Закон і Бізнес


Два роки: політ нормальний?

Реформатори переконують, що все йде за планом, хоча й визнають помилки


Сергій Козьяков уважає нормативну базу, що забезпечує проведення конкурсу на посади у ВС, «якщо не бездоганною, то дуже якісною».

№27 (1325) 08.07—14.07.2017
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
3318

Добігає кінця конкурс на посади суддів у новому Верховному Суді. Вже 14 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів закінчить розгляд питань щодо підтвердження здатності кандидатів здійснювати правосуддя. Ще кілька днів у колегіального органу піде на опрацювання остаточних результатів конкурсу та складання рейтингу.


В очікуванні переможців

Після цього списки переможців будуть передані до Вищої ради правосуддя. Швидше за все, вона витратить небагато часу на прийняття остаточного рішення. Хоча Рада й має право не погодити запропоновані ВККС кандидатури, проте якогось окремого порядку перевірки кандидатів на цьому етапі, що могло б затягнути процес, законом не визначено.

Надалі ВРП передасть подання на підпис Президенту, який має протягом місяця видати відповідний указ. Утім, на вул. Банковій завжди підкреслювали, що в гаранта тут лише церемоніальна функція, тож, можливо, він і не чекатиме до останнього. Отже, за найпесимістичнішими прогнозами, формування складу ВС відбудеться на початку жовтня.

Інший процес, важливий для старту його роботи, — прийняття нових процесуальних кодексів. Так, проект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (№6232) до другого читання готує робоча група, створена в профільному комітеті Верховної Ради.

Його планують винести на голосування в другому читанні та в цілому на останньому пленарному тижні цієї сесії ВР, яка закінчиться 14 липня. Якщо не буде достатньої кількості голосів народних обранців, ще буде час на нові спроби після відпустки.

Вже історія

Секретар Ради з питань судової реформи, керівник головного департаменту правової політики Адміністрації Президента Костянтин Красовський переконував, що судова реформа — «певною мірою історія успіху», й висловив сподівання, що так триватиме й надалі. Про це він сказав на брифінгу, де журналістам розповідали про реалізовані та майбутні етапи реформи.

На вул. Банковій починають її відлік із жовтня 2014 року, коли була презентована Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» (затверджена указом Президента від 12.01.2015 №5/2015), в якій судова реформа була визначена як пріоритетна. Після цього була створена Рада з питань судової реформи, яка розробила стратегію та почала працювати в цьому напрямі.

Проміжними кроками стали прийняття закону «Про забезпечення права на справедливий суд», перезавантаження ВККС (яка не працювала 9 місяців) та Вищої ради юстиції (не працювала рік і 2 місяці). На другому етапі прийняли зміни до Конституції, що стало «тектонічним зсувом».

Третій етап К.Красовський називає імплементаційним. Тут дуже важливим є «забезпечення нових процедур, нових правил гри». У цьому контексті велика надія покладається на зміни до процесуального законодавства. Відзначалось, що вони мають забезпечити своєчасність розгляду справ, уніфікувати процедури в судах різної юрисдикції, сприяти поетапному запровадженню електронного правосуддя. Крім того, забезпечити належне функціонування нового ВС.

Щоправда, у фахівців накопичилося чимало запитань та зауважень до законодавчого регулювання перетворень. І з’явилися власні передбачення того, які наслідки для судової системи й громадян можуть мати ці «тектонічні» рухи.

Унікальна подія

Голова ВККС Сергій Козьяков розповів, що за два роки реформи були намагання рухатися в різних напрямках. Зокрема, запровадили процедуру первинного кваліфікаційного оцінювання суддів. Згодом стало очевидно, що реформувати судочинство частинами неефективно. Відтак зрозуміли, що зміни потрібно починати згори.

Голова комісії назвав конкурс унікальною подією, бо «останній раз Верховний Суд створювався в 1923 році». Причому ніколи не проводився відкритий конкурс. Ще однією відмінністю є те, що участь у ньому можуть брати не тільки володарі мантій, а й адвокати та науковці.

