Закон і Бізнес


Голова ВРП Ігор Бенедисюк:

«Наша порада суддям одна: не мовчіть і не прогинайтеся»


Ігор Бенедисюк: «Наша порада суддям одна: не мовчіть і не прогинайтеся»

№32-33 (1330-1331) 14.08—31.08.2017
МАРИНА БОЙКО
27327

Дехто із служителів Феміди скаржиться, що Вища рада правосуддя надто повільно реагує на повідомлення про тиск і жодних дієвих захисних заходів цей орган не вживає. У свою чергу у ВРП переконують: розглядають звернення суддів про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя як пріоритетні. Детальніше про це «ЗіБ» розповів очільник Ради Ігор БЕНЕДИСЮК.


 «Першочергово Рада розглядає звернення, що потребують невідкладного реагування, решту — в порядку черговості»

— Ігорю Михайловичу, після публікації в «ЗіБ» ВРП нарешті почала частіше розглядати повідомлення служителів Феміди щодо тиску на них. Таких документів у реєстрі вже майже 200. За яким принципом відбувається відбір заяв для розгляду? Адже деякі з них лежать у ВРП півроку й більше.

— Не можу пов’язати прискорення нашої роботи з вашою публікацією, проте маю зазначити, що ст.48 закону «Про судоустрій і статус суддів» зобов’язує суддю звернутися із повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя до ВРП та Генерального прокурора. Попри те що законом не визначено строків вивчення цієї категорії матеріалів, Рада розглядає повідомлення суддів про втручання в їхню діяльність як пріоритетні. Ці питання є в кожному порядку денному засідань ВРП. Реалізація цієї функції, як і всіх інших, вимагає певного часу на перевірку викладених у повідомленні фактів. З жовтня 2016 до 31 липня 2017 року зареєстровано 187 таких повідомлень, 22 за вказаний період були розглянуті, частина перебуває на стадії перевірок.

Крім того, на засіданні 8 серпня Рада розглянула 7 повідомлень суддів про втручання і дала належну оцінку. Зокрема, ВРП публічно звернулася до Верховної Ради з приводу вжиття заходів стосовно недопущення народними депутатами втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя. Йдеться про звернення суддів Апеляційного суду Одеської області Лариси Грищенко, Валентини Олініченко та Віталія Мандрика з повідомленням про втручання в їхню діяльність з боку заступника голови Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. У зверненні комітету дано оцінку рішенню (ухвалі Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2016) і зазначено, яких саме заходів реагування щодо усунення порушень прав і свобод особи повинен вжити суд у рішенні. ВРП також звернулася до Генеральної прокуратури з приводу притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів, яка виразилась у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних відомостей.

Водночас першочергово Рада розглядає ті звернення, що потребують невідкладного реагування, решту — в порядку черговості, нарівні з іншими категоріями справ: дисциплінарними, кадровими, організаційними тощо.

— Чому ВРП не може миттєво відреагувати на кричущі факти? Адже не виключені ситуації, що, поки ВРП дійде до розгляду заяви володаря мантії про втручання в здійснення ним правосуддя в одній зі справ, він уже розгляне її, так би мовити, під тиском. Чи, можливо, служителям Феміди слід відкладати розгляд справи доти, доки ВРП не прийме відповідного рішення?

— ВРП не є органом миттєвого реагування, адже певні заходи мають вживатися саме правоохоронними органами: Національною поліцією, ГПУ. І такі заходи, як правило, здійснюються. Втім, якщо питання потребує оперативного втручання, такі заходи вживаються досить швидко.

