАС як представника старої системи?

— Думаю, мене не сприйматимуть як представника старої системи, тому що я весь час у вирі оновлення, у вирі сьогодення, постійно навчаюсь. На мій погляд, я за всіма складовими — готовий суддя ВС. Людей оцінюють не за віком, а за їхнім рівнем, котрий відповідає вимогам, які ставить суспільство. Я працюю суддею з 1996 року, а це — досвід. І він буде використаний у діяльності суду.

«Наш апарат — це небайдужі люди, які радіють успіхам суду і хвилюються у разі невдач»

— Після завершення формування складу ВС постане питання створення його апарату…

— Це так. Як правило, роботу суду суспільство оцінює з точки зору здійснення ним судочинства. Але насправді суд — це потужний живий механізм, роботу якого забезпечує апарат, котрий складається переважно з юристів, але не тільки з них. Це фахівці з міжнародного права, комп’ютерних технологій, інженери, економісти, бухгалтери, діловоди, журналісти.

Без них суд не може функціонувати. Тому після обрання суддів до ВС надважливим завданням стане збереження кадрового складу апарату судів, зокрема й апарату ВАС.

Скажу відверто, наш апарат — це небайдужі люди, які радіють успіхам суду, пишаються рішеннями, якими захищено права громадян, у той же час хвилюються у разі невдач, критики на адресу суду.

— Певно, такими й мають бути державні службовці?

— Так, але на те, щоб зібрати таких людей, навчити їх, ідуть роки, а втратити кадровий потенціал можна в один день. Це стосується не тільки держслужбовців, а й патронатної служби, обслуговуючого персоналу.

— Розумію, що досвід у співробітників величезний. Треба ще враховувати специфіку роботи державних установ. Ми вже спостерігали практику, коли до таких організацій приходили люди з бізнесу й не витримували.

— Так, а в судах ще й свої особливості. От ви запитували про забезпечення єдності судової практики, якого прагнуть усі суди. І ми, судді, під час засідань пленуму, зборів озвучували це завдання, а реалізовували його працівники апарату.

З початку функціонування була визначена мета, щоб ВАС став вищим спеціалізованим судом у системі адмінсудів не формально, а ще на стадії створення місцевих та апеляційних адмінсудів шукав дієві способи реалізації повноважень, пов’язаних із взаємодією суду з адмінсудами нижчого рівня.

З 2009 року започаткований щомісячний збір основних статистичних даних, який дозволив одержувати оперативні відомості про кількісні показники здійснення судочинства та використовувати їх для організації роботи. До речі, ВАС з 2005-го запровадив удосконалену методику розрахунку та отримання середньомісячних показників надходження та розгляду одним суддею справ і матеріалів з урахуванням фактично відпрацьованого часу суддею та фактичної кількості суддів, які здійснювали судочинство. Ця методика була запроваджена в усіх адмінсудах, що дозволило систематично отримувати реальну картину суддівського навантаження.

— З якою метою, крім демонстрування громадськості показників діяльності, збирається статистична інформація? Чи це не зайвий клопіт?

— У жодному разі. Наприклад, на початку створення судової системи це потрібно було для виконання головою суду повноважень щодо надання пропозицій для створення відповідних місцевих та апеляційних судів, зміни їхньої територіальної юрисдикції, а також щодо кількості суддів у них, прогнозування майбутнього навантаження апеляційних судів та ВАС. Зведені дані ВАС як зворотний зв’язок доводить до відома місцевих та апеляційних адмінсудів, оприлюднює на офіційному веб-сайті суду для громадськості.

Дієвим механізмом забезпечення єдності судової практики є також роз’яснювальна робота пленуму ВАС. Кожному роз’ясненню передував аналіз судової статистики, вивчення практики для виявлення труднощів у застосуванні судами норм матеріального та процесуального права. У багатьох випадках до такої роботи долучалися суди нижчого рівня, які надавали свої узагальнення практики щодо порушеної проблематики або пропозиції та зауваження до проектів постанов пленуму ВАС. Зокрема, ВАС здійснив понад 40 аналізів застосування адмінсудами окремих положень законодавства та узагальнень судової практики, 22 з яких були розглянуті пленумом ВАС. Прийняті пленумом постанови та рекомендовані ним аналізи та узагальнення практики є для суддів апеляційних та окружних адмінсудів орієнтирами під час ухвалення ними рішень у справах відповідних категорій.

