Закон і Бізнес


Норма сувора, але це норма

Підприємцям радять оскаржувати накази про планову податкову перевірку


№26 (1324) 01.07—07.07.2017
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
8829

Планові податкові перевірки з 1 січня незаконні, бо повинні значитися в річному плані-графіку, якого немає. Опоненти ж говорять, що в Податковому кодексі не передбачено наслідків визнання документа нікчемним через його неопублікування, та вважають недопуск фіскалів до перевірки неправильним. Те, хто має рацію, напевно, визначатиме вже новий Верховний Суд.


Працюють по-старому

Наслідки чергового внесення змін до ПК нахрапом чимдалі відчутніші. Зокрема, багато платників оскаржили в судах накази про призначення планової перевірки. Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII доповнено п.77.1 ст.77 ПК абз.2. Він визначає, що план-графік відповідних перевірок оприлюднюється на офіційному сайті Державної фіскальної служби до 25 грудня попереднього року до того, в якому будуть перевірки.

Звісно, ДФС не могла опублікувати такий документ наприкінці минулого року, оскільки зміни набули чинності тільки з 1 січня поточного. Митарі ж продовжують працювати по-старому: складають квартальні плани, до яких можуть уносити зміни будь-коли, й видають накази про перевірки. Та суб’єкти господарювання з таким підходом не погоджуються. Про це розповіла старший партнер АО «Соколовський і партнери» Тетяна Лисовець на спільному засіданні комітетів Асоціації податкових радників.

Іншого виходу немає

Юрист посилається передусім на ст.19 Конституції. «Я розумію ДФС. Але розумію й платників, які бачать, що планова перевірка має бути включена в річний план-графік, опублікований на офіційному сайті. По-іншому не прочитаєш», — зазначила вона.

Також варто зважати й на п.56.21 ст.21 ПК, де передбачено, що колізії законодавства трактуються на користь платника. Така позиція викладена й у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України».

Крім того, Т.Лисовець додала, що жодних роз’яснень із цього питання від Міністерства фінансів чи ДФС немає. Як немає й ініціативи щодо внесення змін до ПК у відповідній частині, аби хоча б на ІІ півріччя повернути планові перевірки в правове поле.

На це представник ДФС Євген Бузенко відповів, що служба неодноразово зверталася до міністерства й чекає на його роз’яснення. Зі свого боку намагається давати «хоч якісь роз’яснення». Бо податкова «не має іншого виходу, як проводити перевірки». При цьому фіскал поскаржився, що мораторій на їх проведення, строк якого недавно закінчився, «призвів до не дуже гарних результатів».

Логіка на місці

Поки що судової практики із цього питання немає, бо на рішення в подібних справах доводиться чекати дуже довго. Суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Богдан Санін пожартував, що законодавець навмисно вніс таку зміну, водночас не призначаються нові судді, щоб зростало навантаження.

Втім, законник визнав, що логіка «коректна і має право на життя». Також він провів паралель зі справами щодо транспортного податку. У них рішення спочатку приймалися на користь податкової, але згодом практика змінилася.

Нагадаємо: йдеться про те, що ставки податку орган місцевого самоврядування має встановлювати за півроку до їх уведення, а відповідні зміни до ПК вносилися пізніше, тому строки дотримані не були. Відповідно, навіть якщо тепер суди першої інстанції виноситимуть рішення на користь ДФС, у майбутньому ці вердикти можуть бути скасовані вищою інстанцією.

«Тому я б не хвилювався й оскаржував накази. Якщо у 2018 році отримаєте негативне рішення, далі буде апеляція, касація. Й уже новий Верховний Суд відкоригує практику», — заспокоїв Б.Санін.

Хто зловживає

Одначе під час підготовки відповідного законопроекту, до якої були залучені всі зацікавлені сторони, ніхто не звернув уваги на те, що можуть виникнути такі суперечності. Раніше плани-графіки були закриті, до них зміни вносилися коли завгодно, й ідея відкритої публікації їх на сайті полягала в тому, аби унеможливити зловживання. Натомість, на думку деяких учасників підготовки документа, нині «фактично йде зловживання платниками», які ставлять собі за мету уникнути можливих донарахувань.

Щоправда, ймовірно, схожу мету мають і платники, які переконують суд, що з 1 січня повноважень позбавлена й податкова міліція. Тим часом їхні опоненти твердять, що законодавці просто переплутали номери статей, вони не мали наміру вилучати відповідний розділ з ПК. Та деякі суди виносять рішення на користь платників.

Керівник податкової практики ЮК Jurimeх Віта Форсюк також уважає, що податківці діють у межах закону. Вона посилається на те, що хоча й передбачено, що перевірка має бути внесена до плану-графіка, розмішеного на сайті, однак не визначено, що в разі неопублікування такого плану він уважається нікчемним.

Юрист наголосила: коли йшлося про скасування нарахувань транспортного податку, то в пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК було зазначено, що рішення про встановлення податку оприлюднюється до 15 липня року, який передує застосовному. І прямо сказано, що «в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом».

«Якщо не опубліковано, чи передбачив законодавець наслідки нікчемності цього документа автоматично?» — запитала вона. І додала, що коли цього не передбачено, то «податкові норми не підлягають тлумаченню й ми не можемо вигадувати того, чого не заклав законодавець».

Процес теж має значення

Втім, прихильники неправомірності перевірок відзначали, що норма про оприлюднення річного плану-графіка має на меті зробити перевірочну роботу фіскалів передбачуваною. Натомість продовження їх роботи за старою схемою прямо цьому суперечить.

Зрештою неможливо в кожній статті закону вказувати наслідки її порушення. Тож питання вирішуватиме вже суд, який до того ж тепер керуватиметься передусім принципом верховенства права.

Тим часом Т.Лісовець звернула також увагу на те, що рішення про оскарження наказу, найімовірніше, набере сили не раніше наступного року. А перевірки у 2017 р. можуть зачепити 2014-ий — період до введення системи електронного адміністрування ПДВ. Отже, збільшується ймовірність великих донарахувань і, відповідно відкриття кримінальних проваджень з обшуками, допитами й вилученням майна.

Проте для прийняття рішення про недопуск у кожному випадку слід спочатку зважити всі за і проти.