Керівник судової та арбітражної практики N&D І.Кравцов:

«Від діяльності самого приватного виконавця, його ефективності та репутації залежить, чи доручить йому особа виконання рішення»

Судова реформа не матиме сенсу, якщо не буде забезпечуватися неухильне виконання винесених рішень. Як один зі способів подолання застарілої проблеми рік тому був прийнятий новий закон «Про виконавче провадження», що передбачив появу альтернативних суб’єктів стягнення. А недавно 80 перших приватних виконавців отримали посвідчення. Отже, можна стверджувати, що в Україні з’явилася нова правнича професія. Як вона розвиватиметься, скількох фахівців потребуватиме ринок надання таких послуг, які запобіжні механізми стримуватимуть від зловживань? Думками із цього приводу із «ЗіБ» поділився керівник судової та арбітражної практики ЮФ N&D Ігор КРАВЦОВ.

«На перший план виходять мотивація і конкуренція»

— Пане Ігорю, скільки необхідно приватних виконавців, щоб забезпечити ринок стягнень боргових зобов’язань, ураховуючи, що, за експертними оцінками, він сьогодні сягає $20 млрд? У Польщі, чисельність населення якої близька до нашої, їх більш ніж півтори тисячі, й вже постало питання про обмеження у видачі нових свідоцтв.

— З огляду на обсяги невиконаних рішень убачається достатньою кількість близько 2000—2500 приватних виконавців. У будь-якому випадку, враховуючи новизну професії та її специфіку, необхідну й достатню чисельність визначить конкуренція.

При цьому, якщо звернутися до досвіду інших країн, то зі збільшенням кількості приватних виконавців має, відповідно, зменшуватися кількість державних.

—Чи є серед них представники вашої фірми? Чи стане це окремим напрямом діяльності юрфірм?

— Представники нашої фірми серед перших приватних виконавців відсутні. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності. Отже, може мати місце певне співробітництво між юридичною компанією та приватним виконавцем, який має забезпечити ефективну фінальну стадію судового процесу. Головне — не забувати про недопущення конфлікту інтересів.

— Під час прийняття профільного закону стверджувалося, що приватні виконавці зможуть підвищити відсоток виконання судових рішень. Чи є якісь нові методи, що, можливо, не притаманні державним виконавцям, які можна запропонувати для цього?

— Питання навіть не в нових методах, а в підході. На перший план виходять мотивація і конкуренція. З урахуванням деяких обмежень стягувач може вільно обрати приватного виконавця за даними Єдиного реєстру приватних виконавців України. Тобто від діяльності самого виконавця, його ефективності та репутації залежить, чи доручить йому особа виконання рішення, на отримання якого вона вже витратила достатньо часу й зусиль. Тому методи, які наразі вбачаються неефективними, можуть стати ефективними при зміні підходу до роботи.

«Правильно побудована робота здатна забезпечити приватному виконавцю належний дохід від діяльності»

— У Болгарії приватні виконавці — це середній клас. Тобто представники цієї професії не можуть похвалитися такими ж статками, як партнери провідних юридичних фірм. Чи не означає це, що приватними виконавцями ставатимуть переважно ті, хто на юридичній ниві зірок з неба не хапає?

— Вбачається, що це не так. Зважаючи на те, що приватний виконавець, як і адвокат, є самозайнятою особою, саме від бажання та вміння працювати залежатиме його заробіток. Так, сфера діяльності дійсно є дещо звуженою порівняно з юридичною фірмою чи адвокатом, але правильно побудована робота зі стягувачами, боржниками та іншими суб’єктами цього ринку здатна забезпечити приватному виконавцю належний дохід від діяльності.

— Які категорії судових рішень будуть найбільш витратними (і за часом, і за коштами) для виконання?

— Як і зараз, це рішення про стягнення заборгованості, особливо за відсутності ліквідного забезпечення. Дуже часто при виконанні таких рішень витрати в рази перевищують одержаний результат.

— Закон визначає чіткий перелік витрат, які можуть компенсуватися приватному виконавцеві за рахунок боржника. Але ж для досягнення кінцевої мети також потрібно здійснити певні видатки. Чи будуть готові позивачі авансувати такі послуги?