Упевнений, що робота суддів ВАС і працівників апарату не повинна залишитися в архівах, а має бути врахована новоствореним ВС і покладена в основу правових позицій щодо розгляду адмінспорів.

«Такі зручності, як створення для громадян робочого місця у суді, обладнаного комп’ютером та принтером, сприяють підвищенню поваги і довіри»

— Давно стежу за роботою ВАС, тому знаю, що в суді впроваджувалося багато нового, чого не було в інших судах.

— Скажу більше: запроваджені в суді інновації стали обов’язковими для всіх судів і закріплені законодавчо.

— Наприклад?

— Це автоматизований розподіл справ у судах. У ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла з 2005 до 2010 року, було передбачено, що касаційна скарга мала реєструватися в день її надходження  та не пізніше наступного дня передаватися в порядку черговості судді-доповідачу.

Для дотримання такого порядку в суді мала бути впроваджена комп’ютерна програма — система документообігу, яка була спроможна виконати поставлені завдання. На той час такої системи не існувало.

У 2007-му в результаті співпраці апарату суду з розробниками було впроваджено автоматизовану систему, яка могла забезпечити виконання вимог КАС, і працівники тодішнього підрозділу документального забезпечення суду першими в країні стали передавати процесуальні документи в порядку черговості автоматизовано.

Таким чином, значно скоротився час надходження документів судді та виключено корупційну складову: унеможливлено втручання зацікавлених осіб у визначення судді-доповідача для розгляду відповідної справи.

До 2010 року автоматизований розподіл справ здійснювався лише в адмінсудах. У 2010-му такий механізм був закріплений законодавчо. Тепер такий розподіл діє в усіх судах України, і навіть заміна судді в колегії, в разі його неможливості взяти участь у розгляді справи, також відбувається за допомогою автоматизованої системи.

До речі, якщо раніше кореспонденція, справи і матеріали, що надходили до суду, передавалися на наступний день (за винятком справ, що були передані на розгляд суду ВСУ у зв’язку зі зміною підсудності), то тепер за 1—2 год., а іноді й лічені хвилини.

— Які новітні технології впроваджуються в суді?

— Розпочато ведення діловодства із застосуванням електронного цифрового підпису. У 2015 році реалізований проект щодо обміну електронними документами між судом та учасниками процесу. Особи, які зареєструвалися в системі «Електронний суд», отримують в електронній формі копії судових рішень, викликів та повідомлень. З 2016-го запроваджено експеримент зі створення електронних копій процесуальних документів, що надходять до ВАС як суду першої чи апеляційної інстанції від учасників адмінпроцесу. За час експерименту було здобуто досвід, що буде використаний при переході на ведення адмінсправ у електронній формі.

До речі, через те, що сучасні технології максимально застосовуються у всіх сферах діяльності, змінюється і структура апарату суду. Наприклад, якщо раніше у нас відділ інформаційних технологій і управління документального забезпечення були окремими підрозділами, то тепер створено управління інновацій, до якого входять три підрозділи. Фахівці відділу адміністрування загальнодержавних реєстрів та баз даних уносять усі дані про справи, реєструють кореспонденцію, що надходить до суду, здійснюють автоматизований розподіл справ. Відділ інноваційного розвитку і сектор адміністрування автоматизованих систем забезпечують впровадження електронного документообігу, застосування сучасних методів опрацювання інформації, розроблення організаційно-розпорядчих документів, пов’язаних із автоматизованою системою документообігу суду, вносять пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності суду.