Так, Рада невідкладно розглянула повідомлення судді Шевченківського районного суду м.Києва Оксани Голуб про втручання. Вона як слідчий суддя розглядала клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою громадянина, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 Кримінального кодексу («розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище»). Після прийняття слідчим суддею ухвали про задоволення клопотання приблизно 30 невідомих осіб перешкоджали судді та секретареві судового засідання залишити приміщення, штовхали суддю, вигукували образи, вимагали пояснень стосовно прийнятого судового рішення. Судова охорона не діяла. Суддя викликала поліцію. За результатами розгляду повідомлення судді ВРП ухвалила рішення звернутися до:

• Кабінету Міністрів щодо негайного затвердження переліку судів, органів та установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами Національної поліції та Національної гвардії;

• голови Національної поліції щодо здійснення заходів з метою посилення охорони судів;

• голови Державної судової адміністрації щодо проведення службової перевірки за фактом порушення порядку та забезпечення належних умов діяльності суду.

Ці звернення зрушили з місця проблему забезпечення охорони судів, що виникла після розформування спецпідрозділу «Грифон», який раніше охороняв суди.

З огляду на значний суспільний резонанс Рада терміново провела перевірку стосовно повідомлення судді Солом’янського районного суду м.Києва Вікторії Кицюк. Попри те що ВРП не виявила факту втручання у здійснення правосуддя, в її рішенні зазначено, що встановлені під час розгляду звернення В.Кицюк обставини повинні отримати належну правову оцінку з боку керівництва НП, оскільки поведінка її працівників підриває авторитет не тільки правосуддя, а й Національної поліції.

За результатами розгляду цієї справи остання провела службове розслідування та встановила факти перевищення службових повноважень працівниками поліції. Винних осіб притягнули до відповідальності, зокрема за неналежне застосування спецзасобів та інше.

Так само 27 липня ВРП терміново винесла на розгляд заяви голови Ширяївського районного суду Одеської області щодо блокування роботи суду 21 та 26 липня цього року. Розглянувши ситуацію в суді, ВРП звернулася до Ради суддів щодо проведення перевірки організації діяльності згаданого райсуду з метою встановлення обставин за фактами порушення порядку та організації належних умов діяльності суду, а також виявлення причин зазначених подій. РСУ запропоновано заслухати із цих питань начальника Територіального управління ДСА в Одеській області.

Крім того, ВРП звернулася до Національної поліції стосовно притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні роботи Ширяївського районного суду Одеської області.

— Служитель Феміди повинен направити повідомлення про тиск упродовж 5 днів, причому при порушенні цього терміну йому загрожує дисциплінарна відповідальність. Натомість ВРП ніяк не обмежена у строках розгляду. Чи не вважаєте за доцільне вказати в регламенті ВРП якийсь термін, аби судді знали, як швидко чекати від Ради реакції та захисту?

— За результатами розгляду повідомлення про втручання ВРП має право вносити подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя. Таке подання є обов’язковим для розгляду відповідним органом чи посадовою особою протягом десяти днів після його отримання, а про рішення, ухвалене за результатами розгляду подання ВРП, та вжиті заходи відповідний орган чи посадова особа зобов’язані невідкладно (але не пізніше трьох днів) повідомити Раду. Тож, вважаю, передбачених законодавством строків достатньо.

Можливо, варто подумати про внесення змін до законодавства, які стосуються інших органів влади, аби наші звернення стали більш дієвими. Адже сьогодні ми ще стикаємося з фактами, коли повідомлення суддів про злочин щодо них у розумінні ст.376 КК («Втручання в діяльність судових органів») навіть не вносяться до ЄРДР і не розслідуються.

«Сподіваємося, що рано чи пізно шанобливе ставлення до незалежності суду стане традицією українського суспільства»

— Перефразую вислів одного відомого одесита: тиску на суд побільшало чи повідомляти про нього стали частіше? Ваша думка?

— Повідомлення суддів про втручання в їхню діяльність почали надходити на адресу Ради після набрання чинності змінами до Конституції в частині правосуддя. До конституційної реформи це було повноваження виключно РСУ.

