Вплив у межах дозволеного

Як відрізнити критику від посягання на незалежність, а обшук — від утручання в діяльність суду?

Поступово Вища рада правосуддя формує критерії того, коли можна стверджувати про наявність утручання в здійснення правосуддя, а коли все в межах дозволеного. Зокрема, певні висновки дає змогу зробити розгляд трьох повідомлень від служителів Феміди, в яких ВРП не виявила нічого крамольного.

Припущення — не аргумент

Днями Рада розглянула скаргу Володимира Корбута з Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, яка надійшла в кінці січня. У ній ідеться про те, що позивач в адміністративній справі направив на адресу судді, котрий її розглядав, заяву з твердженнями, які законник розцінив як погрози.

Член ВРП Микола Гусак повідомив, що 24 січня Бердичівський міськрайонний суд зареєстрував звернення, адресоване В.Корбуту. Позивач просив суддю написати заяву про відповідальність за погіршення стану його здоров’я, а також наголосив, що в разі настання тяжких наслідків служитель Феміди нестиме кримінальну відповідальність.

Відповідачем в адмінсправі було Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області. Ставилося питання про визнання протиправною бездіяльності, яка полягала в непроведенні перерахунку щомісячних виплат позивачеві — пенсіонерові Міністерства внутрішніх справ та інваліду війни ІІ групи — з 1 січня 2016 року та про зобов’язання вчинити дії.

10 січня 2017 року в зазначеній справі було розпочато скорочене провадження. 16 березня у зв’язку із закінченням строку повноважень В.Корбута справу на підставі повторного розподілу передано його колезі.

ВРП, розглянувши та дослідивши скаргу, відхилила її, оскільки зміст заяви позивача є відображенням його точки зору й не може бути підставою для вжиття заходів, передбачених ст.73 закону «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 №1798-VІІІ.

Важлива причина

Крім того, ВРП розглянула скаргу Віталія Усатого з Господарського суду Харківської області, яка надійшла в середині травня. Член Ради М.Худик повідомив, що в ході розгляду позову в інтересах держави в особі Харківської міської ради проти ТОВ «Магазин «Качанівський» про звільнення земельних ділянок на адресу суду надійшла заява за підписом директора товариства від 13.05.2017 з клопотанням про перенесення слухання справи у зв’язку з призначенням на цю дату тестування для участі в конкурсі на посаду в Національному антикорупційному бюро, в якому він брав участь.

Суддя В.Усатий розцінив такі дії директора як приховану погрозу, а отже, і втручання в здійснення правосуддя, а заяву на ім’я голови ВРП про винесення ним нібито неправосудних рішень — як вплив на свою діяльність як судді.

ВРП, розглянувши та дослідивши скаргу, відхилила її. Тому що не побачила в діях відповідача факту втручання в роботу судді. Тобто фактично не має нічого проти того, щоб на її адресу надходили необґрунтовані скарги на дії суддів.

Обшук і доступ до справ

Також Рада розглянула заяву Віталія Кравченка з Конотопського міськрайонного суду Сумської області. У повідомленні йдеться про втручання в його діяльність із боку прокуратури регіону.

Служитель Феміди повідомив, що 17 жовтня 2016 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Конотопського ВП ГУ НП в області, погоджене місцевим прокурором, про проведення обшуку в рамках кримінального провадження за ознаками злочину, відповідальність за який передбачено ч.3 ст.289 КК («Незаконне заволодіння транспортним засобом»). В.Кравченко, як слідчий суддя, дав на це згоду.

А вже в березні він дізнався про те, що стосовно нього здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за ч.1 ст.375 КК («постановлення завідомо неправосудного судового рішення»). Прокуратура «запідозрила», що згадана ухвала В.Кравченка про задоволення їхнього ж клопотання щодо проведення обшуків є неправосудною.

У зв’язку із цим представник прокуратури зажадав отримати тимчасовий доступ до цієї та кількох інших справ, у яких суддя прийняв рішення про нібито безпідставне покарання у вигляді адміністративного арешту. Утім, В.Кравченко повідомив Раду, що таких актів він не приймав. Отже, ті дії, на його думку, є не чим іншим, як формою тиску.

Однак у ВРП вирішили інакше. Мовляв, жодних неправомірних дій та втручань у роботу судді з боку органів досудового розслідування не відбулося.

Хоча члени ВРП могли б звернутися до Генеральної прокуратури, щоб вона провела перевірку. Адже в цій справі багато білих плям. Зокрема, дивним є те, що прокуратура, отримавши дозвіл на обшуки, відкрила кримінальне провадження щодо судді, який задовольнив її ж прохання.

Водночас для суддів це буде своєрідним уроком: навіть коли вони йдуть назустріч представникам прокуратури, їх самих згодом можуть запідозрити в постановленні неправосудних рішень.

 

ПРЯМА МОВА

Микола ГУСАК, 
член Вищої ради правосуддя:

— Судді, які ухвалюють рішення іменем України та є публічними особами, при виконанні своїх обов’язків повинні враховувати інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя. Також слід розрізняти спроби втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя та вираження іншими особами своїх думок, припущень, критики.