Якщо раніше працівник апарату у віконці забирав документи у відвідувача і передавав їх на реєстрацію до відділу, то тепер цей же працівник проводить їх первинну реєстрацію, вносить відомості до комп’ютерної бази даних. Все робиться для громадян, які звертаються до суду.

Ще один підрозділ — відділ інформаційних технологій та захисту інформації — займається побудовою, оновленням та модернізацією інформаційних систем суду, стежить за належною роботою техніки у залах судових засідань. Усі 6 залів засідань обладнані технікою з підтримкою звукозапису, з них 3 зали додатково — технікою для проведення засідань в режимі відеоконференції.

Сучасні технології, впроваджені у суді, спрощують доступ до судочинства. Навіть такі зручності, як створення для громадян робочого місця у суді, обладнаного комп’ютером та принтером, щоб можна було відредагувати документи, роздрукувати їх, також сприяють підвищенню поваги і довіри.

Оскільки останнім часом зросло навантаження на кожного суддю, виникла необхідність збільшити кількість працівників для забезпечення роботи суддів. Нині за кожним суддею закріплені помічник, додатковий помічник, консультант суду та секретар судового засідання. Я згадую, як на момент створення суду штатним розписом був передбачений тільки один помічник, а секретар судового засідання був закріплений за всією колегією суддів, що складалася з 5 осіб.

«З досвідом України в розбудові адмін’юстиції знайомилися фахівці з пострадянських і постсоціалістичних країн»

— Скільки суддів працювало у ВАС протягом 15 років?

— За час роботи до штату суду було зараховано 99 суддів. Нині працюють 37, з яких троє перебувають у відпустці по догляду за дитиною, одна відряджена до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 54 судді звільнилися у зв’язку з поданням заяви про відставку, 8 — з інших причин (за власним бажанням, у зв’язку з переведенням).

— Скільки зараз працівників апарату?

— 301 працівник, з них 235 держслужбовців, у патронаті — 35 помічників, 22 додаткові помічники та 9 працівників, які виконують функції обслуговування. Втратити цих людей не можна. По-перше, вони мають великий досвід роботи в суді, працюють, як чіткий механізм у швейцарському годиннику. По-друге, держава вже вклала кошти в підвищення їх кваліфікації. Наше управління кадрів чітко стежить, щоб усі співробітники постійно проходили навчання у Національній школі суддів, Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові, Національному агентстві з питань державної служби та інших закладах.

— Було ознайомлення з досвідом функціонування адмінсудів зарубіжних країн?

— Закордонні візити відбувалися за сприяння міжнародних партнерів, а фінансувалися переважно проектами міжнародної технічної допомоги. В умовах постійного дефіциту коштів державного бюджету це неоціненна допомога наших міжнародних партнерів. Координував співпрацю з ними відділ міжнародно-правового співробітництва ВАС, працівники якого вільно володіють іноземними мовами, обізнані в дипломатичних питаннях, міжнародному праві.

Співробітництво з міжнародними партнерами було зосереджено на таких основних напрямах, як вивчення зарубіжного досвіду та навчання суддів і працівників апарату з метою формування єдиної судової практики адмінсудів, покращення інституційних спроможностей суду, зокрема організації ефективної системи діловодства у суді.

Ця робота почалася в умовах, коли система адмінсудів проходила етап становлення, а більшість судів навіть не мали власних приміщень. ВАС розпочав активну співпрацю з такими партнерами, як РЄ, Європейський Союз, ОБСЄ, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Німецький фонд міжнародного правового співробітництва, Канадське агентство міжнародного розвитку (CIDA).

Паралельно ВАС налагоджував тісні двосторонні контакти з адмінсудами країн Європи (Німеччини, Франції, Польщі, Литви, Великої Британії та ін.). Цьому сприяли вступ ВАС у 2008 році до Міжнародної асоціації вищих органів адмін’юрисдикції (IASAJ), членами якої є більшість країн світу, а також співпраця з Асоціацією державних рад та вищих адміністративних юрисдикцій держав — членів ЄС. Українські судді могли брати участь у міжнародних конференціях і семінарах з актуальних для адміністративних судів питань.

