Якість в умовах перевантаження
Судам указали на необхідність посилити роботу щодо впровадження міжнародних стандартів у сфері судочинства та активніше застосовувати практику ЄСПЛ. На цьому наголосив Пленум ВССУ в постанові №2, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Постанова
8 вересня 2017 року м.Київ №2
Про стан здійснення правосуддя судами цивільної і кримінальної юрисдикцій у І півріччі 2017 року
Заслухавши та обговоривши доповідь голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Гулька Б.І., заступників голови ВСС Червинської М.Є. та Кравченка С.І. про підсумки роботи судів щодо розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення у І півріччі 2017 року, пленум ВСС зазначає про те, що робота судів у І півріччі 2017 року в цілому була спрямована на забезпечення ефективного здійснення права на судовий захист, покращення якості та доступності правосуддя.
Попри кадрові, фінансові, організаційні та інші складності в роботі, судам загальної юрисдикції в цілому вдавалося забезпечувати в розумні строки справедливий, якісний, належний розгляд переважної більшості справ, тобто упродовж звітного періоду робота судів щодо здійснення правосуддя виконувалась на належному рівні.
У І півріччі 2017 року до місцевих загальних судів надійшло 1364 тис. справ і матеріалів, що на 2,3% більше порівняно з І півріччям 2016 року. Усього на розгляді у І півріччі 2017 року перебувало 1 млн 687 тис. справ і матеріалів. Розглянуто 1 млн 275 тис. справ і матеріалів, нерозглянутими залишились 24,4% справ і матеріалів, що перебували у провадженні (412,1 тис.).
Середньомісячне надходження на суддю місцевого загального суду (відповідно до штатної чисельності) становило 56,3 справ і матеріалів, тобто навантаження в судах першої інстанції збільшилось на 2,4% порівняно з І півріччям 2016 року (55 справ і матеріалів). При цьому з урахуванням фактично працюючих суддів такі показники значно більші, і кожен суд їх аналізував.
На розгляді апеляційних судів у І півріччі 2017 року перебувало 194 тис. справ і матеріалів, з них протягом звітного періоду надійшло 170,5 тис., що на 16,7% більше порівняно з І півріччям 2016 року, розглянуто 165,2 тис. справ і матеріалів. Залишились нерозглянутими 28,7 тис., або 14,8%.
Середньомісячне надходження на суддю апеляційного суду збільшилось та становило 19,5 справ і матеріалів, що на 16,8% більше порівняно з І півріччям 2016 року (16,7 справ і матеріалів). При цьому з урахуванням фактично працюючих суддів апеляційних судів такі показники значно більші.
У І півріччі 2017 року до ВСС надійшло майже 31,9 тис. касаційних скарг, справ, заяв, клопотань, що на 17,7% менше порівняно з І півріччям 2016 року (І півріччя 2016 року — 38,7 тис., І півріччя 2015 року — 39 тис.). При цьому кількість працюючих суддів ВСС також значно зменшилась: з 82 у I півріччі 2016 року до 63 на I півріччя 2017 року, а отже, навантаження значно зросло. Розглянуто 24,8 тис. справ і матеріалів, або 60% тих, що перебували на розгляді. Залишок нерозглянутих справ і матеріалів становив 19,3 тис., або 40% тих, що перебували на розгляді (у I півріччі 2016 року цей показник становив 12,9 тис., або 26,9%), з них 3,3 тис. залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.
Середньомісячне надходження на одного суддю судової палати у цивільних справах ВСС у І півріччі 2017 року збільшилося і становило 148,5 касаційних скарг, справ та заяв, що на 12% більше порівняно з І півріччям 2016 року (І півріччя 2016 року — 132,6, І півріччя 2015 року — 117,7).
Середньомісячне надходження на одного суддю судової палати у кримінальних справах ВСС становило 33,6 справ і матеріалів, що на 5,3% більше порівняно з І півріччям 2016 року (І півріччя 2016 року — 31,9, І півріччя 2015 року — 34).
У І півріччі 2017 року місцеві загальні суди розглянули понад 443 тис. справ і матеріалів цивільного судочинства, апеляційні суди переглянули 35,3 тис. судових рішень у цивільних справах; з них скасовано 41,6% переглянутих судових рішень, змінено — 5,8%.