Так, у жовтні 2016 року на адресу ВРП надійшло 2 повідомлення, у листопаді — 8, у грудні — 13, у січні 2017-го — вже 21, у лютому — 25, у березні — 32, у квітні — 20, у травні — 18, у червні — 23, у липні — 25.

Дійсно, спостерігається тенденція до збільшення кількості таких повідомлень. Проте це, швидше за все, пов’язано з тим, що судді почали активно користуватися цим інститутом захисту своєї незалежності. Адже раніше органи суддівського самоврядування не мали належного механізму реагування на факти втручання у здійснення правосуддя.

— Чимало повідомлень, особливо за останні місяці, надійшло саме з Одеси. Тобто там тиск на суд, зокрема господарської юрисдикції, став чи не нормою. При цьому жоден винний, за інформацією голови Одеського апеляційного господарського суду Наталії Богацької, дотепер не притягнутий до кримінальної відповідальності. Коли ВРП планує втрутитися в цю ситуацію? Чи обливання спиртовою зеленкою — це теж форма вираження критики на адресу служителя Феміди?

— Дійсно, чимало кричущих випадків тиску на суддів зареєстровано саме в судах Одеської області — 23 повідомлення. Однак цей регіон не є лідером у такому негативному рейтингу. Із загальної кількості звернень 25 — це повідомлення про втручання в діяльність суддів Дніпропетровської області, 38 — подали судді м.Києва.

На кожен такий випадок ВРП реагує, особливо коли йдеться про скоєні кримінальні правопорушення стосовно суддів. Кожного разу ми звертаємося до ГПУ з вимогою надати інформацію про стан розслідування злочину проти судді. Ми методично проводимо цю роботу в кожному випадку, тож сподіваємося, що рано чи пізно шанобливе ставлення до незалежності суду стане традицією українського суспільства.

Нині можна констатувати зростання кількості повідомлень суддів, особливо слідчих, про факти внесення представниками прокуратури стосовно них повідомлень до ЄРДР за фактом скоєння злочину за ст.375 КК («Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови») нерідко відразу після винесення ухвал, які не задовольняють органи прокуратури. Деякими перевірками ми встановили, що, хоч кримінальне провадження й відкрито, слідчі дії не проводяться роками. А якщо йдеться про слідчого суддю, який розглядає питання про обрання запобіжних заходів за клопотаннями прокуратури, то він автоматично потрапляє в залежність.

Так, 18 липня Рада, розглянувши висновок її члена Миколи Гусака за результатами перевірки повідомлення судді Ленінського районного суду м.Кіровограда Леоніда Плохотніченка про втручання в його діяльність посадовими особами прокуратури Кіровоградської області, внесла до ГПУ подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії, що порушують гарантії незалежності суддів.

Представники прокуратури одночасно з поданням апеляційної скарги на це рішення внесли до ЄРДР стосовно Л.Плохотніченка відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.375 КК, відразу після винесення ним ухвали від 2.02.2017 у справі за скаргою адвоката Тетяни Ромаданової щодо визнання незаконним затримання громадянина К. та звільнення його з-під варти, поданою в порядку ст.206 Кримінального процесуального кодексу.

На час розгляду ВРП повідомлення Л.Плохотніченка встановлено, що досудове слідство у кримінальному провадженні стосовно нього триває. Відповідні процесуальні заходи або слідчі дії за його участю не проводились. Повідомлення про підозру судді не вручено, з моменту реєстрації відомостей минуло більш як 5 місяців.

Рада погодилася: вказані обставини свідчать про те, що відповідні дії посадових осіб прокуратури Кіровоградської області (внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за ознаками ч.1 ст.375 КК) є втручанням у діяльність слідчого судді.

Якщо говорити про системний підхід до цієї важливої проблеми, то як приклад можу навести рішення Ради від 27.06.2017. Проаналізувавши низку повідомлень, ВРП установила, що судді вказують на незаконне, на їхню думку, внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, що стосується здійснення правосуддя, зокрема щодо постановлення суддею завідомо неправосудного рішення. Такі дії правоохоронних органів та органів прокуратури судді вважають втручанням у їхню діяльність щодо здійснення правосуддя.

