Закон і Бізнес


Досвід приходить з обміном

У Чехії судді можуть займатися політикою, а в Словенії та Сербії немає відповідальності за порушення етичних норм


Судді з понад десяти країн, які зібралися в Празі для обговорення питань щодо комунікації, відповідальності та незалежності, зробили фото на пам’ять.

№36 (1334) 23.09—29.09.2017
Олександр САСЕВИЧ, голова комітету з питань комунікації (в тому числі ЗМІ) Ради суддів України, суддя Львівського окружного адміністративного суду
3757
3757

Угорські служителі Феміди не бачать необхідності у врегулюванні питання щодо користування суддями соціальними мережами. Водночас чеським володарям мантій забороняється коментувати незавершені судові процеси. Проте вони можуть виготовляти повний текст рішення до 60 днів та бути членами політичних партій. Крім того, багато країн визнає: наявність у Кримінальному кодексі України статті про відповідальність служителів Феміди за постановлення завідомо неправосудного рішення загрожує незалежності останніх.


Правила поведінки

Ці та інші питання обговорювали 7—8 вересня в Празі, де відбувся круглий стіл на базі інституту CEELI, який є незалежною некомерційною організацією, що дає професійну юридичну освіту і проводить тематичні тренінги ось уже 17 років для країн Центральної та Східної Європи. На заході судді з Албанії, Болгарії, Вірменії, Казахстану, Литви, Молдови, Румунії, Сербії, Словенії, США, Угорщини, України, Хорватії та Чехії обмінювалися досвідом щодо питань, актуальних для служителів Феміди кожної зі згаданих країн.

Так, обговорювалися міжнародні стандарти суддівської етики, проблеми виявлення конфлікту інтересів з урахуванням культурних факторів, питання участі служителів Феміди в політичному житті. Також не оминули важливі нині теми як для України, так і для інших держав: комунікація суддів зі ЗМІ та громадськістю, дисциплінарна відповідальність служителів Феміди.

У пострадянських країнах є дуже багато схожих негараздів. Основна проблема — низький рівень довіри до суддів. Свого часу з нею зіткнулись у США. Тому у квітні 1973 року там був ухвалений кодекс поведінки суддів, до якого потім уносилися зміни та доповнення.

Прикметно, що за своїм змістом вітчизняний Кодекс суддівської етики є дуже схожим на американський. Більше того, прийнятий Радою суддів України коментар до зазначеного документа викликав жвавий інтерес у присутніх.

«Поведінка суддів — понад усе» — така фраза, мабуть, і стала висновком обговорення питання етики судді. До речі, в більшості країн, представники яких брали участь у заході, за порушення етичних норм настає дисциплінарна відповідальність (за винятком Чехії, Словенії та Сербії).

Користування соцмережами

Створення й діяльність у складі РСУ комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів є кроком уперед органів суддівського самоврядування в Україні. За останній час цей структурний підрозділ ради зробив багато корисного і вкрай необхідного для судової системи. Зокрема, він постійно роз’яснює служителям Феміди, в яких ситуаціях виникає потенційний чи реальний конфлікт інтересів, як йому запобігти, як урегулювати.

Аналогічні комітети діють і в США, Литві, Молдові. Цікавим видається досвід Чехії. У цій країні діє Етичний суд Союзу суддів Чехії. Недавно був прийнятий нормативний документ — етичні межі поведінки судді в соціальних мережах. Чеські колеги розповіли, що прикладів участі суддів у соцмережах є достатньо, але не всі при цьому поводять себе гідно, як належить судді. Так, один зі служителів Феміди полюбляв писати націоналістичні статті в гумористичній формі на одному з веб-сайтів. При цьому не приховував своєї професійної належності.

Важливими є такі позиції, викладені в чеських етичних межах поведінки представника третьої гілки влади:

• будь-які виступи в соціальних мережах не повинні ставити під сумнів неупередженість судді;

• взагалі не коментуються незавершені судові процеси;

• суддя не дає консультацій;

• суддя повинен уникати політичних процесів та не давати їм оцінки.

З питанням присутності суддів у соцмережах стикаються всі країни, посланці яких приїхали на круглий стіл до Праги. Утім, служитель Феміди з Угорщини зазначив, що в його країні не бачать необхідності у врегулюванні питання користування суддями соцмережами. Він порівняв ці процеси з рухом на вулиці, під час якого всі повинні усвідомлювати свої права й обов’язки.

Не секрет, що й у нашій країні виникають питання про те, як судді мають поводити себе в соцмережах. Є навіть рішення РСУ щодо підготовки відповідного документа.

Про політику й навантаження

Гостро стоїть питання, пов’язане з незалежністю суддів, а саме — наявність у вітчизняному законодавстві ст.375 Кримінального кодексу. Серед країн — учасниць заходу аналогічні норми залишилися тільки ще в Словенії та Молдові. Більшість служителів Феміди визнали, що такі норми закону є прямим зазіханням на незалежність суддів, не відповідають європейським стандартам.

З огляду на те, як вітчизняні правоохоронні органи застосовують цю статтю, потрібно негайно розглядати питання про її вилучення з кодексу.

Цікавою є така чеська особливість: судді можуть бути членами партій. Є обмеження лише щодо зайняття при цьому будь-яких посад. Повноваження голів судів у згаданих країнах у рази більші, ніж в Україні. І це теж тема для роздумів.

Що стосується навантаження на служителів Феміди та строків виготовлення процесуальних рішень, то такі жорсткі часові вимоги, як у нас, є тільки у Вірменії, Казахстані та Молдові. Наприклад, відповідно до цивільного процесуального кодексу Чехії на написання повного тексту рішення відводиться 30 днів. Більше того, з огляду на складність справи суддя може подовжити цей термін ще на стільки ж днів.

Чеський суддя-«цивіліст», який працює в першій інстанції, в середньому щомісяця має 25—30 справ. Тому й у цьому напрямку нам необхідно докладати зусиль, щоб унести відповідні зміни до вітчизняного законодавства.

Під час круглого столу порушувалось і питання електронного декларування (в більшості країн є аналогічні норми), можливості для служителів Феміди викладати в навчальних закладах. До речі, що стосується заробітної плати суддів, то найменш оплачувані представники цієї професії — в Молдові та Україні.

***

Зважаючи на думки, висловлені суддями з інших країн, можна зробити висновок: процес реформування судової влади в Україні відбувається за міжнародними стандартами. Втім, питання, пов’язані з незалежністю служителів Феміди, розглядом ними справ, потребують негайного перегляду. Відповідні норми слід привести до європейських зразків.