Закон і Бізнес


Конкуренція понад усе

Антимонопольний комітет на шляху до дієвого реформування?


Підприємці поспішають надати документи на вимогу Антимонопольного комітету. Проте строків розгляду справ останнім не встановлено, і це слід виправити.

№34 (1332) 01.09—15.09.2017
Марія ОРТИНСЬКА, керуючий партнер патентно-юридичної компанії IPStyle
8946
8946

Слово «реформи» звучить в Україні на кожному кроці вже кілька років. На щастя, в деяких сферах дійсно відбуваються перетворення. Проте в інших зроблено або пропонуються лише косметичні правки. Наразі з’явилася ініціатива реформувати Антимонопольну службу.


Ваше звернення отримано, очікуйте на відповідь

Проект «Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (№6746) можна назвати одним з тих, що передбачає вирішення гострих питань.

Головну увагу тут приділено строкам. Адже чинне законодавство встановлює досить стислі терміни для бізнесу, але не для АМК.

Зокрема, ст.22 закону «Про Антимонопольний комітет» визначено обов’язок суб’єктів господарювання подавати на вимогу органу АМК документи, пояснення, іншу інформацію. Строки подання окреслюються комітетом і становлять, як правило, 10 або 20 днів з моменту отримання такої вимоги.

За їх недотримання для бізнесу передбачені штрафи в розмірі до 1% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

В той же час строків розгляду справ органами АМК не визначено. Як наслідок, деякі справи розглядаються роками. Звичайно, за цей час збитки бізнесу від порушень з боку недобросовісних конкурентів можуть обчислюватись десятками й сотнями мільйонів гривень.

Говорити про те, що після нововведень АМК почне миттєво розглядати справи, теж не доводиться, проте рамки нарешті будуть установлені. Так, справи щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції повинні розглядатися протягом розумного строку, але не пізніше ніж через 3 роки з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи.

Деякі інші справи мають бути розглянуті протягом 6 місяців з дня прийняття відповідного розпорядження. Це справи щодо порушень, передбачених законом «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також справи про:

а) невиконання рішення, попереднього рішення органів АМК або їх виконання не в повному обсязі;

б) неподання інформації у встановлені строки;

в) подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки;

г) подання недостовірної інформації;

д) створення перешкод працівникам АМК, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації.

Проектом установлюється можливість подовження строків розгляду, але не більше ніж на 3 місяці, а також зупинення розгляду справ на період проведення призначеної АМК експертизи.

Проте сумнівним є положення: «Якщо протягом граничного строку розгляду справи органом Антимонопольного комітету рішення не прийнято, справа підлягає закриттю у зв’язку з недоведенням вчинення порушення». Це може призвести до ситуацій, коли компанія А подає заяву про вчинення конкурентом, компанією Б, дій, що становлять недобросовісну конкуренцію. Наприклад, неправомірного копіювання позначення. АМК розглядає справу більш як 6 місяців, і відповідно до вказаного положення справа підлягає закриттю, отже, компанія Б не буде нести відповідальність за такі дії.

Приміщення АМК трансформується у ... судову залу

Законопроект пропонує низку процесуальних змін, які зроблять розгляд спорів у комітеті наближеним до судового процесу.

Зокрема, це стосується заявлення відводу. Його можна буде заявити не тільки державному уповноваженому АМК, голові територіального відділення, члену органу АМК, працівникові структурного підрозділу чи тервідділення, а й експерту, перекладачу. На випадок зловживання правом сторони на відвід достатньо продуманим є положення про те, що задоволення заяви про відвід не є підставою для зупинення розгляду справи щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції або подовження строків такого розгляду.

Змінюється механізм слухання у справі. Ініціатором може бути як орган АМК, так і сторона. Передбачається, що слухання проводиться відкрито, за винятком питань, при розгляді яких необхідним є обговорення інформації з обмеженим доступом. Враховуючи, що встановлюються граничні строки розгляду справи, така можливість лише забезпечить більш повний та об’єктивний розгляд і не буде спричиняти затягування строків.

Також з метою обговорення фактичних, економічних та правових причин, що дають підстави підозрювати вчинення порушення, його характеру, можливості добровільного припинення або виправлення дій, які мають або можуть мати ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачено консультації.

З’явиться можливість ознайомлюватися з попередніми висновками та матеріалами після складання подання, знімати копії (фотокопії) з матеріалів справи та робити виписки. Сьогодні ж особа, яка бере участь у справі, має право лише ознайомитись із її матеріалами. Проте, на жаль, проектом не передбачено строків для такого ознайомлення й порядку знімання копій.

Тому не виключено, що матимуть місце ситуації, коли компанія отримала попередній висновок у справі й відповідно до законодавства повинна надати свої зауваження і пропозиції у 10-денний термін. Вона подає клопотання про ознайомлення, проте законом для АМК не визначені будь-які строки для надання матеріалів. Отже, строки для подання зауважень спливають, а особа так і не мала можливості ознайомитися зі всіма матеріалами справи.

Норм для покращення достатньо

Не зайвим було б звернути увагу законодавців і на інші положення. Так, ст.6 закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлює, що копіювання зовнішнього вигляду є одним із проявів недобросовісної конкуренції. В ній зазначено, що «дія цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як об’єкти права інтелектуальної власності».

Швидше за все, автори мали на увазі, що коли у відповідача є виріб, який має охорону, наприклад патентом на промисловий зразок, то це означає, що заявник повинен звертатися до суду щодо визнання недійсним його патенту, а вже потім — щодо недобросовісної конкуренції.

Проте норма виписана таким чином, що її можна тлумачити по-іншому: якщо в заявника є патент на промисловий зразок, то він не має права звертатися до АМК щодо неправомірного копіювання виробу, а може звертатися тільки до суду стосовно порушення його прав.

У цілому проект №6746 достатньо системний і зачіпає багато складних питань щодо справ про захист економічної конкуренції. Його головними напрямами є врегулювання строків та побудова діалогу між суб’єктами господарювання і органами АМК.

Не можна сказати, що діалогу немає, адже АМК достатньо відкритий у багатьох справах: опитування учасників ринку та експертів; організація круглих столів; реальне ведення митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності.

Однак досвід розвинутих країн показує, що всі порядки та норми повинні максимально прописуватися в законі, а не залишатися на розсуд чиновників.