У зв’язку з цим ВРП звернулася до Генпрокурора з приводу надання інформації про розкриття та розслідування за період 2014 — першу половину 2017 року злочинів за ст.375 КК. За результатами аналізу отриманих відомостей Рада робитиме подальші кроки для запобігання ситуаціям, коли дії суб’єктів правоохоронної діяльності виходять за межі повноважень, наданих законом, та мають характер зловживання процесуальними правами, що полягає в намаганнях здійснювати позапроцесуальний контроль за розглядом справ судами та перевірку законності й обґрунтованості судових рішень.

«Левова частка повідомлень стосується дій громадян та громадських об’єднань у судах»

— Можна виокремити три групи тих, хто намагається чинити тиск на суд: органи досудового слідства разом із прокуратурою, сторони процесу за допомогою так званих активістів та адвокати в інтересах своїх клієнтів. Яка з них є найбільш небезпечною для незалежності судової системи? Можливо, є сенс, наприклад, вплинути на одну людину — Генерального прокурора, аби прибрати принаймні один із важелів тиску на суд — необґрунтоване порушення кримінальних проваджень проти суддів?

— Левова частка повідомлень суддів про втручання (127) стосується дій громадян та громадських об’єднань у судах. 48 — це повідомлення стосовно тиску на суддів з боку органів державної влади, 12 — з боку народних депутатів та політичних партій.

У своїх рішеннях ВРП неодноразово звертала увагу народних депутатів на неприпустимість дій, що можуть бути розцінені як вплив на суддю. Так, 31 липня ВРП визнала звернення депутата Кам’янець-Подільської міської ради Хмельницької області Дмитра Костюковича втручанням у діяльність судді. Нагадаю, що суддя Київського окружного адміністративного суду Андрій Балаклицький звернувся до ВРП з повідомленням про втручання в його діяльність, в якому зазначив, що у зв’язку з розглядом ним адміністративної справи на його ім’я надійшло звернення згаданого депутата з проханням урахувати важливий і значний соціально-економічний аспект питання, пов’язаного з розглядом указаної справи, та не вживати такого крайнього заходу реагування, як повна зупинка експлуатації Довжоцького МПД ДП «Укрспирт», розташованого в с.Довжок Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

На думку судді, таке звернення депутата, пов’язане з розглядом адміністративної справи, є неприпустимим і розцінюється ним як утручання в діяльність та вчинення тиску на суд для ухвалення «потрібного» рішення.

Рада визнала звернення депутата втручанням у діяльність А.Балаклицького та звернула увагу депутатів Кам’янець-Подільської міськради на неприпустимість дій, що можуть бути розцінені як вплив на суддів та судові рішення в позапроцесуальний спосіб, розмістила текст звернення на веб-порталі «Судова влада».

Як бачите, подібні дії народних обранців непоодинокі, суддям телефонують, вимагають звіту щодо судових рішень чи вказують, які саме рішення мають бути прийняті. Наголошуємо, що такі дії депутатів є незаконним тиском, за який передбачена кримінальна відповідальність.

— За законами опору матеріалів, де не тиснуть, там і не прогинається. З другого боку, ніхто не стане битися головою об мур, якщо не бачитиме результату, тобто якщо судова система не піддаватиметься цьому тиску. З огляду на деякі ухвали про надання згоди на безпідставні обшуки в судах, узяття під варту з першого-ліпшого приводу вітчизняна система не виглядає сьогодні монолітом. Може, все ж таки потрібно і суди налаштовувати на відсіч будь-якому тиску?