Починаючи з 2005-го, ВАС відвідали близько 270 іноземних делегацій, здебільшого це були представники зарубіжних адміністративних і загальних судів. За організаційного сприяння ВАС зарубіжні делегації відвідують також апеляційні та окружні адміністративні суди. А ще ВАС та інші адмінсуди відвідували міжнародні місії (зокрема від ОБСЄ) щодо спостереження за виборами народних депутатів (у 2006, 2007, 2012 та 2014 роках) та Президента (у 2009—2010 та 2014-му).

— Наскільки мені відомо, переймати досвід створення адмін’юстиції приїжджали й до України.

— Так, ми цим пишаємося. З досвідом України в розбудові адмін’юстиції знайомилися фахівці з пострадянських і постсоціалістичних країн. Це судді Молдови, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Хорватії. Ефективним і обопільно корисним став новий формат співпраці — взаємне проведення стажувань суддів в адмінсудах Німеччини та України.

В рамках програм міжнародного співробітництва протягом 2005—2017 років ВАС спільно з партнерами організував 200 заходів (семінарів, круглих столів, міжнародних конференцій) у Києві та інших містах. У них брали участь судді ВАС і ВСУ, апеляційних і окружних адмінсудів, вітчизняні та іноземні експерти. Під час таких заходів вивчалися правові позиції ВАС щодо актуальних питань застосування КАС, інших актів законодавства, роз’яснювалися постанови пленуму ВАС для суддів апеляційних і окружних адмінсудів, а також відбувалося ознайомлення з передовим іноземним досвідом і міжнародними стандартами.

— Що отримав ВАС від участі в проекті Twinning ЄС «Підвищення ефективності та якості управління адміністративних судів в Україні»?

— Це був важливий новий формат міжнародної співпраці. Проект був запроваджений протягом 2011—2013 років спільно з Державною радою Франції, Верховним адміністративним судом Литви та Національною судовою адміністрацією Швеції. Його реалізація дала нам можливість застосувати комплексний підхід до аналізу потреб ВАС та адмінсудів у різних сферах їх діяльності та вироблення відповідних рекомендацій для подальшого вдосконалення нашої роботи.

До речі, саме успішний досвід ВАС щодо здійснення у 2013 році в рамках проекту Twinning заходів щодо підготовки суддів-викладачів з питань застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ уможливив виділення урядом Канади, який високо оцінив наші результати та запропонував поширити цей досвід на всю судову систему України, коштів на реалізацію спільно з координатором проектів ОБСЄ в Україні та іншими національними партнерами широкомасштабного проекту «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя».

«У ВАС уже є певний досвід короткого і доступного викладення мотивувальної частини рішення в резонансних спорах»

— Законодавець дослухається до ваших пропозицій?

— На жаль, не завжди. Останнім часом дуже активно велася робота в рамках робочої групи та Ради з питань судової реформи при Президентові щодо підготовки нової редакції КАС.

Більшість наших напрацювань та пропозицій не були враховані. Втім, ми дійшли порозуміння щодо внесення таких новел до проекту, як запровадження нового інституту — «Електронного суду», який відповідно до закону забезпечує в електронній формі обмін документами (їх надсилання та отримання) між судами, між судом та учасниками процесу, а також фіксування процесу і участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Також для забезпечення однакового застосування законів при вирішенні справ проектом ураховано наші пропозиції щодо введення таких інститутів у адмінсудочинстві, як розгляд типових та зразкових справ (тобто врахування судами нижчих інстанцій практики судів вищого рівня).

Достатньо вдало розкритий і запропонований ВАС інститут мирового вирішення судової справи також знайшов відображення в проекті кодексу.

Протягом 15 років ВАС підготував та опрацював понад 620 законопроектів, спрямованих на подальший розвиток та вдосконалення адмінсудочинства, взяв участь у роботі над майже 80 проектами нормативно-правових актів стосовно внесення змін до КАС, які в більшості випадків були враховані або підтримані Верховною Радою.