Серед кандидатів, які пройшли всі етапи, — 73% суддів, по 10% — адвокатів та науковців і 7% мають сукупний стаж роботи. «Тобто 27% — це інші юридичні професії», — зауважив С.Козьяков і додав, що, ймовірно, ця тенденція збережеться. Водночас він намагався розвіяти міф, що цього замало, бо для висновку треба згадану цифру із чимось порівняти. Таким мірилом може бути досвід інших країн. Для прикладу була взята Португалія, в якій найвища судова інстанція досить численна — 65 суддів. І квота на «несуддів» там лише 10%.

Зрештою, якісний склад Суду має забезпечити «найпрозоріший конкурс у світі». Відзначалася й нормативна база конкурсу: її у ВККС вважають «якщо не бездоганною, то дуже якісною».

Зверталась увага, що конкурс відбувався відкрито, з трансляцією його етапів у Інтернеті. Голова ВККС підкреслив, що ніде у світі подібні заходи не транслюються в прямому ефірі. Щось схоже є в кількох країнах, де останній етап відбору проходить у парламенті. Наприклад, у США, але там це політичний процес. Проте у країнах, де конкурси відбуваються всередині судової системи, «це конфіденційна, закрита процедура». Іноді навіть списки кандидатів не оприлюднюють, «щоб не створювати людям психологічних проблем».

Запобіжні механізми працюють

Не знають в Європі, що таке громадська рада доброчесності. Натомість в Україні вона має «унікальні у світовій практиці повноваження». За даними ВККС, рада надала негативні висновки щодо кожного третього кандидата.

Втім, комісія не погоджується з багатьма такими висновками. За словами С.Козьякова, ГРД не єдине джерело інформації про суддів, «таких джерел приблизно 20». В тому числі Національне антикорупційне бюро, Нацагентство з питань запобігання корупції, Державна судова адміністрація, ВРП, в деяких випадках СБУ тощо.

Крім того, ВККС установлює можливість здійснення кандидатом правосуддя, керуючись конкретними критеріями, визначеними в нормативних актах. У свою чергу ГРД таких документів не має.

К.Красовський зауважив, що закладені в процедурі відбору запобіжні механізми виявлення недоброчесних кандидатів спрацьовують і дають можливість ВККС «приймати виважені рішення». Проте додав, що побачити це можна буде вже після визначення рейтингу кандидатів.

Так, коли ГРД надавала висновок комісії, та могла з ним погодитись або ні. В разі погодження кандидат одразу вибував з конкурсу. Зараз тривають пленарні засідання, на яких ВККС окремі висновки заперечує. Хоча це не означає, що кандидат переміг, бо будуть виставлятися бали, на кількість яких впливатиме й надана радою інформація.

Урешті-решт ВККС складе рейтинг, який передасть ВРП, і вже остання готуватиме подання щодо призначення суддів.

Досвід отримали всі сторони

Очевидно, що реалізація реформи на практиці виявила певні недоліки. В АП визнають, що після створення ВС «треба буде осмислити цей досвід» і визначитись, чи відповідають встановлені нині правила європейським стандартам.

Зокрема, на вул. Банковій не проти переглянути підходи до відкритості процедур. Бо, мовляв, «не потрібно забувати, що ці процедури повинні забезпечити подальшу незалежність конкретного судді й неможливість впливу на нього». Ймовірно, зазнають змін повноваження, межі втручання в процес відбору суддів з боку ГРД тощо.

Доводиться сподіватися, що отриманий досвід (як позитивний, так і негативний) буде проаналізовано і взято до уваги для визначення правил відбору суддів до апеляційної інстанції, який планується оголосити вже восени. Щоправда, такий досвід отримали як люди, зацікавлені в створенні незалежної судової влади, так і ті, хто має інші інтереси.