Закон і Бізнес


Доброчесно непридатні

Перешкодами для призначення судді на посаду можуть стати тиск громадськості на ВРП та сумніви її членів


А.Мірошниченко вважає, що насамперед треба захищати інтереси суспільства, а не суддів.

№34 (1332) 01.09—15.09.2017
Юрій ІВАНОВ
4240

Вища рада правосуддя на черговому засіданні констатувала грубі порушення законодавства у діях трьох суддів із Києва. Зрештою, це стало підставою для відмови у внесенні подань про їх обрання безстроково. До того ж проти двох служителів Феміди виступили представники громадської ради доброчесності, які прийшли до ВРП з агітаційними плакатами.


Доброчесність передусім!

Інформуючи про Олександра Білика з Голосіївського районного суду м.Києва, член ВРП Ірина Мамонтова повідомила, що він уніс 9 постанов про позбавлення осіб права керування транспортними засобами строком на три місяці в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Сімох осіб у подальшому звільнено від адміністративної відповідальності на підставі стст.4, 7 закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».

Доповідачка з указаного питання І.Мамонтова зауважила: в декларації доброчесності О.Білик зазначив, що ним не приймались одноособово або в колегії суддів рішення, передбачені ст.3 першого «люстраційного» закону, та що на нього не поширюється дія заборон, установлених законом «Про очищення влади». Перевіркою ж виявлено, що ця інформація не відповідає дійсності.

Крім того, на запит Ради Генеральна прокуратура повідомила, що наразі триває розслідування кримінальних проваджень стосовно переслідувань учасників акцій протесту 2014 року. Зокрема, перевіряється законність дій 16 суддів, включаючи О.Білика.

Можливо, служитель Феміди дійсно повинен бути настільки «чистим», аби не викликати підозр у ГПУ. Однак презумпцію невинуватості поки що з Конституції не прибрали. Тож керуватися лише наявністю розслідування, яке триває вже 4-ий рік, якось недоречно.

Проте не виключено, що не на користь кандидата стала присутність у залі активістів ГРД. Тож ВРП вирішила, що краще відразу відмовити кандидату в посаді й не чекати висновків ГПУ та вироку суду.

Час не сплив

З матеріалами наступного кандидата — Віктора Кицюка з Печерського районного суду м.Києва теж розбиралася І.Мамонтова. І тут не обійшлося без згадки про прокуратуру.

За словами доповідачки, ще в лютому 2015-го столичне відомство повідомило В.Кицюка про підозру в зловживанні службовим становищем.

Більше того, як сказала І.Мамонтова, обвинувальний акт стосовно В.Кицюка за ч.1 ст.375 Кримінального кодексу («Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови») ще 19.02.2016 направлено до Шевченківського районного суду м.Києва. Однак те, як просувається слухання справи, не уточнила.

Натомість доповідачка наголосила, що порушення в діях судді були констатовані ще в рішенні першої дисциплінарної палати ВРП. Але через закінчення строку в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності тоді було відмовлено.

Так само у ВРП з’ясували, що суддя вказав недостовірну інформацію у декларації доброчесності за 2016 рік. Однак дізнатися щось у В.Кицюка не вийшло, адже на засідання Ради він не з’явився.

Майно на заваді

Зазнав невдачі й Станіслав Ноздряков з Подільського районного суду м.Києва.

Член ВРП Анатолій Мірошниченко встановив, що кандидат не зазначив у деклараціях за 2015 та 2016 роки належне йому майно. Виникли запитання й щодо джерел походження статків та підстав отримання від незнайомої особи у подарунок двох земельних ділянок та будинку. Сам же С.Ноздряков пояснив, що ніякого умислу на приховування нерухомості не мав, а змушений був укласти угоду дарування цього майна через сімейні обставини.

Загалом у ВРП переконані: з’ясовані факти свідчать про невідповідність цих кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики, що «може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади». Згодом можна буде побачити, чи будуть такі самі критерії «обґрунтованих сумнівів» застосовані й до претендентів на «верховні» крісла.

Рішення без змін

На засіданні розглянули й справу судді Вікторії Швиденко з Подільського районного суду м.Києва. У своїй скарзі вона просила скасувати рішення другої дисциплінарної палати ВРП та ухвалити нове — про відмову в притягненні її до дисциплінарної відповідальності.

А.Мірошниченко нагадав, що попереднє рішення було ухвалено за результатами розгляду заяв, які також стосувалися подій зими 2014 року. Тоді на підставі ст.1222 Кодексу про адміністративні правопорушення суддя постановила накласти на громадян, які були учасниками акцій протесту, адміністративні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

«Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддею під час розгляду цих справ не було дотримано вимог стосовно всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справ, що викликає сумнів у її  неупередженості. А наслідки дисциплінарного проступку негативно вплинули як на права окремих осіб, так і на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому», — резюмував А.Мірошниченко.

Не вплинули на членів Ради й слова голови Подільського районного суду м.Києва Василя Бородія про заслуги В.Швиденко та сумлінне виконання нею своїх обов’язків. Вони залишили без змін рішення ДДП ВРП.

Щоправда, було б надто оптимістичним очікувати, що Рада відступить від попередньої практики. Адже якщо політики тривалий час робили суддів винними чи не в усіх негараздах, то йти наперекір цьому тренду дуже складно. Втім, як кажуть, часи змінюються — і тренди разом з ними.