Найбільша питома вага скасованих рішень, переглянутих в апеляційному порядку, у місцевих судах Вінницької (42%), Кіровоградської (41,9%), Чернівецької (41,4%) та Житомирської (40,9%) областей. Середній показник в Україні становить 34,6%. Найменше від кількості переглянутих в апеляційному порядку скасовувались рішення у місцевих судах Волинської (28,4%), Донецької (м.Маріуполь) (28,7%) та Харківської (30%) областей.
У провадженні ВСС у І півріччі 2017 року перебувало (з урахуванням витребуваних справ) 39,6 тис. касаційних скарг, справ, заяв, клопотань про визначення підсудності, що розглядаються в порядку цивільного судочинства (з них 19,4 тис. касаційних скарг), надійшло 26,1 тис., що на 18,5% менше порівняно з І півріччям 2016 року (32,1 тис.). Розглянуто 16,2 тис. касаційних скарг у цивільних справах, залишок нерозглянутих становить 3,1 тис., з яких більшість залишено без руху для усунення недоліків (2 697).
У І півріччі 2017 року ВСС скасував 1,5 тис. рішень, ухвалених місцевими загальними та апеляційними судами, що становить 11,2% касаційних скарг, які надійшли на ці рішення (13,6 тис.), що на 7,1% менше порівняно з І півріччям 2016 року (18,3%). Скасовано 298 процесуальних ухвал, або задоволено 10,1% касаційних скарг, поданих до ВСС на ці ухвали, що на 2,5% менше порівняно з І півріччям 2016 року (12,6%).
Найбільше скасовано рішень (від кількості зареєстрованих касаційних проваджень за касаційними скаргами), що надійшли з Вінницької (14,1%), Чернігівської (13,9%), Луганської (13,1%) і Кіровоградської (13%) областей. Найменша кількість скасованих рішень в судах Миколаївської (8,7%) та Черкаської (9,2%) областей. Середній показник в Україні становить 11,8% (І півріччя 2016 року — 19,4%).
На розгляд Верховного Суду України у І півріччі 2017 року надійшло майже 1,3 тис. заяв про перегляд судових рішень у цивільних справах, з них допущено до провадження та витребувано 195 справ. Усього у ВСУ у зазначеному періоді перебувало на розгляді 200 ухвал ВСС у цивільних справах, розглянуто 173 ухвали, з них скасовано 110, або задоволено 8,5% заяв про перегляд судових рішень у цивільних справах, що надійшли до ВСУ (1298), або 0,4% розглянутих ВСС справ.
У звітному періоді місцеві загальні суди відповідно до Кримінального процесуального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року розглянули 438,8 тис. кримінальних справ (проваджень), з яких 617 кримінальних справ розглянуто відповідно до КПК 1960 року. Із постановленням вироку розглянуто 40,9 тис. кримінальних справ (проваджень), з них 40,7 тис. — відповідно до КПК. Із затвердженням угоди постановлено 8,8 тис. вироків, що становить 21,5% розглянутих кримінальних проваджень із постановленням вироку.
Із порушенням строків, установлених КПК, місцевими загальними судами розглянуто 5,8 тис. матеріалів кримінального провадження.
Слід зазначити, що в режимі відеоконференції судове провадження здійснювалось місцевими загальними судами під час розгляду 4,9 тис. кримінальних проваджень, апеляційними судами — 1,4 тис. кримінальних проваджень. Суди присяжних розглянули 14 кримінальних проваджень.
В апеляційному порядку відповідно до КПК та КПК 1960 року переглянуто 24,6 тис. кримінальних справ (проваджень) за апеляційними скаргами, з них 12,2 тис. — за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів.
Якість розгляду кримінальних справ у І півріччі 2017 року дещо покращилась. Так, апеляційними судами залишено без змін судові рішення щодо майже 13 тис. осіб, або 56,8% осіб, стосовно яких переглядались судові рішення (І півріччя 2016 року — 53,4%), щодо 8,1 тис. осіб, або 35,2%, судові рішення скасовано (І півріччя 2016 року — 37%) та стосовно 1,8 тис. осіб, або 8%, — змінено.