— Останнім часом велика увага приділяється публічності судів і служителів Феміди. Судді ВАС готові виходити в публічну площину і пояснювати свої рішення доступною мовою для суспільства?

— Думаю, так. Скажу більше: в КАС (в редакції 2005 року) в статті щодо гласності та відкритості судових процесів були закріплені прогресивні на той час норми: запроваджено доступність до судових засідань як представників ЗМІ, так і вільних слухачів. Для проведення відео- і фотофіксації потрібно було лише клопотання від журналістів. У 2010-му до закону «Про судоустрій і статус суддів» увійшла норма про гласність і відкритість у такій редакції, яка була в КАС.

А з 2015 року проводити фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів дозволено без отримання окремого дозволу суду, лише з урахуванням деяких обмежень, установлених законом: якщо позивач, який не є представником влади, проти цього.

ВАС був одним з перших судів, де почали публікувати списки справ, призначених до розгляду. Також саме за ініціативою ВАС у всіх адмінсудах нижчих інстанцій були введені посади прес-секретарів або за окремими спеціалістами були закріплені обов’язки щодо забезпечення взаємодії суду зі ЗМІ. Згодом цю практику запроваджено в усіх судах.

У ВАС уже є певний досвід короткого і доступного викладення мотивувальної частини рішення в резонансних спорах. Плануємо над цим працювати більш активно. Спеціалісти прес-служб судів зараз працюють і як криз-менеджери, котрі пропонують варіанти реагування на критику в бік судів, пишуть публічні заяви.

Взагалі вважаю, що в залах засідань мають бути місця для представників ЗМІ, щоб вони могли бути присутніми без згоди сторін і суду, крім закритого засідання.

«В адмінсуди йдуть сміливі»

— Хотілося б ще повернутися до питання судової реформи. З огляду на оптимізацію судової системи чи є необхідність в існуванні окружних адмінсудів? Адже їх можна об’єднати з місцевими загальними та господарськими судами, так само як були об’єднані 4 касаційні суди.

— У системі адмінсудів працювати дуже складно. В адмінсуди йдуть сміливі. Згадайте: для участі в конкурсі на посади в КАС у складі ВС заяви подали найменше кандидатів. Адже в адмінсуді вирішуються спори з владою: ВР, Президентом, Урядом, ВРП, ВККС, розглядаються виборчі спори. Тому, думаю, ця система має бути окремою. Це свідчитиме про незалежність цих судів.

— Чи з’являться в майбутньому вузькоспеціалізовані установи: податкові чи соціальні суди? Вони потрібні нашій державі та громадянам?

— Сумніваюся у доцільності створення таких вузькоспеціалізованих судів. Думаю, що адмінсуди справляються з вирішенням таких спорів. Робити таку розгалужену систему судів — це зайве, навіть з огляду на те що це впливатиме на бюджетні витрати на утримання цих судів, матеріально-фінансове забезпечення суддів. В окремих європейських країнах такі суди діють, але їх вже приєднують до адмінсудів.

— Якби можна було повернутися в минуле на машині часу, то яку подію в історії розвитку адмін’юстиції змінили б?

— На мій погляд, із самого початку система адмінсудів мала бути відокремленою. А це означає: адмінспори не передавати місцевим загальним судам як адміністративним і не створювати судової палати в адмінсправах у ВСУ. Це все робилося тимчасово. Але тимчасове часто стає постійним.

Судова палата в адмінсправах ВСУ засновувалася для початку, згодом її мали ліквідувати, а ВАС мав бути єдиною касаційною інстанцією для розгляду адмінспорів. Так само й місцеві загальні суди як адміністративні стали такими тимчасово — для розгляду виборчих спорів щодо уточнення списків виборців. Однак із часом до цих судів законодавець почав відносити багато інших спорів. На мій погляд, адмінсуди мають бути відокремлені від інших і виконувати свої функції самостійно.