Закон і Бізнес


Шукайте в спорі інтерес

Звернення з вимогами до суб’єкта владних повноважень не робить справу адміністративною


№30 (1328) 01.08—06.08.2017
Ольга ЛИНЬКО
4203

Позов на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача та стягнення суми не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Адже йдеться про порушення прав, що виникли із цивільних відносин.


Як зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, перша та апеляційна інстанції відмовили у відкритті провадження у справі №6-4787св17 про захист прав споживача та стягнення суми, виходячи з того, що, за своєю правовою природою, спір є публічно-правовим. Тож у силу ст.17 Кодексу адміністративного судочинства підлягає розгляду за його правилами, оскільки один з відповідачів у справі є ФГВФО.

Проте у ВСС не погодилися з такими висновками. За інформацією прес-служби установи, колегія суддів наголосила: визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір матиме приватноправовий характер, якщо він зумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб’єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб’єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір своєю особливістю має участь суб’єкта владних повноважень. Вона є обов’язковою ознакою такого спору. Проте сам собою цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим і відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб’єкта владних повноважень.

Отже, констатує ВСС, неправильним є формальне застосування п.5 ч.2 ст.17 КАС та поширення юрисдикції адмінсудів на той чи інший спір тільки тому, що як позивач до суду звертається суб’єкт владних повноважень.

Із посиланням на ст.15 Цивільного процесуального кодексу та ст.17 КАС суд дійшов висновку: при вирішенні питання про розмежування компетенції щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію — визначення суб’єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного розв’язання такого питання є характер спірних правовідносин.

Спір, за вирішенням якого до суду звернувся позивач (про захист прав споживача та стягнення депозиту з банку), не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Законом установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між фондом, банками, Національним банком, визначаються повноваження та функції державної спеціалізованої установи щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідації.

Відповідно до ч.2 ст.3 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ФГВФО «є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб’єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності».

Згідно з ст.47 закону уповноважена особа/особи фонду визначаються виконавчою дирекцією. До них застосовуються правила та вимоги, визначені ст.35 цього акта. Рішення уповноваженої особи ФГВФО є обов’язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

Тому, на думку суду, звернення позивача до ФГВФО не є підставою для розгляду спору в порядку адміністративного судочинства. Адже позивач звернувся по захист порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, відзначено в ухвалі ВСС, позивач зазначив відповідачем і банк, однак вимог до нього не заявив, а районний суд не залишив позовну заяву без руху, не уточнив вимог. А ці вимоги, якщо вони будуть заявлені, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.