Найбільша кількість осіб, стосовно яких скасовано вироки місцевих судів, від кількості осіб, щодо яких вироки переглянуто в апеляційному порядку, у місцевих судах Херсонської (52%), Луганської (46,2%) та Тернопільської (40,2%) областей; найменша — у місцевих загальних судах Чернівецької (14,8%) та Полтавської (16,7%) областей. Середній показник в Україні становить 30,9%.
Кількість клопотань про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції відповідно до ст.34 КПК у І півріччі 2017 року збільшилась на 2,8 тис., або на 63,8%, та становила 7,2 тис. (у І півріччі 2016 року — 4,4 тис.), з них 6,1 тис. задоволено.
На розгляді ВСС упродовж І півріччя 2017 року перебувало 345 клопотань (подань) про направлення справ (кримінальних проваджень) з одного суду до іншого (надійшло 335), 334 з яких розглянуто.
У звітному періоді на розгляді ВСС знаходилось понад 8,6 тис. касаційних скарг, справ, заяв, клопотань та матеріалів кримінального провадження, надійшло 5,7 тис. (з них касаційних скарг — 4,2 тис.), що на 4,5% менше порівняно з І півріччям 2016 року (9 тис.).
Розглянуто з урахуванням повернених майже 6,3 тис. справ і матеріалів у кримінальних справах (провадженнях), або 73% тих, що перебували на розгляді. Нерозглянутими залишились 2,3 тис. справ і матеріалів.
Протягом І півріччя 2017 року ВСС скасував і змінив судові рішення у кримінальних справах (провадженнях) щодо 545 осіб, з них скасовано і змінено вироки стосовно 233 осіб, або 36,2% осіб, стосовно яких переглянуто вироки (скасовано вироки стосовно 186 осіб, або 28,9% (I півріччя 2016 року — 412 осіб, або 35,2%)).
Найбільше за результатами розгляду касаційних скарг скасовувались вироки місцевих загальних судів Чернівецької (58,3%), Волинської (54,5%), Харківської та Черкаської (по 50%), Одеської (41,7%) областей; найменше скасованих вироків у судах Миколаївської (11,8%), Житомирської (15%), Хмельницької (20,8%) та Рівненської (22,2%) областей. Слід зазначити, що у Тернопільській області скасованих вироків місцевих загальних судів не було. Середній показник в Україні становить 31,7%.
Найбільший відсоток осіб, щодо яких за касаційними скаргами ВСС скасував вироки апеляційних судів, в Івано-Франківській (66,7%), Херсонській (60%), Волинській (50%) та Чернігівській (40%) областях; найменше таких осіб у Запорізькій (8,3%), Житомирській, Миколаївській та Хмельницькій (по 14,3%) областях і м.Києві (12,5%). Водночас необхідно відмітити, що в апеляційних судах Луганської, Львівської, Одеської, Харківської, Чернівецької областей протягом І півріччя 2017 року не було жодного скасованого вироку. Середній показник в Україні становить 21,7%.
Протягом I півріччя 2017 року ВСУ переглянув 13 ухвал ВСС у кримінальних справах, із них скасував 2 ухвали з направленням справи до суду касаційної інстанції (1 повністю та 1 частково), що становить 0,9% заяв про перегляд судових рішень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у кримінальних справах, які подано до ВСУ (220); зазначені ухвали скасовано з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (крім питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання).
З урахуванням навантаженості на суди, їх неукомплектованості незначна кількість судових помилок не є тим кричущим недоліком, який свідчив би про неналежну якість судочинства. Водночас будь-які судові помилки є неприпустимими та мають прискіпливо аналізуватися судом і передусім суддями, які їх допустили. Суд касаційної інстанції повинен вживати передбачених законом превентивних заходів для недопущення таких випадків у майбутньому.
Протягом звітного періоду ВСС, крім безпосереднього відправлення правосуддя, також здійснював інші повноваження, визначені законом «Про судоустрій і статус суддів», щодо формування правильної та однакової судової практики.
