Закон і Бізнес


Слово — засіб просування

Як стати знаменитим і багатим: поради для партнерів і піарників юрфірм


В одних юрфірмах хочуть бачити в піарнику майстра на всі руки, в інших — менеджера з продажу.

№36 (1334) 23.09—29.09.2017
Аліна МИХАЙЛОВА, право.ру
42161

Які способи просування юридичних фірм ефективні сьогодні? Як піарникам побудувати відносини із журналістами, щоб коментарі юристів з’являлися на сторінках видань? Ці питання обговорили експерти на конференції «Маркетинг юридичної фірми 4.0».


«Втулка і спиця»

Спеціальний гість заходу, організованого порталом право.ru, — засновник одного з найбільших юридичних агентств з маркетингу і зв’язків з громадськістю в США Edge Legal Marketing Емі Джерс розповіла про маркетингові прийоми, що використовуються в її країні.

Так, більшість великих американських юрфірм застосовують модель, яку умовно можна назвати «втулка і спиця». Мова йде про те, щоб визначити основний офіс — втулку, де приймаються всі маркетингові рішення. Цей центр повинен забезпечити співпрацю всіх інших офісів фірми та єдину стратегію їх роботи. Зазвичай центр управління перебуває там, де було засновано юрфірму. Решта офісів — спиці — використовують розроблену стратегію.

Юристи США не нехтують прямою платною рекламою в Інтернеті й на рекламних щитах. За словами Е.Джерс, така реклама особливо ефективна в аеропортах і ліфтах великих бізнес-центрів. «Також результативним інструментом маркетингу є участь у конференціях і ділових заходах. Проте це дороге задоволення: членський внесок за участь може сягати $20000», — повідомила експерт.

Можливо, саме тому маркетологи США вважають публікації юристів найбільш ефективним способом просування юрфірм. «Ми зводимо наших клієнтів із журналістами. Тому в мене в компанії є спеціальний співробітник, який вибудовує відносини юристів зі ЗМІ», — розповіла Е.Джерс.

Лаконічність — сестра таланту

Як наголошувалося на конференції, в Росії та інших країнах СНД публікація теж є гарним засобом просування. Якісна експертиза, яку юристи-консалтери демонструють у ЗМІ, підтверджує вибір юрфірми для старих клієнтів і привертає нових.

При підготовці статті редакції спеціалізованих видань і порталів віддають перевагу експертним коментарям, написаним легкою і цікавою мовою. Наприклад, фразу «Дане положення нормативно-правового акта розроблене так, щоб повністю мінімізувати ризик притягнення до кримінальної відповідальності у вигляді реального позбавлення волі особи, котра займається підприємницькою діяльністю» навряд чи хто осмислить з першого разу. Її можна викласти набагато простіше, не спотворивши при цьому суті: «Норма закону виписана так, щоб за нею підприємця не можна було посадити у тюрму».

Юристам радять у коментарях уникати канцеляризмів, штампів, об’ємних цитат, шаблонних відповідей. А піарникам — потурбуватися про зручність роботи журналіста з коментарем. Наприклад, не присилати коментар у файлі, що вимагає спеціальної програми для прочитання, а зображення поміщати всередину тексту.

Ідеальний обсяг — кілька абзаців (1000—1500 знаків. — Прим. ред.). І журналістам, і читачам важко сприймати коментар на три сторінки, особливо якщо 2,5 з них — цитати закону, судового рішення або вже опублікованої статті. Краще написати про ставлення до аналізованої норми, про те, як вона працює на практиці, які проблеми виникають при її застосуванні.

Представники журналістського цеху також звернули увагу на те, що найкращий результат дає спільна робота з піарниками. І порадили останнім: думайте про те, чого хочуть працівники пера, читайте видання, стежте за новинами у Фейсбуку. Часто журналісти пишуть про події, які будуть висвітлені найближчим часом, і готові розглянути додаткові коментарі.

Битва сприйняттів

На десерт гостей конференції чекала битва маркетологів відомих юридичних фірм. Перед кожним з двох учасників ставилося полемічне запитання, при відповіді на яке вони мали довести спроможність своєї позиції.

В ході дискусії, наприклад, зачіпалося питання місця маркетолога в юрфірмі. Часто перед ним ставлять такі завдання: організовувати заходи, брати участь у рейтингах, писати прес-релізи, складати рекламні матеріали, вести сайт. Але, на думку деяких експертів, це не маркетинг. Такі завдання може виконувати будь-хто.

Маркетолог — це людина, яка розробляє власну стратегію: досліджує ринок і конкурентів, відповідає за програму лояльності, розробляє стратегію просування в Інтернеті, ініціює нові послуги і сервіси. По суті, це вже молодший партнер фірми, який говорить з партнерами на одному рівні.

Також існує позиція, що головне завдання маркетолога — це якісний сервіс для партнерів. Адже сьогодні маркетологу вкрай складно стати на один рівень з партнером. Це станеться тільки в тому випадку, якщо він приносить гроші й приводить клієнтів, пропонує унікальну послугу. Правда, симпатії присутніх у переважній більшості виявилися на боці першого твердження.

Стосовно того, чи можуть ребрендинг і ренеймінг стати ліками від усіх проблем, більшість учасників підтримали думку, що зміна імені або логотипу не панацея, хоч і дуже важливий процес. Назва — це те, за що чіпляється свідомість споживача, перше враження. Людина не може тримати в голові більш як сім брендів одночасно. Тому маркетинг — це не битва продуктів, це битва сприйняттів.

 

КОМУНІКАЦІЯ

Сім шкідливих порад

Ганна Заніна, 
керівник арбітражної групи ІД «Коммерсант»

1. Знати, як звати журналіста, в якому виданні він працює, необов’язково. Помиліться в імені, назві газети, переплутайте чоловіка із жінкою — і вас точно запам’ятають.

2. Знати спеціалізацію конкретного журналіста теж необов’язково. Якщо він пише про арбітражні спори, надішліть йому прес-релізи про кримінальну справу. Йому буде цікаво. Покликати журналіста на прес-сніданок не на його тему — теж гарна ідея. Хай дізнається щось нове.

3. У прес-релізі не згадуйте деталей. Напишіть у цілому, що сталося щось важливе. Якщо журналіст профі — він повинен здогадатися, про що мова. Врешті-решт він може подзвонити й уточнити, адже це йому потрібні новини, а не вам. Для контакту завжди залишайте тільки міський телефон, за яким можна додзвонитися, знаючи внутрішній номер абонента.

4. Якщо ваша новина все ж таки зацікавила видання, почастіше смикайте журналіста. Цікавтеся кожну годину, коли вийде стаття, запитуйте, хто дасть експертні коментарі й що в них написано. Якщо вам відмовляться показати статтю перед випуском — смертельно ображайтеся. Адже внутрішня політика видань вас не стосується.

5. Обурюйтеся через те, що до вас не звертаються по коментарі. Несамовито й голосно! Залякуйте! Має спрацювати. Не потрібно пропонувати цікаві інформприводи. Журналіст сам повинен здогадатися, адже ваші спікери унікальні і більше ніхто у всьому світі не зможе прокоментувати стандартний спір про стягнення боргу.

6. Наполягайте, щоб у статті всі букви в найменуванні вашої фірми писали ВЕЛИКИМИ. І слово «Фірма» теж із заголовної. У вас же так у статуті написано.

7. Вкажіть усі можливі посади, нагороди, премії та інше вашого спікера. І вимагайте, щоб у статті були згадані всі його регалії. Як це просто «партнер»? А як же другий помічник третього заступника колишнього керівника банку?