Мирне врегулювання
Чи приживеться в Україні медіація як альтернатива судочинству?
Нині суди в нашій країні дуже перевантажені. Про те, як осучаснити вітчизняне судочинство, дискутували міжнародні фахівці. Одним з альтернативних методів пропонують запровадити та поширити практику медіації.
Перейняти досвід
На конференції «Суди і вирішення спорів у режимі он-лайн: покращення доступу до правосуддя в Україні», організованою програмою USAID «Нове правосуддя», висвітлювалися питання застосування он-лайн-урегулювання спорів на прикладах інших країн, Також чимало уваги приділили альтернативним способам урегулювання спорів.
Керівник програми Девід Вон та директор офісу з питань демократії та врядування USAID Томас Уайт наголосили на актуальності тематики заходу та висловили сподівання, що результатом роботи конференції стане напрацювання рекомендацій щодо розвитку он-лайн-урегулювання спорів в Україні.
Зокрема, Д.Вон назвав медіацію вагомим напрямом розвитку правової системи. Але, щоб вона запрацювала потужніше, на думку експерта, потрібно внести зміни до процесуальних кодексів.
Між іншим, керівник програми стверджує, що досвід Канади показав: дуже важливо мати ґрунтовну законодавчу базу, на якій у подальшому можна розглядати взагалі різні варіанти альтернативного вирішення спорів, які не обмежуються тільки медіацією.
Що стосується пілотного впровадження різних механізмів альтернативного вирішення спорів, то неврегульованість на законодавчому рівні, на думку Д.Вона, не повинна зупиняти процес розвитку медіації. «Потрібно все одно впроваджувати її паралельно і дивитися, як вона працює, — заявив фахівець.
Зокрема, у приватному секторі можна відпрацьовувати та відточувати пробні проекти щодо он-лайн-урегулювання спорів, не маючи законодавчої бази із цього приводу. Прикладом може слугувати французька он-лайн-служба Demander Justice («Вимагай правосуддя»). Тож українцям радять наслідувати практику інших країн. Адже це сприятиме розвантаженню судів.
«Якщо ми хочемо зекономити час і ресурси, залучити громадськість на бік цих перетворень, то, звичайно, дуже важливо, щоб держава стала на бік цих процесів і все ж їх підтримала. Тоді он-лайн-вирішення спорів і власне медіація отримають належне визнання та будуть широко використовуватися», — констатував Д.Вон.
Думка змінилася
Костянтин Яремчук із Вінницького окружного адміністративного суду поділився досвідом застосуванням медіації як альтернативного способу вирішення спору в його установі. Ще років 6 тому суд було визначено пілотним у рамках запровадження медіаційної процедури. До речі, на той момент цей міжнародний досвід здавався не зовсім корисним, але згодом думка змінилася. Самі ж судді тепер уважають, що такий шлях у багатьох випадках є виправданим, розповів «ЗіБ» К.Яремчук.
Служитель Феміди певен, що завдяки медіації особи, які беруть у ній участь, є більш наближеними до суду та й реагують на медіатора по-іншому, ніж на суддю в судовому засіданні.
«На жаль, сьогодні ще зберігаються тенденції сприйняття судової установи більше як карального органу, ніж інституції, що стоїть на захисті прав громадян, і ті, хто звертається до суду, з обережністю ставляться до нього», — зазначив К.Яремчук.
Володар мантії вважає альтернативний спосіб вирішення спору ефективним знаряддям у наближенні суду до громадськості.
«Суддя-медіатор сідає зі сторонами за один стіл, вислуховує їх та намагається віднайти й запропонувати їм такий варіант виходу зі спірної ситуації, який би влаштував обох. Наприклад, це може відбуватись у невимушеній обстановці, за чашкою кави. У нас облаштована навіть спеціальна кімната для цього», — стверджує суддя-спікер.
К.Яремчук переконаний, що під час такої процедури медіатор має бути більше психологом, а вже потім — знавцем законів, аби сторони порозумілися, навіть не доходячи до суду, хоч фактично й перебувають у ньому. Якщо сторонам удається дійти згоди, тоді, аби легалізувати такі домовленості, суддя-медіатор у судовому процесі затверджує умови примирення шляхом постановлення ухвали. Однак, на жаль, сьогодні сторони не досить часто звертаються до такої процедури. Передусім тому, що на законодавчому рівні відсутні положення, які б визначали основні аспекти медіації.
«Одним із плюсів медіативного розгляду є те, що не потрібно проводити судові процедури. Відбувається економія ресурсів та часу. Загалом однозначно переваг в альтернативного способу більше, ніж недоліків», — запевнив К.Яремчук.
Суддя-спікер підкреслив, що при умові законодавчого врегулювання процедура медіації набуде значного поширення та застосовуватиметься на практиці.
ПРЯМА МОВА
Девід ВОН,
керівник програми USAID «Нове правосуддя»:
— Ми очікуємо, що закон про медіацію в Україні все ж таки буде прийнято. І це стане важливим чинником у розвитку альтернативного правосуддя. Проте треба розуміти, що проблема полягає не тільки в ухваленні закону. Велика необхідність є ще й у тому, щоб до чинного Кримінального процесуального кодексу було внесено зміни, які дали б можливість суддям відігравати більш активну роль на досудовому етапі розслідування.