— Основними підставами для звернення до ВРП з повідомленнями про втручання є:

• здійснення фізичного тиску на суддю та його родичів, пошкодження їхнього майна;

• психологічний тиск на суддю шляхом надсилання звернень, скарг, публікацій, поширення недостовірної інформації, образи та погрози в залі суду;

• блокування роботи суду шляхом проведення несанкціонованих протестів, перешкоджання доступу до робочого місця судді, пошкодження майна суду тощо;

• відкриття кримінальних проваджень, проведення слідчих дій, притягнення до адміністративної відповідальності та ін.

Рада лише з часу набрання чинності законом «Про Вищу раду правосуддя», тобто з 5 січня цього року, розпочала розгляд цієї категорії справ. Як відомо, законом передбачено, що ВРП оприлюднюватиме щороку доповідь про стан незалежності суддів в Україні відповідно до п.7 ч.1 ст.73 закону «Про Вищу раду правосуддя». Доповідь включатиме дослідження законодавчих норм, починаючи від конституційних засад, і завершуватиметься аналізом рішень Ради щодо повідомлень суддів про втручання в діяльність.

До роботи постійної комісії ВРП з підготовки щорічної доповіді залучено Верховний Суд, РСУ, Вищу кваліфікаційну комісію суддів, ДСАУ, Національну школу суддів. Указаним органам та установам надіслано звернення з метою визначення кількісного та персонального складу їхніх представників, які братимуть участь у підготовці щорічної доповіді.

Цей важливий документ, над яким Рада почала роботу в співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об’єднаннями, дасть можливість побачити реальний стан незалежності суду в країні.

Для нас цей рік дуже важливий, адже ми вперше визначаємо критерії, за допомогою яких можна відмежувати реалізацію фізичними та юридичними особами своїх прав від утручання в діяльність судді.

«Ми вважаємо функцію щодо захисту незалежності судової влади однією з ключових»

— Конституційний обов’язок боронити незалежність судової системи згадується ближче до кінця переліку повноважень ВРП. На якому місці за значенням ця функція для вас особисто? Тобто що важливіше: звільнити одного володаря мантії за скаргою громадських активістів, аби потрафити суспільному запиту, чи захистити десятки порядних професіоналів від тиску?

— Ми вважаємо функцію щодо захисту незалежності судової влади однією з ключових у діяльності ВРП. Головне спрямування нашої роботи вбачаємо в комплексному вирішенні проблем захисту незалежності судочинства, підвищення авторитету судової влади та, нарешті, повернення довіри суспільства до неї. У ході конституційної та судової реформ були створені передумови для захисту незалежного статусу суддів. ВРП було визначено як незалежний конституційний орган суддівського врядування, більшість в якому належить суддям, обраним самими суддями. До повноважень цього органу належить здійснення функцій, які становлять основи суддівської незалежності. Адже у світлі ст.48 закону «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді гарантується:

• особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень;

• недоторканністю та імунітетом;

• забороною втручання у здійснення правосуддя;

• окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом;

• функціонуванням органів суддівського врядування та самоврядування;

• визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;

• правом судді на відставку.

Крім того, гарантіями незалежності судді є відповідальність за неповагу до суду чи судді; незмінюваність судді; порядок здійснення правосуддя, визначений процесуальним законом, таємниця ухвалення судового рішення.

— Якою буде ваша головна порада суддям — читачам «ЗіБ», на котрих спробують чинити тиск?

— Наша порада одна: не мовчіть та не прогинайтеся. Як було проголошено на Генеральній асамблеї Європейської мережі рад юстиції (відбулася в Парижі (Франція) 7—9 червня 2017 року), присвяченій питанням незалежності й підзвітності судової системи та якості правосуддя, ключовими проблемами, з якими стикаються суди європейських країн і України також, є надмірна критика, втручання в діяльність суду з боку представників виконавчої та законодавчої гілок влади, ЗМІ, громадськості, політиків.

Незалежність суддів не є чимось таким, що завойовується раз і назавжди. Її постійно доводиться посилювати та обороняти.