Так, з урахуванням обставин, пов’язаних з прийняттям нового закону «Про судоустрій і статус суддів», у І півріччі 2017 року прийнято одну постанову пленуму ВСС «Про підсумки роботи судів цивільної і кримінальної юрисдикцій у 2016 році та завдання на 2017 рік». Також для забезпечення єдності судової практики та надання методичної допомоги судам нижчого рівня ВСС підготував понад 20 інформаційних листів, узагальнень, аналізів судової практики у цивільних та кримінальних справах, зокрема «Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних», «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов’язані з корупцією», «Про обрання неповнолітнім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та забезпечення першочергового судового розгляду кримінальних проваджень стосовно цієї категорії осіб», «Про розгляд судами питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах», «Про деякі питання, пов’язані з відновленням втраченого провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО», «Про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України (ст.2571 ЦПК)».
Усі зазначені документи розміщені на офіційному веб-сайті ВСС та надіслані судам для врахування при відправленні правосуддя.
Під час розроблення рекомендаційних роз’яснень, узагальнень, аналізів, інформаційних листів з питань правильного та однакового застосування законодавства враховано думки провідних науковців, які беруть активну участь в роботі Науково-консультативної ради ВСС. Крім того, члени Науково-консультативної ради ВСС у I півріччі 2017 року надали 15 наукових висновків з окремих актуальних питань правозастосування, у тому числі стосовно розгляду конкретних справ.
Слід зазначити, що, незважаючи на об’єктивні та суб’єктивні обставини і ситуацію, яка склалася у зв’язку із судовою реформою, судові палати з розгляду цивільних і кримінальних справ за участю пленуму ВСС з метою забезпечення єдності судової практики розпочали роботу над кількома узагальненнями й аналізами судової практики з розгляду певних категорій справ, зокрема, «Про деякі питання застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»; «Про судову практику розгляду спорів про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні»; «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», «Про застосування норм законодавства у кримінальних провадженнях щодо постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови».
Вони включені до плану роботи ВСС на II півріччя 2017 року, який доведено до відома апеляційних судів, які мали узгодити з ним свої плани роботи.
З урахуванням впливу якості законодавства на ефективність відправлення правосуддя ВСС протягом І півріччя 2017 року підготував 19 висновків з відповідними зауваженнями та пропозиціями до законопроектів, які стосуються судоустрою, статусу суддів, а також окремих положень матеріального та процесуального законодавства. Зокрема, значну роботу проведено щодо аналізу проекту Цивільного процесуального кодексу та змін до Кримінального процесуального кодексу, формування зауважень і рекомендацій до них. Слід зазначити, що більшість наданих пропозицій врахована Радою з питань судової реформи, в роботі якої брали активну участь судді ВСС.
Разом з тим пленум ВСС зазначає, що робота судів цивільної та кримінальної юрисдикцій потребує стабільності та підвищення ефективності.
Зокрема, зважаючи на певну обмеженість і винятковість процесуальних повноважень суду апеляційної інстанції у цивільних справах (наприклад, неможливість скасування рішень судів першої інстанції з направленням справ на новий судовий розгляд), суди першої інстанції іноді допускають зловживання, порушуючи норми процесуального законодавства, які неможливо виправити на стадії апеляційного провадження і які нерідко виправляються на стадії касаційного провадження, що призводить до створення суб’єктам права штучних перешкод на шляху ефективного судового захисту.
До того ж суди апеляційної інстанції не завжди виконують покладені на них процесуальними законами повноваження щодо виправлення помилок судів першої інстанції, вивчення й узагальнення судової практики та надання місцевим судам належної методичної допомоги в застосуванні законодавства. Як наслідок, такі помилки виправляються в суді касаційної інстанції, що призводить до перенавантаження ВСС та суттєво відволікає суддів від виконання інших передбачених законом функцій і повноважень.
Останнім часом досить загрозливих масштабів набуває проблема кадрового забезпечення судів, яка суттєво впливає на своєчасність, ефективність судового захисту та навантаження на суддів.
У судах, де тривалий час багато посад суддів є вакантними або працюють судді, які не мають повноважень здійснювати правосуддя, знаходиться під загрозою можливість реалізації права людини на справедливий суд, а інколи і права на доступ до правосуддя (наприклад в Яремчанському міському суді Івано-Франківської області, Жидачівському районному суді Львівської області, Карлівському та Лохвицькому районних судах Полтавської області, Радивилівському районному суді Рівненської області, Нововодолазькому районному суді Харківської області, Скадовському районному суді Херсонської області, Путильському районному суді Чернівецької області, Куликівському районному суді Чернігівської області). Така ситуація негативно впливає на оперативність і якість здійснення судочинства, штучно збільшує навантаження на інших працюючих суддів. Зволікання з вирішенням цієї проблеми неминуче призведе до збільшення кількості рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України, в яких може бути констатовано порушення розумних строків розгляду справи судом.