— Якщо стягувач буде зацікавлений у швидкому та ефективному результаті, особливо за наявності інформації про реальну можливість виконати рішення, він неодмінно авансує необхідні витрати. Тим більше що такі витрати будуть йому додатково компенсовані за рахунок боржника.

«Стримувальним фактором буде діяльність дисциплінарної комісії»

— Звичайно, через негативний досвід спілкування з колекторами у багатьох українців приватний виконавець швидше асоціюється з рейдером, який зазіхає на майно. Що можна зробити, аби такі побоювання не справдилися?

— Спеціальним законом передбачено наявність судового та дисциплінарного контролю за діяльністю приватних виконавців. Тобто особа, права якої були порушені протиправними діями приватного виконавця, зможе безперешкодно оскаржити такі дії до суду.

Крім цього, стримувальним фактором буде діяльність дисциплінарної комісії, до складу якої входитимуть представники держави та органів самоврядування приватних виконавців. Серед видів стягнення визначено й припинення діяльності.

Звісно, кримінальної відповідальності за наявності в діях приватного виконавця складу кримінального правопорушення також ніхто не відміняв. Звичайно, відсутність несумлінних осіб серед приватних виконавців гарантувати ніхто не може, але вбачається, що вони будуть відсіяні вже на перших етапах роботи. 

— У сусідній Росії нерідко траплялися інциденти з побиттям та фізичним насильством щодо боржника з боку приватних виконавців. Адже добрим словом можна добитися набагато менше, ніж добрим словом і кольтом. Як ви для себе визначаєте межу між спонуканням до виконання судового рішення та насильством — моральним, психологічним тощо?

— Законодавством про виконавче провадження передбачено чимало законних важелів для стимулювання боржника до виконання рішення. Тому якщо особа (приватний виконавець чи працівник правоохоронного органу) переходить дозволену межу — мають застосовуватися відповідні заходи реагування.

«Повноцінно функціонувати система приватного виконання зможе вже через рік — півтора»

— Сьогодні на виконавця не вчать. Ними стають згодом. Чи потрібні спеціальні програми у вишах для такої спеціалізації? Чи буде достатньо програм підвищення кваліфікації, про які йдеться у законі?

— На цій стадії становлення системи приватного виконання запровадження спеціальних програм у вишах буде не зовсім виправданим. З огляду на вимоги, що висуваються до особи, яка виявила намір стати приватним виконавцем, вона вже має певний досвід, знання, вміння та розуміння того, чим їй доведеться займатися. Програми підвищення кваліфікації забезпечать підтримання таких знань та вмінь на належному рівні.

Звісно, було б бажання. Адже ніхто не відміняв самоосвіти, особливо для тих, хто планує працювати на висококонкурентному ринку.

— За законом, не пізніше від жовтня має бути проведений з’їзд, який об’єднає приватних виконавців у профільну асоціацію. Чи достатньо цього органу для забезпечення самоврядності цієї професії? Адже, на відміну від суддів, адвокатів та прокурорів, дисциплінарний орган для приватних виконавців і діятиме під патронатом Мін’юсту, і очолюватиметься міністром.

— На даній стадії становлення вбачаються достатніми та кількість і структура органів самоврядування приватних виконавців. Якщо така система покаже себе недостатньо ефективною, обов’язково законодавцем та профільним міністерством будуть унесені відповідні зміни, аби вона функціонувала на належному рівні.

— На досвід яких країн необхідно звернути увагу тим, хто став або збирається стати приватним виконавцем? Адже в Україні традиції стягнення боргів цивілізованими методами не створено.

— Таких прикладів насправді багато. Це і далекі США та Канада, і дещо ближчі Нідерланди, Литва, Болгарія. У вказаних країнах система приватного виконання рішень вже має свої багаторічні традиції, вивчення яких може бути дуже корисним.

— Ваші прогнози: як швидко приватні виконавці спроможуться зайняти належну їм нішу на ринку стягнень?

— З огляду на встановлені обмеження щодо сум стягнення при примусовому виконанні рішень убачається, що повноцінно функціонувати система приватного виконання зможе вже через рік — півтора. Звичайно, повністю замінити державних виконавців приватні не зможуть, але, безперечно, складуть достойну конкуренцію.