Закон і Бізнес


Оптимістичні висновки

Суди в Україні: суспільство вірить, соціологи сумніваються


Н.Верещінська повідомила, що більшість відвідувачів судів задоволені рівнем незалежності, неупередженості та справедливості судового розгляду справ.

№48 (1087) 01.12—07.12.2012
МАЙЯ БАЙРАК
399

Протягом десятків років українська судова система поступово реформується. Законотворці прагнуть зробити правосуддя незалежним, неупередженим та справедливим, напрацьовуючи та впроваджуючи багато новацій. Звичайно, не всі нововведення застосовуються на практиці, проте, аналізуючи їх, можна зробити певні висновки. Деякі з них були оприлюднені під час засідання круглого столу, присвяченого обговоренню результатів моніторингу стану незалежності суддів в Україні у 2012 р.


Оцінка експертів

Дослідження проводилося Радою суддів України спільно з Центром суддівських студій за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва. Директор центру Наталія Верещінська відзначила, що цьогорічне дослідження відрізняється від попередніх, «оскільки моніторинг включає опитування експертів з прокуратури, адвокатури, інших організацій і безпосередньо громадян, які були учасниками судового процесу».

В ході моніторингу експерти здійснили контент-аналіз чинного законодавства на відповідність міжнародним стандартам незалежності суддів, провели опитування представників законодавчої та виконавчої влади, громадських організацій, адвокатів, прокурорів, науковців щодо оцінки стану незалежності судів та суддів, а також дізналися про думку відвідувачів апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції щодо їх оцінки незалежності, неупередженості та доступності правосуддя. На основі вивченого експерти розробили відповідні рекомендації для вдосконалення діяльності судів, органів суддівського самоврядування та інших органів судової влади.

Доза позитиву

Як зазначається у висновках моніторингу, «багато новел нового законодавства позитивно впливатимуть на поліпшення довіри до інституту правосуддя і будуть зменшувати невдоволення щодо упередженості та необ’єктивності при розгляді судових справ». Йдеться, зокрема, про закон «Про судоустрій і статус суддів», Кримінальний процесуальний кодекс тощо.

У цілому від новацій експерти очікують позитивного впливу на забезпечення процесуальної незалежності суддів, проте припускають, що низка об’єктивних факторів можуть тому завадити, як-от ненормоване навантаження суддів, їхня недосвідченість тощо.

Експерти вважають позитивними окремі положення закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності суддів», підписаного Президентом. Так, фахівці схвально відгукнулися про зміну процедурних питань обрання суддів, спрямовану на спрощення цього процесу, а також про запровадження можливості безстрокового обрання суддею до закінчення п’ятирічного строку повноважень.

Також у висновках моніторингу зазначено, що важливим положенням цього закону є заборона органам прокуратури ініціювати розгляд питань про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності або про звільнення їх із посад, якщо розгляд справи триває або не закінчилися строки оскарження судових рішень, установлені процесуальним законом.

Ложка дьогтю в економічній незалежності

Проте в дослідженні йдеться не лише про позитивні моменти. Хоч їх у висновках значно більше, ніж негативу, проте експерти все ж описали проблеми, на які варто звернути увагу. Повернулися до наболілого — фінансування судової влади за залишковим принципом. За результатами моніторингу, його назвали «неприпустимо низьким, особливо для місцевих та апеляційних судів». При цьому відзначається, що рівень фінансування органів прокуратури, внутрішніх справ та податкової адміністрації — на порядок вищий порівняно з фінансуванням усієї судової гілки влади. Останню, виходить, образили.

Так, за даними Державної судової адміністрації станом на 15.08.2012, лише цього року для забезпечення видатків на оплату роботи працівників апарату судів не вистачило 1068,5 млн грн. та відповідних нарахувань на заробітну плату — 387,9 млн. А дефіцит коштів на фінансування судової системи у 2013 р., обсяг яких визначено Міністерством фінансів, становить 3,2 млрд грн., йдеться у висновках моніторингу.

Отже, більшість опитаних експертів, небезпідставно вважають недостатність фінансового та матеріально-технічного забезпечення державою судової системи головною проблемою, що стоїть на заваді утвердження незалежності судів та суддів в Україні. Суддівською спільнотою це питання обговорювалося не раз, як і пропозиції закріпити на законодавчому рівні можливість судової влади самостійно звертатися до парламенту з пропозиціями щодо формування бюджету судової системи або з зауваженнями до проекту бюджету.

Слово народу

Нагадаємо, 15 серпня цього року працівниками апарату всіх місцевих та апеляційних судів було проведено анонімне анкетування відвідувачів цих установ щодо оцінки доступності, незалежності та справедливості правосуддя в цілому. Участь у ньому взяли 21 тис. 28 осіб. Як виявилося, більшість респондентів — 56,31% — задоволені рівнем неупередженості, незалежності та справедливості судового розгляду справ повністю, частково — 23%, 11,47% вагалися дати оцінку, категорично не задоволе-ні — 4,76%.

«Як бачимо, ситуацію є куди поліпшувати. До того ж отримані результати ставлять під сумнів результати досліджень соціологічних центрів, які за роботу судів ставлять оцінку «2». Підстав не вірити висновкам моніторингу немає, бо ж проводив його Центр незалежних суддівських студій», — зауважив голова РСУ Ярослав Романюк на одному із засідань ради, де згадували про результати моніторингу. А вже безпосередньо під час їх оприлюднення Н.Верещінська зазначила, що «загальна оцінка діяльності судів виглядає більш позитивною, ніж результати більшості соціологічних опитувань громадян про роботу судової влади». Таку різницю вона пояснила тим, що в опитуванні брали участь респонденти, які «мали власний погляд на оцінку діяльності судової влади», тобто ті, хто безпосередньо звертався до суду.

Опитування інших громадян про роботу судів провела соціологічна група Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова. Їхніми респондентами в серпні цього року стали 2009 осіб віком від 18 років. Людей запитували, чи підтримують вони діяльність суду в Україні. Результати, щоправда, відрізнялися від моніторингу.

Так, підсумки цього опитування свідчать про те, що лише 5,5% громадян довіряють суду, а 55,5% не підтримують його діяльності. Крім того, в опублікованих на сайті Центру Разумкова результатах дослідження відображена й динаміка довіри громадян: найбільше українці вірили судам у 2005 р., найменше — сьогодні.

* * *

Довіру громадян до суду формують чимало факторів. Як стверджують експерти, повага до храмів Феміди багато в чому залежить і від самих законників, їхньої підготовки, моральних якостей. Тож яким би охайним, відремонтованим, оснащеним не було приміщення суду, це не може замінити добродушності колективу та професійності суддів.

Не останнім чинником у формуванні прихильності до судів, як зазначається в результатах моніторингу, є «відсутність стриманості у висловленні власних суб’єктивних думок щодо судових рішень та суддів представниками виконавчої та законодавчої влади, державними органами, представниками ЗМІ». Вихід із ситуації експерти вбачають у «припиненні приниження авторитету судової влади чиновниками різних рівнів та політиками в ЗМІ». Наприкінці висновку йдеться про те, що «судовій владі ще потрібно навчитися протистояти впливу та маніпуляціям з різних сторін». Проте й попрацювати, однозначно, їй є над чим.