Закон і Бізнес


Кава для суддів по-віденськи,

або Як розмір зарплати служителя Феміди впливає на кількість випитих ним філіжанок кофеїновмісного напою


№34 (1332) 01.09—15.09.2017
МАРИНА ЗАКАБЛУК
5965

Недавно деякі ЗМІ поширили інформацію: розмір винагороди українських володарів мантій порівняно із зарплатою їхніх європейських колег є найнижчим. Утім, у Верховному Суді України закликали не маніпулювати числами, зважати на економічний стан у державі та враховувати різницю вартості… кави в одному з райцентрів котроїсь з областей України та в Парижі чи Відні.


Все пізнається в порівнянні

В останній літній місяць в одних виданнях з’явилися публікації про те, що судді отримують за свою роботу захмарні суми, в інших — інформація спростовувалася. Відтак тему суддівської винагороди вирішили порушити й «верховники» під час чергового брифінгу для журналістів. Так, вони навели дані Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ) за 2014 рік. Виявилося, що розмір зарплати служителя Феміди в Україні, який тільки-но прийшов у професію, є одним з найнижчих порівняно з іншими країнами—членами РЄ: у середньому щороку такий законник отримує €7693 (тут і далі вказуються суми до сплати відповідних податків). Менші річні доходи тільки у суддів з Молдови — €6758.

Однак не все так просто із цими даними, як могло здатися на перший погляд. «Якщо всі ці цифри проаналізувати, з’ясується, що українські судді не є найменш оплачуваною категорією населення в Україні. Крім того, рівень цін в Європі та Україні дещо різний. Випити чашку кави в суді в районному центрі в одній з областей — це не те ж саме, що випити чашку кави в Брюсселі, Парижі чи Страсбурзі», — наголосив Голова ВСУ Ярослав Романюк.

Суттєва різниця

Відповідно до даних CEPEJ у 2014-му пересічний українець у середньому отримав €2147, що в 3,6 раза менше, ніж володар мантії. Таким чином, Україна ввійшла в п’ятірку країн-лідерів, у яких спостерігається значний розрив між зарплатами суддів та звичайних громадян (див. таблицю). Найвищі показники в Азербайджані: за рік у кишені служителя Феміди назбирується €25318.

Втім, є країни — члени РЄ, в яких рівень зарплати служителів Феміди та звичайних громадян майже однаковий: Німеччина (у суддів — €45294, у громадян — €44991), Монако (€46226 та €40400 відповідно), Франція (€41552 та €34500), Нідерланди (€74000 та €56900).

Але повернімося до кави. Дійсно, якщо враховувати сьогоднішні ціни, річної винагороди вітчизняного законника вистачило б, аби випити понад 20 тис. філіжанок збадьорливого напою в одному з районних центрів, де розташований храм Феміди. За ці ж кошти, наприклад, у Відні він зміг би придбати тільки 1000 з гаком чашок. Тоді як віденські служителі Феміди за свою винагороду можуть спожити до 10 тис. філіжанок кофеїновмісного напою.

Кошти на послуги

Однак не кавою єдиною вимірюється рівень фінансового забезпечення судових систем у різних державах. Так, для надання судових послуг бюджетом нашої країни на одного жителя передбачається €9. Середньоєвропейський показник — €60.

У деяких країнах планка державних витрат на послуги Феміди є значно вищою: в Нідерландах — €122 на одного жителя, в Австрії — €96, в Бельгії — €85, в Італії — €73. Крім того, в Україні кошти від сплати судового збору покривають 13% витрат, передбачених державою на утримання системи. Це на 5% менше, ніж середньоєвропейський показник.

До речі, в Туреччині судовий збір покриває 51% витрат держави на забезпечення діяльності Феміди, а пальма першості опинилася в руках Австрії — 111%. В останній суди не тільки перебувають на 100-відсотковому самофінансуванні, а й заробляють додаткові кошти для бюджету. Втім, за словами очільника ВСУ, Австрія не приклад для наслідування, адже там храми Феміди надають ще й послуги з реєстрації, за що отримують відповідні кошти. У середньому в європейських країнах на розгляд однієї справи (з розрахунку на 100 тис. населення) у бюджеті заплановано €456, тоді як в Україні — всього-на-всього €56.

Але наша держава не в усьому пасе задніх. Так, в Україні налічується 1,8 судових установ на 100 тис. населення. Як не дивно, таким є і середньоєвропейський показник. Це ж можна сказати і про кількість володарів мантій: у нас 19 законників на 100 тис. осіб, а в середньому по Старому світу — 21.

Загалом у країнах — членах РЄ намітилася тенденція до зменшення кількості як судів, так і служителів Феміди. Адже в Європі з’явилася, так би мовити, мода на вирішення спорів не в судових установах, а поза ними — шляхом медіації. Тому новим євротрендом є збільшення кількості адвокатів. Так, середньоєвропейський показник — 149 правників на 100 тис. населення. В українців є всі шанси розвантажити суди, частіше вдаючись до досудового врегулювання спорів. Адже в нашій країні на 100 тис. осіб припадає аж 244 адвокати.