Не можна оминути увагою і таку особливо гостру проблему, як організація роботи судів у Донецькій та Луганській областях. Поряд з організаційними питаннями забезпечення здійснення судочинства продовжують існувати і проблемні аспекти недостатньої правової регламентації процесуальних питань, пов’язаних з відновленням матеріалів судових справ, які втрачено, виданням копій судових рішень у тих справах, які зберігалися в судах в районі проведення антитерористичної операції, в яких неможливо здійснювати правосуддя, або ж у судах, які знаходяться на тимчасово окупованій території, що негативно впливає на можливість виконання рішення суду.
Незважаючи на викладене, ВСС ще недостатньо зробив для забезпечення однакового та правильного застосування законодавства й надання судам нижчого рівня методичної допомоги. У зв’язку із цим необхідно активізувати роботу судових палат та Науково-консультативної ради ВСС у відповідному напрямі.
Пленум ВСС наголошує на необхідності покращення стану відправлення правосуддя в судах, а також якості судових рішень, що ними ухвалюються, оскільки матеріали судової практики свідчать про окремі недоліки в роботі судів цивільної і кримінальної юрисдикцій, зниження рівня відповідальності деяких суддів за результати здійснення правосуддя, зокрема за недотримання процесуальних строків розгляду справ, що стало підставою для відповідних скарг і звернень.
Пленум ВСС звертає увагу на необхідність вжиття судами цивільної і кримінальної юрисдикцій відповідних організаційних заходів для термінового розгляду судових справ, строки розгляду яких порушено, посилення контролю за дотриманням процесуальних строків розгляду справ суддями місцевих судів.
Пленум ВСС
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Доповідь голови ВСС Гулька Б.І., заступників голови ВСС Червинської М.Є. та Кравченка С.І. про підсумки роботи судів щодо розгляду цивільних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення у І півріччі 2017 року взяти до відома.
2. Судам цивільної та кримінальної юрисдикцій:
продовжувати здійснювати заходи, визначені постановою пленуму ВСС «Про підсумки роботи судів цивільної і кримінальної юрисдикцій у 2016 році та завдання на 2017 рік» від 3.02.2017 №1;
вивчати положення проекту закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким також пропонується внесення змін до низки законів, у тому числі до КПК, прийнятого Верховною Радою в першому читанні 20.06.2017 (реєстраційний №6232);
розробляти заходи, спрямовані на формування позитивного іміджу суду шляхом висвітлення діяльності судів цивільної і кримінальної юрисдикцій у засобах масової інформації, участі в семінарах, конференціях, круглих столах тощо; активно впроваджувати заходи, схвалені Комунікаційним комітетом системи правосуддя у Концепції прямих зв’язків судів з громадськістю.
3. Головам місцевих і апеляційних судів цивільної та кримінальної юрисдикцій:
сприяти забезпеченню права громадян на доступ до правосуддя, систематично проводити обговорення питань організації роботи судів та суддів;
посилити роботу з упровадження в діяльність відповідних судів міжнародних стандартів у сфері судочинства, захисту прав та свобод людини, активніше застосовувати в судових рішеннях практику Європейського суду з прав людини;
інформувати ВСС про виконання цієї постанови.
Звернути особливу увагу голів апеляційних судів Вінницької, Кіровоградської, Чернівецької та Житомирської областей (цивільна юрисдикція), голів апеляційних судів Херсонської, Луганської та Тернопільської областей (кримінальна юрисдикція) на якість здійснення судочинства.
4. Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ:
провести ряд круглих столів, семінарів, конференцій з актуальних питань правозастосування;
вживати заходів для забезпечення захисту незалежності суддів та запобігання втручанню в їх професійну діяльність;
звернутися до Президента, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів із проханням вжити невідкладних заходів щодо вирішення проблеми кадрового забезпечення судів.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на секретаря пленуму ВСС.